Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Колгосп ім. М. В. Фрунзе - велике механізоване господарство, трудівники якого вирощують на значних площах високі врожаї зернових культур, цукрових буряків і овочів. Господарство має сільськогосподарських угідь 3325 га, у т. ч. 3092,3 га орної землі. Для їх обробітку ефективно застосовується сучасна техніка. В колгоспі - 26 тракторів, 17 комбайнів, 3 буряконавантажувачі, 29
вантажних автомашин та інші механізми. Господарство має також допоміжні підприємства - цегельню, 2 пилорами, механізовану майстерню, 2 млини, олійницю.
Значних успіхів у зміцненні матеріально-технічної бази, підвищенні трудової дисципліни, поліпшенні організації праці колгосп добився завдяки копіткій органі
заторській і виховній роботі партійної організації, яка нині налічує 60 членів. Комуністи очолюють усі провідні ділянки матеріального виробництва - бригади, ферми. Вони постійно забезпечують авангардну роль у виконанні народногосподарських планів, провадять велику масово-політичну роботу серед колгоспників.
Найбільше багатство колгоспу - його люди, славні передовики виробництва, майстри своєї справи. В господарстві працюють кваліфіковані спеціалісти, серед них чимало з вищою освітою, а 16 чоловік - здобули середню спеціальну освіту. Досвідченим організатором є знатний механізатор колгоспу К. Д. Авраменко, який з 1932 року працює трактористом і понад 20 років очолює тракторну бригаду. За працю він нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора. Понад ЗО років працює дояркою Г. С. Лавренова, яка вже 10 років міцно тримає звання кращої доярки колгоспу. Один з кращих комбайнерів області - О. К. Манич ще в 1956 році удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора. В 1967 році він комбайном СК-4 намолотив 430 тонн зерна і став учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР. Серед правофлангових колгоспу - бригадир рільничої бригади Г. М. Манич. У цій бригаді в 1967 році було зібрано урожай цукрових буряків 368 цнт з га. А ланка Б. А. Саєнко в ювілейному 1970 році одержала 520 цнт цукрових буряків з га, за що ланкова нагороджена орденом Леніна. Краща пташниця колгоспу К. К. Усенко удостоєна ордена Жовтневої Революції.
Помітні зміни за останні роки сталися і в розвитку промисловості селища. На місці невеликих заводів, майстерень і окремих цехів з'явилися сучасні промислові підприємства. Це - завод залізобетонних виробів, який освоїв випуск збірних конструкцій для дворядного рамного корівника, механізовані гранітні кар'єри, асфальтовий завод, харчо-комбінат, промкомбінат і комбінат побутового обслуговування, районне об'єднання «Сільгосптехніки».
Ряд промислових підприємств Рокитного має значну питому вагу в усій місцевій промисловості Київської області. Так, плодоконсервний завод, який у 1968 році випустив 6,5 млн. умовних банок овочевих консервів близько 50 назв, є одним з найбільших підприємств області. Його продукція користується попитом в усіх республіках країни, а також експортується до НДР, ЧССР, ПНР і Японії.
Промислові підприємства міста достроково виконали виробничі плани восьмої п'ятирічки. За досягнуті успіхи 29 трудівників Рокитного нагороджено орденами й медалями. Директор заводу залізобетонних виробів М. П. Поповиченко удостоєний ордена Жовтневої Революції.
Швидкими темпами розбудовується і впорядковується селище. За післявоєнні роки колгоспники, робітники й службовці з допомогою держави та своїх виробничих колективів звели понад 600 індивідуальних і заселили більше 20 багатоквартирних комунальних будинків. Розширюється водогін, електро- і радіомережа, розпочато будівництво газомагістралі Біла Церква - Рокитне Виросли нові адміністративні й торговельні приміщення, збудовано стадіон, озеленено вулиці, посаджено парк, розбито сквери, заасфальтовано частину вулиць і тротуарів. У дні святкування 39-ї річниці Великого Жовтня в Рокитному відкрито пам'ятник В. І. Леніну, а також пам'ятник Невідомому солдату.
Риштування новобудов - характерна риса сучасного пейзажу Рокитного. Селище перебудовується за генеральним планом. Поблизу заводу залізобетонних виробів став до ладу новий хлібозавод, будуються цукровий і комбікормовий заводи.
В недалекому майбутньому райцентр прикрасять споруди нового ресторану, універмагу, лікарні, школи на 960 місць, дитячого комбінату, мосту через річку Рось.
Населення обслуговує 61 торговельне підприємство, де працює 108 чоловік.
В селищі функціонує широка мережа медичних закладів. Побудовані нові приміщення поліклініки, протитубдиспансеру. На варті охорони здоров'я +трудящих - 44 лікарі й 126 працівників середнього медичного персоналу.
За повоєнний час у Рокитному сталися істотні зміни в галузі народної освіти. Якщо до Жовтневої революції у селищі зовсім не було жителів з вищою освітою і працювало лише 2 вчителі початкової школи, а 80 проц. населення лишалося неписьменним, то тепер у двох середніх і одній восьмирічній школах навчається близько 1600 дітей. У школах працює 98 вчителів. Селище має музичну школу, будинок піонерів, дитячі садки й ясла.
Серед культурно-освітніх закладів - новий будинок культури, при якому працюють гуртки художньої самодіяльності, широкоекранний і літній кінотеатри, радіовузол на 1500 точок. Книжковий фонд 4 бібліотек Рокитного становить понад 64 тис. томів.
Велику агітаційно-пропагандистську, виховну й організаторську роботу серед трудящих селища проводять 33 первинні партійні організації, що об'єднують 667 комуністів. 24 комсомольські організації Рокитного налічують 755 членів ВЛКСМ.
Заслужену повагу та високий авторитет у населення здобула селищна Рада депутатів трудящих. У своїй діяльності вона спирається на широкий актив. Добре, зокрема, налагоджена робота вуличних і батьківських комітетів, товариських судів, народної дружини та інших громадських комісій.
Прекрасне сьогоднішнє Рокитне, ще кращим буде воно в недалекому майбутньому.
Рокитне
Сторінка 7 з 7
Невпинно зростає громадське тваринництво. На 100 га сільськогосподарських угідь колгосп має 45 голів великої рогатої худоби, свиней - 51 і виробляє по 256,2 цнт молока та 69,6 цнт м'яса.Колгосп ім. М. В. Фрунзе - велике механізоване господарство, трудівники якого вирощують на значних площах високі врожаї зернових культур, цукрових буряків і овочів. Господарство має сільськогосподарських угідь 3325 га, у т. ч. 3092,3 га орної землі. Для їх обробітку ефективно застосовується сучасна техніка. В колгоспі - 26 тракторів, 17 комбайнів, 3 буряконавантажувачі, 29
Значних успіхів у зміцненні матеріально-технічної бази, підвищенні трудової дисципліни, поліпшенні організації праці колгосп добився завдяки копіткій органі
заторській і виховній роботі партійної організації, яка нині налічує 60 членів. Комуністи очолюють усі провідні ділянки матеріального виробництва - бригади, ферми. Вони постійно забезпечують авангардну роль у виконанні народногосподарських планів, провадять велику масово-політичну роботу серед колгоспників.
Найбільше багатство колгоспу - його люди, славні передовики виробництва, майстри своєї справи. В господарстві працюють кваліфіковані спеціалісти, серед них чимало з вищою освітою, а 16 чоловік - здобули середню спеціальну освіту. Досвідченим організатором є знатний механізатор колгоспу К. Д. Авраменко, який з 1932 року працює трактористом і понад 20 років очолює тракторну бригаду. За працю він нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора. Понад ЗО років працює дояркою Г. С. Лавренова, яка вже 10 років міцно тримає звання кращої доярки колгоспу. Один з кращих комбайнерів області - О. К. Манич ще в 1956 році удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора. В 1967 році він комбайном СК-4 намолотив 430 тонн зерна і став учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР. Серед правофлангових колгоспу - бригадир рільничої бригади Г. М. Манич. У цій бригаді в 1967 році було зібрано урожай цукрових буряків 368 цнт з га. А ланка Б. А. Саєнко в ювілейному 1970 році одержала 520 цнт цукрових буряків з га, за що ланкова нагороджена орденом Леніна. Краща пташниця колгоспу К. К. Усенко удостоєна ордена Жовтневої Революції.
Помітні зміни за останні роки сталися і в розвитку промисловості селища. На місці невеликих заводів, майстерень і окремих цехів з'явилися сучасні промислові підприємства. Це - завод залізобетонних виробів, який освоїв випуск збірних конструкцій для дворядного рамного корівника, механізовані гранітні кар'єри, асфальтовий завод, харчо-комбінат, промкомбінат і комбінат побутового обслуговування, районне об'єднання «Сільгосптехніки».
Ряд промислових підприємств Рокитного має значну питому вагу в усій місцевій промисловості Київської області. Так, плодоконсервний завод, який у 1968 році випустив 6,5 млн. умовних банок овочевих консервів близько 50 назв, є одним з найбільших підприємств області. Його продукція користується попитом в усіх республіках країни, а також експортується до НДР, ЧССР, ПНР і Японії.
Промислові підприємства міста достроково виконали виробничі плани восьмої п'ятирічки. За досягнуті успіхи 29 трудівників Рокитного нагороджено орденами й медалями. Директор заводу залізобетонних виробів М. П. Поповиченко удостоєний ордена Жовтневої Революції.
Швидкими темпами розбудовується і впорядковується селище. За післявоєнні роки колгоспники, робітники й службовці з допомогою держави та своїх виробничих колективів звели понад 600 індивідуальних і заселили більше 20 багатоквартирних комунальних будинків. Розширюється водогін, електро- і радіомережа, розпочато будівництво газомагістралі Біла Церква - Рокитне Виросли нові адміністративні й торговельні приміщення, збудовано стадіон, озеленено вулиці, посаджено парк, розбито сквери, заасфальтовано частину вулиць і тротуарів. У дні святкування 39-ї річниці Великого Жовтня в Рокитному відкрито пам'ятник В. І. Леніну, а також пам'ятник Невідомому солдату.
Риштування новобудов - характерна риса сучасного пейзажу Рокитного. Селище перебудовується за генеральним планом. Поблизу заводу залізобетонних виробів став до ладу новий хлібозавод, будуються цукровий і комбікормовий заводи.
В недалекому майбутньому райцентр прикрасять споруди нового ресторану, універмагу, лікарні, школи на 960 місць, дитячого комбінату, мосту через річку Рось.
Населення обслуговує 61 торговельне підприємство, де працює 108 чоловік.
В селищі функціонує широка мережа медичних закладів. Побудовані нові приміщення поліклініки, протитубдиспансеру. На варті охорони здоров'я +трудящих - 44 лікарі й 126 працівників середнього медичного персоналу.
За повоєнний час у Рокитному сталися істотні зміни в галузі народної освіти. Якщо до Жовтневої революції у селищі зовсім не було жителів з вищою освітою і працювало лише 2 вчителі початкової школи, а 80 проц. населення лишалося неписьменним, то тепер у двох середніх і одній восьмирічній школах навчається близько 1600 дітей. У школах працює 98 вчителів. Селище має музичну школу, будинок піонерів, дитячі садки й ясла.
Серед культурно-освітніх закладів - новий будинок культури, при якому працюють гуртки художньої самодіяльності, широкоекранний і літній кінотеатри, радіовузол на 1500 точок. Книжковий фонд 4 бібліотек Рокитного становить понад 64 тис. томів.
Велику агітаційно-пропагандистську, виховну й організаторську роботу серед трудящих селища проводять 33 первинні партійні організації, що об'єднують 667 комуністів. 24 комсомольські організації Рокитного налічують 755 членів ВЛКСМ.
Заслужену повагу та високий авторитет у населення здобула селищна Рада депутатів трудящих. У своїй діяльності вона спирається на широкий актив. Добре, зокрема, налагоджена робота вуличних і батьківських комітетів, товариських судів, народної дружини та інших громадських комісій.
Прекрасне сьогоднішнє Рокитне, ще кращим буде воно в недалекому майбутньому.