Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Радянська влада відкрила трудящим селища шлях до освіти. Вже 1920 року в Рокитному організовано дві початкові школи та вищу початкову з українською мовою викладання. Остання наступного року
була реорганізована в семирічну трудову. Комсомольська молодь підтримувала всі заходи партійної організації, брала активну участь у ліквідації неписьменності та організації культурно-освітньої роботи. Було відкрито бібліотеку, хату-читальню.
Масова колективізація селян Рокитного розпочалася в 1929 році. Тоді на землях колишньої економії поміщика Рего засновано колгосп ім. 12-річчя Жовтня, який спочатку об'єднував лише сільську бідноту й обробляв 500 га землі.
Весною 1930 року в колгоспі створена партійна, а також комсомольська організації. Комуністи й комсомольці колгоспу проводили велику агітаційно-масову і організаторську роботу серед трудящих, дбали про залучення до колгоспу всіх селян-бідняків і середняків.
На кінець 1930 року колгосп ім. 12-річчя Жовтня став великим господарством, яке обробляло вже 1600 га орної землі і об'єднувало більшість селян Рокитного. 1930 року з'явився перший трактор, на якому працював Я. Фещенко.
Велику допомогу колгоспу надала МТС, організована в Рокитному 1931 року. Тоді ж при Рокитнянській МТС була створена перша жіноча тракторна бригада в складі 9 дівчат. З 1934 року на колгоспних полях Рокитного постійно працювали дві тракторні бригади МТС. В 1935 році Рокитнянська МТС мала 64 трактори, 16 вантажних автомашин, 51 двигун, 53 молотарки, 75 сівалок та іншу сільськогосподарську техніку. Вона обслуговувала 21 колгосп. У 1939-1941 pp. вже 75 проц. оранки й сівби здійснювалося за допомогою тракторів.
Організаторами соціалістичного будівництва в селищі були комуністи. Партійні осередки діяли на всіх промислових підприємствах і в колгоспі. Активно працювали комсомольці, керовані комуністами.
У довоєнні роки Рокитнянський колгосп організаційно й економічно зміцнів. Це було багатогалузеве соціалістичне господарство з високим рівнем механізації. У 1939-1940 pp. середній урожай пшениці становив 15,6 цнт з га, ячменю - 16,. Колгоспники збирали по 250-400 цнт цукрових буряків з гектара, а ланка Г. Л. Вишенської - понад 400 цнт. Значні успіхи здобуто і в розвитку тваринництва. Все це забезпечило високу оплату праці. Колгоспники одержували на трудодень по 3-4 кг зерна і по 2-3 крб. грішми.
В роки перших довоєнних п'ятирічок у центрі уваги партійних і радянських організацій стояли питання благоустрою селища, добробуту, медичного обслуговування трудящих і культурного будівництва.
Значно поліпшилося медичне обслуговування трудящих селища. При лікарні працювала добре обладнана поліклініка. Розширилися заклади ревіти. Семирічну школу 1933 року було перетворено в середню. Перед Великою Вітчизняною війною в селищі працювали, крім середньої, ще дві семирічні школи, які мали добру навчально-матеріальну базу. В школах Рокитного викладали 42 вчителі. У районі повністю здійснили закон про обов'язкове семирічне навчання й ліквідували неписьменність серед дорослих.
У селищі працювали будинок культури, кінотеатр, 2 бібліотеки, були створені червоні кутки на підприємствах, 2 хати-читальні при колгоспі. Велику роботу проводила районна газета «Колгоспник Рокитнянщини».
Великі випробування випали трудящим Рокитного в роки Великої Вітчизняної війни. 23 липня 1941 року гітлерівські загарбники окупували селище. Почалися масові грабунки населення, репресії, гоніння на активістів, настали жахливі дні «нового порядку». Сотні людей стали жертвами фашистських злочинців. Так, були закатовані голова колгоспу ім. 12-річчя Жовтня І. Я. Мурга, колгоспниця В. Мовчан та її двоє дітей, сім'ї активістів Ф. Якименка, І. Ф. Борщенка. Лише в Рокитному фашисти стратили понад 400 чоловік і вивезли в німецьке рабство 350 юнаків і дівчат.
Під час тимчасової окупації багато рокитнянців, ризикуючи життям, подавали допомогу пораненим і полоненим бійцям, постачали продукти партизанам, допомагали їм медикаментами, переховували поранених червоноармійців. Залізничник Д. К. Заліеький допомагав радянським людям переховуватись від вивезення в Німеччину. Лікар П. Я. Бєліков ставив фіктивні діагнози громадянам, яких фашисти мали вивезти до Німеччини. Чимало патріотів-підпільників віддали своє життя в боротьбі з ненависними ворогами. За переховування поранених червоноармійців у 1942 році гітлерівці розстріляли колгоспника Л. Яковлева, а також колишнього бригадира колгоспу ім. 12-річчя Жовтня П. Ф. Москалика.
Радянські люди вели боротьбу з окупантами, знищували їх техніку, допомагали партизанам. Робітник П. С. Козловський в 1943 році влаштувався вартовим автобази в Рокитному. Скориставшися нагодою, він спалив склад, у якому
Рокитне
Сторінка 5 з 7
демобілізовані червоноармійці та сільська біднота. Вони й поклали початок боротьбі трудівників села за перехід до соціалістичного господарювання.Радянська влада відкрила трудящим селища шлях до освіти. Вже 1920 року в Рокитному організовано дві початкові школи та вищу початкову з українською мовою викладання. Остання наступного року
Масова колективізація селян Рокитного розпочалася в 1929 році. Тоді на землях колишньої економії поміщика Рего засновано колгосп ім. 12-річчя Жовтня, який спочатку об'єднував лише сільську бідноту й обробляв 500 га землі.
Весною 1930 року в колгоспі створена партійна, а також комсомольська організації. Комуністи й комсомольці колгоспу проводили велику агітаційно-масову і організаторську роботу серед трудящих, дбали про залучення до колгоспу всіх селян-бідняків і середняків.
На кінець 1930 року колгосп ім. 12-річчя Жовтня став великим господарством, яке обробляло вже 1600 га орної землі і об'єднувало більшість селян Рокитного. 1930 року з'явився перший трактор, на якому працював Я. Фещенко.
Велику допомогу колгоспу надала МТС, організована в Рокитному 1931 року. Тоді ж при Рокитнянській МТС була створена перша жіноча тракторна бригада в складі 9 дівчат. З 1934 року на колгоспних полях Рокитного постійно працювали дві тракторні бригади МТС. В 1935 році Рокитнянська МТС мала 64 трактори, 16 вантажних автомашин, 51 двигун, 53 молотарки, 75 сівалок та іншу сільськогосподарську техніку. Вона обслуговувала 21 колгосп. У 1939-1941 pp. вже 75 проц. оранки й сівби здійснювалося за допомогою тракторів.
Організаторами соціалістичного будівництва в селищі були комуністи. Партійні осередки діяли на всіх промислових підприємствах і в колгоспі. Активно працювали комсомольці, керовані комуністами.
У довоєнні роки Рокитнянський колгосп організаційно й економічно зміцнів. Це було багатогалузеве соціалістичне господарство з високим рівнем механізації. У 1939-1940 pp. середній урожай пшениці становив 15,6 цнт з га, ячменю - 16,. Колгоспники збирали по 250-400 цнт цукрових буряків з гектара, а ланка Г. Л. Вишенської - понад 400 цнт. Значні успіхи здобуто і в розвитку тваринництва. Все це забезпечило високу оплату праці. Колгоспники одержували на трудодень по 3-4 кг зерна і по 2-3 крб. грішми.
В роки перших довоєнних п'ятирічок у центрі уваги партійних і радянських організацій стояли питання благоустрою селища, добробуту, медичного обслуговування трудящих і культурного будівництва.
Значно поліпшилося медичне обслуговування трудящих селища. При лікарні працювала добре обладнана поліклініка. Розширилися заклади ревіти. Семирічну школу 1933 року було перетворено в середню. Перед Великою Вітчизняною війною в селищі працювали, крім середньої, ще дві семирічні школи, які мали добру навчально-матеріальну базу. В школах Рокитного викладали 42 вчителі. У районі повністю здійснили закон про обов'язкове семирічне навчання й ліквідували неписьменність серед дорослих.
У селищі працювали будинок культури, кінотеатр, 2 бібліотеки, були створені червоні кутки на підприємствах, 2 хати-читальні при колгоспі. Велику роботу проводила районна газета «Колгоспник Рокитнянщини».
Великі випробування випали трудящим Рокитного в роки Великої Вітчизняної війни. 23 липня 1941 року гітлерівські загарбники окупували селище. Почалися масові грабунки населення, репресії, гоніння на активістів, настали жахливі дні «нового порядку». Сотні людей стали жертвами фашистських злочинців. Так, були закатовані голова колгоспу ім. 12-річчя Жовтня І. Я. Мурга, колгоспниця В. Мовчан та її двоє дітей, сім'ї активістів Ф. Якименка, І. Ф. Борщенка. Лише в Рокитному фашисти стратили понад 400 чоловік і вивезли в німецьке рабство 350 юнаків і дівчат.
Під час тимчасової окупації багато рокитнянців, ризикуючи життям, подавали допомогу пораненим і полоненим бійцям, постачали продукти партизанам, допомагали їм медикаментами, переховували поранених червоноармійців. Залізничник Д. К. Заліеький допомагав радянським людям переховуватись від вивезення в Німеччину. Лікар П. Я. Бєліков ставив фіктивні діагнози громадянам, яких фашисти мали вивезти до Німеччини. Чимало патріотів-підпільників віддали своє життя в боротьбі з ненависними ворогами. За переховування поранених червоноармійців у 1942 році гітлерівці розстріляли колгоспника Л. Яковлева, а також колишнього бригадира колгоспу ім. 12-річчя Жовтня П. Ф. Москалика.
Радянські люди вели боротьбу з окупантами, знищували їх техніку, допомагали партизанам. Робітник П. С. Козловський в 1943 році влаштувався вартовим автобази в Рокитному. Скориставшися нагодою, він спалив склад, у якому