Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Після розгрому армій Денікіна в кінці грудня 1919 року в Тетієві створено волосний ревком на чолі з комуністом Ю. М. Шургальським. Земельним і продовольчим відділами керували P. М. Гринчук та Т. С. Митулинський. З перших днів своєї діяльності волосний ревком взяв на облік усі запаси продовольчих
товарів, палива, вів боротьбу з спекуляцією. Партійний осередок проводив політико-масову роботу. Було створено т. зв. «партійний клуб більшовиків». Тут відбувалися збори, бесіди, культмасові заходи.
14 лютого 1920 року в Тетієві стався бандитський заколот. Підпільна контрреволюційна організація, підтримана петлюрівськими недобитками, синками куркулів та буржуазії, захопила містечко. Кілька комуністів було вбито, голову волосного ревкому Ю. М. Шургальського - тяжко поранено. Діставши відсіч, бандити відступили, але 24 березня знову вдерлися до Тетієва, арештували військкома Кашперівської волості М. Г. Бурмоса і жорстоко розправилися з ним. Вчинивши погром, вони вбили й заживо спалили сотні людей.
Під час білопольської інтервенції в травні 1920 року окупанти, озброївши гвинтівками і артилерією бандитські загони Куравського, спрямували їх проти Червоної Армії.
2 червня 1920 року Тетіїв було визволено. Протягом кількох днів тут містився штаб Першої Кінної армії, відбувалися наради командирів з участю С. М. Бульонного, К. Є. Ворошилова, О. Я. Пархоменка.
Радянське будівництво розгорталося у складній обстановці. Більшість підприємств було зруйновано, крамниці пограбовано, лютувала епідемія тифу й холери. Кількість населення зменшилася до 5975 чоловік. Не вистачало кадрів радянських і партійних працівників. За цих умов розпочав свою діяльність волосний ревком під керівництвом комуніста П. Д. Дячука, який очолив також волосний комітет КП(б)У, що здійснював керівництво роботою комуністів і у Животівській та Кашперівській волостях. 9 липня відбулися збори жителів Тетієва. У своїй резолюції вони закликали все населення повіту підтримувати Радянську владу й подавати всіляку допомогу Червоній Армії. На початку серпня виникли волосний і сільські комітети незаможних селян. З їх допомогою Червоній Армії було надіслано близько 4 тис. пудів хліба. У колишньому маєтку поміщиці Морочинської створили племінне господарство (племгосп).
У другій половині 1920 - на початку 1921 pp. нормальному життю трудящих заважали періодичні наскоки контрреволюційних банд. Через це не всі селяни змогли своєчасно зібрати врожай і посіяти озимину. Куркулі саботували розпорядження органів влади, розкрадали дефіцитні товари тощо.
12 січня 1921 року були переобрані волосний і сільські ревкоми, комітети незаможних селян, у результаті чого вони звільнилися від ворожих елементів. Тетіївський волосний ревком реорганізовано в районний. Новообрані органи влади ще з більшою енергією почали налагоджувати господарське життя. Під їх керівництвом для цукрових заводів повіту заготовлено 1560 тис. куб. м. дров, добудовано залізничну колію Козятин-Жашків, відремонтовано сільськогосподарський інвентар. У квітні в Тетієві зібрався волосний з'їзд ревкомів і комітетів незаможних селян. Він схвалив закон про продподаток і вільну торгівлю сільськогосподарськими продуктами. На з'їзді обрали посівком, що забезпечив успішне проведення весняної сівби. Значний вклад у цю справу внесли воїни 17-ї кавалерійської дивізії Г. Котовського, яка розміщувалася в Тетіївській волості. Вони своїми кіньми зорали бідняцькі ділянки, виділили частину зерна для посівів.
Визначною подією в житті Тетієва були вибори до Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, що відбулися у червні 1921 року. Першим головою виконкому волосної Ради був Т. С. Митулинський. Згодом його обрали головою Київської міськради. У червні того ж року тетіївська молодь на своїй конференції ухвалила створити комсомольську організацію. Її першим секретарем став П. Г. Щиголь, син розстріляного німецькими інтервентами комуніста. Серед перших комсомольців були В. В. Казнадзей, Ф. С. Саєвський, С. Г. Бурлаченко, С. С. Кругляк.
Вони з молодечим запалом брали участь у збиранні продподатку, вели роботу по ліквідації неписьменності, активно включилися в організацію допомоги голодуючим Поволжя. Комсомольці зібрали 800 пудів хліба, влаштували для приїжджих дітей-сиріт дитячий будинок.
Тетіїв у 1923 році став районним центром Білоцерківського округу. Життя висувало на порядок денний питання про кооперацію. Перевагу спільного обробітку землі селяни бачили на прикладі місцевого племгоспу. Починаючи з 1921 року, на його території щорічно влаштовувалися сільськогосподарські виставки передового досвіду. 13 незаможницьких господарств Тетієва весною 1923 року об'єднались у сільськогосподарську артіль «Червона хвиля». Першим
Тетіїв
Сторінка 4 з 9
недовго. У вересні війська Денікіна захопили містечко. Комуністи знову пішли в підпілля, а частина їх влилася до 45-ї радянської дивізії Й. Е. Якіра, яка у вересні 1919 року виходила з оточення, пробиваючись на з'єднання з 12-ю армією.Після розгрому армій Денікіна в кінці грудня 1919 року в Тетієві створено волосний ревком на чолі з комуністом Ю. М. Шургальським. Земельним і продовольчим відділами керували P. М. Гринчук та Т. С. Митулинський. З перших днів своєї діяльності волосний ревком взяв на облік усі запаси продовольчих
14 лютого 1920 року в Тетієві стався бандитський заколот. Підпільна контрреволюційна організація, підтримана петлюрівськими недобитками, синками куркулів та буржуазії, захопила містечко. Кілька комуністів було вбито, голову волосного ревкому Ю. М. Шургальського - тяжко поранено. Діставши відсіч, бандити відступили, але 24 березня знову вдерлися до Тетієва, арештували військкома Кашперівської волості М. Г. Бурмоса і жорстоко розправилися з ним. Вчинивши погром, вони вбили й заживо спалили сотні людей.
Під час білопольської інтервенції в травні 1920 року окупанти, озброївши гвинтівками і артилерією бандитські загони Куравського, спрямували їх проти Червоної Армії.
2 червня 1920 року Тетіїв було визволено. Протягом кількох днів тут містився штаб Першої Кінної армії, відбувалися наради командирів з участю С. М. Бульонного, К. Є. Ворошилова, О. Я. Пархоменка.
Радянське будівництво розгорталося у складній обстановці. Більшість підприємств було зруйновано, крамниці пограбовано, лютувала епідемія тифу й холери. Кількість населення зменшилася до 5975 чоловік. Не вистачало кадрів радянських і партійних працівників. За цих умов розпочав свою діяльність волосний ревком під керівництвом комуніста П. Д. Дячука, який очолив також волосний комітет КП(б)У, що здійснював керівництво роботою комуністів і у Животівській та Кашперівській волостях. 9 липня відбулися збори жителів Тетієва. У своїй резолюції вони закликали все населення повіту підтримувати Радянську владу й подавати всіляку допомогу Червоній Армії. На початку серпня виникли волосний і сільські комітети незаможних селян. З їх допомогою Червоній Армії було надіслано близько 4 тис. пудів хліба. У колишньому маєтку поміщиці Морочинської створили племінне господарство (племгосп).
У другій половині 1920 - на початку 1921 pp. нормальному життю трудящих заважали періодичні наскоки контрреволюційних банд. Через це не всі селяни змогли своєчасно зібрати врожай і посіяти озимину. Куркулі саботували розпорядження органів влади, розкрадали дефіцитні товари тощо.
12 січня 1921 року були переобрані волосний і сільські ревкоми, комітети незаможних селян, у результаті чого вони звільнилися від ворожих елементів. Тетіївський волосний ревком реорганізовано в районний. Новообрані органи влади ще з більшою енергією почали налагоджувати господарське життя. Під їх керівництвом для цукрових заводів повіту заготовлено 1560 тис. куб. м. дров, добудовано залізничну колію Козятин-Жашків, відремонтовано сільськогосподарський інвентар. У квітні в Тетієві зібрався волосний з'їзд ревкомів і комітетів незаможних селян. Він схвалив закон про продподаток і вільну торгівлю сільськогосподарськими продуктами. На з'їзді обрали посівком, що забезпечив успішне проведення весняної сівби. Значний вклад у цю справу внесли воїни 17-ї кавалерійської дивізії Г. Котовського, яка розміщувалася в Тетіївській волості. Вони своїми кіньми зорали бідняцькі ділянки, виділили частину зерна для посівів.
Визначною подією в житті Тетієва були вибори до Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, що відбулися у червні 1921 року. Першим головою виконкому волосної Ради був Т. С. Митулинський. Згодом його обрали головою Київської міськради. У червні того ж року тетіївська молодь на своїй конференції ухвалила створити комсомольську організацію. Її першим секретарем став П. Г. Щиголь, син розстріляного німецькими інтервентами комуніста. Серед перших комсомольців були В. В. Казнадзей, Ф. С. Саєвський, С. Г. Бурлаченко, С. С. Кругляк.
Вони з молодечим запалом брали участь у збиранні продподатку, вели роботу по ліквідації неписьменності, активно включилися в організацію допомоги голодуючим Поволжя. Комсомольці зібрали 800 пудів хліба, влаштували для приїжджих дітей-сиріт дитячий будинок.
Тетіїв у 1923 році став районним центром Білоцерківського округу. Життя висувало на порядок денний питання про кооперацію. Перевагу спільного обробітку землі селяни бачили на прикладі місцевого племгоспу. Починаючи з 1921 року, на його території щорічно влаштовувалися сільськогосподарські виставки передового досвіду. 13 незаможницьких господарств Тетієва весною 1923 року об'єднались у сільськогосподарську артіль «Червона хвиля». Першим