Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Тараща

Сторінка 3 з 10
роботу 1898 року, 4 приватні і кілька недільних шкіл. У 1913 році на базі міського двокласного училища утворили чоловіче і жіноче вищі початкові училища. Того ж року відкрито приватну 4-класну жіночу прогімназію у через два роки її реорганізували на семикласну жіночу гімназію. В 1915 році до міста евакуювали із м. Бєльська чоловічу гімназію. В 1916 році відкрили 5-класне реальне училище. Число учнів у всіх освітніх закладах міста перевищувало 1500 чоловік.
Значну роль у культурному житті Таращі відігравали бібліотека, створена на кошти громадськості, 2 платні читальні, бібліотека-читальня і народний будинок, в якому відбувалися спектаклі приїжджих труп, виступи самодіяльних театральних, музичних і хорових колективів. Тільки в 1905-1906 pp. гурток аматорів під керівництвом П. Коваленка показав таращанцям 37 вистав, переважно класичного репертуару. У місті працювали 2 друкарні, 4 книгарні. Велику роботу для поширення освіти і культури серед населення провадила демократично настроєна інтелігенція міста. З її ініціативи було відкрито кілька недільних шкіл. Педагоги гімназій допомагали молоді готуватися до вступу у вищі навчальні заклади.
У березні 1917 року після звістки про повалення царизму трудівники Таращі добилися від губернського комісара Тимчасового уряду звільнення з в'язниці арештованих. Замість поліції була організована міліція. Поряд з повітовою земською радою при комісарі Тимчасового уряду, у квітні 1917 року в Таращі виникла Рада робітничих депутатів. У квітні 1917 року страйкували робітники чавуноливарного заводу та інших підприємств. У липні в місті відбулася масова демонстрація жінок-солдаток. Вони вимагали укладення миру і видачі хлібних пайків сім'ям фронтовиків.
Революційний рух у місті значно посилився після звістки про перемогу Жовтневого збройного повстання у Петрограді. У грудні 1917 року до Таращі прибув член партії з 1898 року, учасник жовтневих подій у Петрограді І. К. Михайлов. На зборах і мітингах він розповідав про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції, роз'яснював програму більшовицької партії, спростовуючи цим самим наклепи буржуазної преси на більшовиків.
Для встановлення Радянської влади в повіті на початку січня 1918 року була створена ініціативна група. До неї увійшли І. К. Михайлов, П. П. Лисенко, М. Й. Машинцева, П. Бродська, . Н. Гриневич, П. В. Мозоль та ін. Насамперед вони приступили до створення загону Червоної гвардії. 15 січня в Таращі мав відбутися мітинг колишніх фронтовиків повіту, на який прибуло близько тисячі чоловік, але організатора його І. К. Михайлова в ніч на 15 січня заарештували гайдамаки і відправили до білоцерківської в'язниці. Довідавшись про це, обурені фронтовики роззброїли повітову міліцію і вільних козаків. Посаду повітового комісара скасували, і вся влада в Таращі й повіті перейшла до ініціативної групи, яка утворила ревком. І. К. Михайлов, визволений з білоцерківської в'язниці у зв'язку з відступом військ Центральної ради, очолив підготовку до повітового з'їзду Рад. У лютому в Таращі була організована партійна група в складі місцевих жителів Я, П. Лисенка, О. Ковтуна, Н. Сектима, а також комуністів-фронтовиків В. С. Баляса із с. Лісовичів, П. С. Григоренка і Степченка з с. Ківшуватої та С. Винарського з с. Василихи.
Перший повітовий з'їзд Рад відкрився 22 лютого. Делегати обговорили найбільш злободенні питання: про землю, зміцнення Червоної гвардії, створення повітових органів Радянської влади. Серед делегатів було чимало представників націоналістичної «Спілки». І ось тут, на з'їзді, який тривав цілий тиждень, комуністи розгорнули боротьбу за кожного делегата. І. К. Михайлов виступав з доповідями з усіх питань порядку денного, брав участь у дебатах, викриваючи наміри буржуазних націоналістів. У результаті цього були прийняті всі більшовицькі резолюції, а до повітвиконкому обрали переважно більшовиків. Очолив його І. К. Михайлов, секретарем став І. Н. Гриневич. Виконком ліквідував інститут мирових суддів і організував народний суд. Через те, що на з'їзді не було делегатів від 5 волостей, ухвалили вважати обраний комітет тимчасовим і розпочати підготовку до II повітового з'їзду Рад.
Працювати доводилось у дуже тяжких умовах. Не було грошей для фінансування першочергових робіт. Більшість шкіл у повіті і лікарня були закриті. Щоб знайти кошти, виконком наклав на місцеву буржуазію контрибуцію в сумі 60 тис. крб., які використали для заробітної плати вчителям та відновлення роботи лікарні. Земельна комісія на чолі з П. С. Григоренком приступила до розподілу поміщицької землі і реманенту. Проводилася робота щодо створення на місцях Рад та земельних комітетів і підготовка до II повітового з'їзду Рад. В цей час німецькі окупанти вже захопили залізничну станцію Рокитне і с. Синяву. Робітники Синявського цукрового заводу і місцеві селяни під керівництвом братів Годлевських вчинили ворогу збройний опір, але зважаючи на нерівність сил, звернулися по допомогу до Таращанського повітвиконкому. Делегати, які зібралися на II повітовий з'їзд Рад, оголосили себе мобілізованими. У селах було


Тараща