Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Григорівка

Сторінка 7 з 7
Червоного Прапора - свинарку колгоспу Н. Р. Ляш; орденом «Знак Пошани» - тракториста, делегата III Всесоюзного з'їзду колгоспників С. В. Охріменка.
Велику роль в організації колгоспного виробництва, мобілізації колгоспників на боротьбу за дальше неухильне піднесення артільного господарства відіграє партійна організація, що налічує 45 комуністів, більшість яких зайнята безпосередньо у сфері виробництва. Вони йдуть у перших лавах передовиків виробництва, показують зразки комуністичного ставлення до праці. Партійна організація разом з комсомольською, що об'єднує 38 юнаків і дівчат, та правлінням колгоспу розробила конкретний план втілення у життя заходів, накреслених XXIV з'їздом КПРС і XXIV з'їздом КП України.
Добрі показники має Григорівський відгодівельнйй пункт Міністерства харчової промисловості УРСР, створений ще 1933 року. Раціонально використовуючи відходи цукрового виробництва, тут щорічно відгодовують 2-3 тис. голів рогатої худоби. За приростом живої ваги господарство вже кілька років посідає перше місце серед відгодівельних пунктів Київського цукротресту й неодноразово одержувало Перехідний червоний прапор міністерства. Господарство - учасник Виставки передового досвіду в народному господарстві УРСР 1968-1970 років.
За повоєнні роки набагато зросла потужність цукрового заводу. Нове устаткуання дало змогу значно удосконалити виробництво й поліпшити його економічні показники. Якщо в сезон 1958/59 року завод виробив 217 900 цнт цукру, то 1968/69 року країна одержала вже 250600 цнт. Восьмий п'ятирічний план підприємство виконало на 118,9 проц. і виробило продукції на суму 36,2 млн. крб. Значно поліпшилися умови праці та побут робітників. При заводі працює велика їдальня, зведено 2 двоповерхові житлові будинки з паровим опаленням і газовими установками та інші об'єкти. Упорядковано робітниче селище «Солонці».
Робітники та інженерно-технічний персонал докладають великих зусиль для дальшого розвитку виробництва, зокрема, дбають про збільшення виходу цукру, зниження собівартості виробництва, підвищення якості продукції. На заводі широко розгорнувся рух за звання ударників і колективів комуністичної праці. Його вже вибороли 15 виробничих бригад та 4 цехи. Добру славу завоювали виробничники - ударники комуністичної праці С. С. Борисюк, В. Г. Деревинський, І. Т. Леус та багато інших. За високі трудові показники й багаторічну бездоганну працю велику групу робітників та інженерно-технічних працівників удостоєно урядових нагород,
На приймальному бурякопункті Григорівського цукрового заводу. 1969 р.
зокрема орденом Леніна відзначено ацаратника комуніста А. І. Івченка, орденом Трудового Червоного Прапора - апаратницю Г. М. Романенко.
Крім цукрового заводу в Григорівці працюють інкубаторна станція, цех Обухівського райхарчокомбінату, відділення Обухівської автоколони,
За післявоєнний час Григорівка невпізнанно змінилася. Тут здійснюється велике житлове будівництво. Понад 100 добротних будйнків-котеджів спорудили колгоспники. В ювілейному ленінському році став до ладу новий клуб з стаціонарною широкоекранною кіноустановкою.
Повсякденна увага приділяється благоустрою села та поліпшенню культурно-побутового обслуговування населення. У Григорівці є побутова майстерня, п'ять продуктових і промтоварних магазинів. Підприємства, бригади колгоспу та установи обслуговують дві автоматичні телефонні станції.
Медичну допомогу працівникам села подають дільнична лікарня на 40 ліжок, де працює 10 лікарів та ЗО працівників середнього медперсоналу, поліклініка, пологовий будинок, амбулаторія, аптека. В 4 дитячих садках при цукрозаводі й колгоспі виховуються 220 дітей.
Великі досягнення григорівців і в галузі освіти. 1957 року перебудовано й значно розширено приміщення середньої школи. В ній навчається близько 600 учнів і працює ЗО учителів. Серед них 6 відмінників народної освіти. Школа має добре обладнані кабінети - фізичний, хімічний та виробничого навчання. Лише в післявоєнні роки середня школа випустила 570 юнаків і дівчат, з них 330 закінчили вузи й працюють у різних галузях народного господарства, науки, культури. Випускники школи О. Т. Великохатько, Д. В. Закревський, М. І. Клименко і В. А. Щербак - кандидати наук.
Культурно-освітні запити трудівників села задовольняють два клуби - сільький і заводський, де працюють два драматичні, два хорові гуртки, секція художньої гімнастики, духовий оркестр, у яких беруть участь до 150 чоловік. При заводському клубі створено музей революційної, бойової та трудової слави заводу. Населення обслуговують дві бібліотеки - сільська й заводська з книжковим фондом 12 тис. примірників.
У Григорівці народилися С. Т. Орловський-  доктор хімічних наук професор, . Д. Христич - кандидат технічних наук, І. О. Іващенко - заслужений діяч мистецтв УРСР, П. М. Кучма - генерал-лейтенант.
Багатогранне, змістовне життя трудівників Григорівки, які своєю натхненною працею вносять вагомий вклад у загальнонародну справу комуністичного будівництва.


Григорівка