Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
У Тетієві в 1924 році виникли також кооперативні сільськогосподарські товариства, які мали прокатний пункт реманенту, сіяли буряки для Кашперівської цукроварні, давали гроші в позику селянам. Трохи пізніше у селищі заснували меліоративне товариство, споживспілку.
У відбудовний період стали до ладу дрібні промислові підприємства: бондарні, кузні, слюсарні, водяні млини, кравецька і шевські майстерні та 12 кооперативних торговельних точок.
Налагоджувалась охорона здоров'я трудящих. Вже в 1920 році відкрили лікарню на ЗО ліжок. У 1925 році в ній працювало 5 лікарів, 3 фельдшери. Діяли також аптека, дитячі ясла.
Значно підвищився культурний рівень трудящих. 1925 року в селищі працювали дві початкові й семирічна трудова школи, де 12 вчителів навчали 517 учнів. Успішно здійснювалася ліквідація неписьменності. У 3-х школах лікнепу і ліквідпунктах вчителі та культармійці навчали робітників і селян. Культосвітню роботу проводили хати-читальні, а також клуб, де діяла кіноустановка. При школах працювали бібліотеки.
З новим економічним укладом у життя людей поступово входив новий побут, звичаї та обряди. У святі врожаю, організованому місцевою комуністичною спілкою молоді, взяли участь майже всі жителі Тетієва. Без попів і кадил, урочисто, з червоними прапорами пройшли громадянські панахиди під час похорону активного учасника боротьби за Радянську владу Н. В. Казнадзея і комсомольця Л. О. Паламарчука.
У відбудові господарства, налагодженні культурного життя Тетієва зростала роль партійної організації. Збільшувалася кількість її членів. Якщо в квітні 1919 року в ній налічувалося 18 комуністів, то в 1925 - близько 80.
Все активніше залучалися до громадського життя жінки. Добрими організаторами зарекомендували себе комуністи І. Грубріна, лікар К. М. Хлебникова, вчителька Г. Л. Троценко. Вони проводили бесіди серед населення, дбали про піднесення культурно-освітнього рівня своїх подруг. Ця робота дала прекрасні результати. Вже у 1925-1926 pp. 40 проц. жінок були активістками.
Скінчився відбудовний період. Трудящі на чолі з комуністами ще з більшою завзятістю перебудовували господарство на соціалістичний лад. Партійна організація, Ради і комітети незаможних селян докладали всіх зусиль, щоб поліпшити роботу племгоспу, який мав 577 десятин землі і вирощував племінну худобу для всього округу. Йому виділили значну кількість реманенту: молотарки, жатки, плуги, сінокосарки, віялки та інші сільськогосподарські знаряддя. Подією для всього Тетієва було придбання племгоспом трактора «Фордзон». З ініціативи комуністів у 1926 році створено бурякове кооперативне об'єднання, а в Слободі організовано машинно-тракторне товариство, яке подавало селянам широку допомогу в обробітку землі.
Активну участь у кооперуванні сільського господарства брали комсомольці. З їх допомогою в 1929 році виникли три ТСОЗи, бригади ремонту сільськогосподарських знарядь тощо. Між товариствами спільного обробітку землі та артіллю «Червона хвиля» розгорнулося змагання за високу продуктивність праці. У кінці 1929 року з ТСОЗу та артілі - «Червона хвиля» створено колгосп ім. Калініна. На початку 1930 року у Тетієві утворилося ще п'ять сільгоспартілей. За рішенням обкому КП(б)У в березні 1932 року для налагодження політмасової роботи до села виїхала бригада робітників київського заводу «Червоний двигун». Шефи допомагали також налагодити роботу створеної в 1931 році Тетіївської МТС, ремонтували машини, готували кадри трактористів. Поступово зростав машинний парк. Якщо восени 1932 року в МТС було 29 тракторів, то весною наступного року - 44 трактори, 19 букерів, 7 сінокосарок, 10 лобогрійок, 5 самоскидок та молотарка.
У Тетієві в 1933 році існувало шість колгоспів. Вони охоплювали 78,6 процента господарств. У 1932 році на базі племгоспу створено насінницький радгосп, якому виділено 1246 га землі. В господарстві працювало 64 робітники, було 3 трактори, 3 автомашини, 43 коней і волів, 59 голів великої рогатої худоби. Діяла своя ремонтна майстерня.
В середині 30-х років у країні ширився рух п'ятисотенниць. 12 вересня 1935 року в Тетієві відбувся зліт буряківниць, який прийняв рішення створити ланки високого врожаю цукрових буряків в усіх колгоспах і радгоспах району. На 1936 рік колективні господарства вже досить зміцніли. Так, у Плоханівському колгоспі ім. Сталіна було 1530 га орної землі, 98 коней, 227 голів великої рогатої худоби,
Тетіїв
Сторінка 5 з 9
головою її обрали бідняка П. Г. Ламбуцького. Артіль стала провідником нових форм господарювання на селі. Місцевий племгосп допоміг їй створити тваринницьку ферму. Редакція окружної газети «Плуг і молот», яка була почесним членом господарства, подарувала плуг-семерик. На зароблені трудодні члени кооперативу відкрили дитячий будинок для дітей-сиріт, батьки яких загинули в громадянську війну та в боротьбі з контрреволюційними бандами.У Тетієві в 1924 році виникли також кооперативні сільськогосподарські товариства, які мали прокатний пункт реманенту, сіяли буряки для Кашперівської цукроварні, давали гроші в позику селянам. Трохи пізніше у селищі заснували меліоративне товариство, споживспілку.
У відбудовний період стали до ладу дрібні промислові підприємства: бондарні, кузні, слюсарні, водяні млини, кравецька і шевські майстерні та 12 кооперативних торговельних точок.
Налагоджувалась охорона здоров'я трудящих. Вже в 1920 році відкрили лікарню на ЗО ліжок. У 1925 році в ній працювало 5 лікарів, 3 фельдшери. Діяли також аптека, дитячі ясла.
Значно підвищився культурний рівень трудящих. 1925 року в селищі працювали дві початкові й семирічна трудова школи, де 12 вчителів навчали 517 учнів. Успішно здійснювалася ліквідація неписьменності. У 3-х школах лікнепу і ліквідпунктах вчителі та культармійці навчали робітників і селян. Культосвітню роботу проводили хати-читальні, а також клуб, де діяла кіноустановка. При школах працювали бібліотеки.
З новим економічним укладом у життя людей поступово входив новий побут, звичаї та обряди. У святі врожаю, організованому місцевою комуністичною спілкою молоді, взяли участь майже всі жителі Тетієва. Без попів і кадил, урочисто, з червоними прапорами пройшли громадянські панахиди під час похорону активного учасника боротьби за Радянську владу Н. В. Казнадзея і комсомольця Л. О. Паламарчука.
У відбудові господарства, налагодженні культурного життя Тетієва зростала роль партійної організації. Збільшувалася кількість її членів. Якщо в квітні 1919 року в ній налічувалося 18 комуністів, то в 1925 - близько 80.
Все активніше залучалися до громадського життя жінки. Добрими організаторами зарекомендували себе комуністи І. Грубріна, лікар К. М. Хлебникова, вчителька Г. Л. Троценко. Вони проводили бесіди серед населення, дбали про піднесення культурно-освітнього рівня своїх подруг. Ця робота дала прекрасні результати. Вже у 1925-1926 pp. 40 проц. жінок були активістками.
Скінчився відбудовний період. Трудящі на чолі з комуністами ще з більшою завзятістю перебудовували господарство на соціалістичний лад. Партійна організація, Ради і комітети незаможних селян докладали всіх зусиль, щоб поліпшити роботу племгоспу, який мав 577 десятин землі і вирощував племінну худобу для всього округу. Йому виділили значну кількість реманенту: молотарки, жатки, плуги, сінокосарки, віялки та інші сільськогосподарські знаряддя. Подією для всього Тетієва було придбання племгоспом трактора «Фордзон». З ініціативи комуністів у 1926 році створено бурякове кооперативне об'єднання, а в Слободі організовано машинно-тракторне товариство, яке подавало селянам широку допомогу в обробітку землі.
Активну участь у кооперуванні сільського господарства брали комсомольці. З їх допомогою в 1929 році виникли три ТСОЗи, бригади ремонту сільськогосподарських знарядь тощо. Між товариствами спільного обробітку землі та артіллю «Червона хвиля» розгорнулося змагання за високу продуктивність праці. У кінці 1929 року з ТСОЗу та артілі - «Червона хвиля» створено колгосп ім. Калініна. На початку 1930 року у Тетієві утворилося ще п'ять сільгоспартілей. За рішенням обкому КП(б)У в березні 1932 року для налагодження політмасової роботи до села виїхала бригада робітників київського заводу «Червоний двигун». Шефи допомагали також налагодити роботу створеної в 1931 році Тетіївської МТС, ремонтували машини, готували кадри трактористів. Поступово зростав машинний парк. Якщо восени 1932 року в МТС було 29 тракторів, то весною наступного року - 44 трактори, 19 букерів, 7 сінокосарок, 10 лобогрійок, 5 самоскидок та молотарка.
У Тетієві в 1933 році існувало шість колгоспів. Вони охоплювали 78,6 процента господарств. У 1932 році на базі племгоспу створено насінницький радгосп, якому виділено 1246 га землі. В господарстві працювало 64 робітники, було 3 трактори, 3 автомашини, 43 коней і волів, 59 голів великої рогатої худоби. Діяла своя ремонтна майстерня.
В середині 30-х років у країні ширився рух п'ятисотенниць. 12 вересня 1935 року в Тетієві відбувся зліт буряківниць, який прийняв рішення створити ланки високого врожаю цукрових буряків в усіх колгоспах і радгоспах району. На 1936 рік колективні господарства вже досить зміцніли. Так, у Плоханівському колгоспі ім. Сталіна було 1530 га орної землі, 98 коней, 227 голів великої рогатої худоби,