Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Григорівка

Сторінка 4 з 7
всіляко підтримуємо Робітничо-Селянський уряд, щоб восторжествувала праця, рівність і братерствощ0б не було більше братовбивства й народних гнобителів».
З перших днів після вигнання петлюрівців ревком розгорнув роботу щодо зміцнення Радянської влади, наділення селян землею. Активну допомогу в здійсненні соціалістичних перетворень надавав партійний осередок цукрового заводу, який на червень 1919 року об'єднував 5 комуністів, та комітет бідноти. 1500 селян Григорівки, Гусачівки й Матяшівки одержали 1168 десятин колишньої поміщицької землі, а також реманент. Найкращий поміщицький будинок у Григорівці було віддано під дитячий будинок для сиріт, батьки яких загинули в боротьбі за владу Рад. Інші - чотири приміщення відвели під житло наймитам, які раніше працювали в поміщицькій економії, та безхатнім селянам.
Будувати нове життя доводилося в складних умовах. Банда Зеленого неодноазово нападала на Григорівку, грабувала населення, вивозила з заводу цукор. Бандити спалили головний склад заводу. Великої шкоди завдала й денікінська армія. З кінця серпня по грудень 1919 року білогвардійці перебували в селі. За цей час вони вщент пограбували цукрозавод. Збитки, завдані бандитами й білогвардійцями, становили 1270 тис. крб.4 Ще не встигли трудящі ліквідувати наслідки ден і кінської навали, а вже у квітні 1920 року до села вдерлися білополяки. На початку червня їх було вигнано з Григорівки.
В день визволення на сільському сході затвердили новий склад ревному, а на початку серпня запрацював комнезам. Розуміючи тяжке продовольче становище країни, селяни прийняли рішення завершити продрозверстку протягом тижня.
Партійна організація повним складом пішла на боротьбу з Денікіним. Партосередок відновив свою роботу в 1923 році. На початку наступного року він об'єднував 5 комуністів. Комсомольська організація була заснована в грудні 1920 року при цукрозаводі. В ній налічувалося тоді 16 чоловік. Першим своїм вожаком комсомольці обрали молодого робітника М. Й. Яценка. Через два роки кількість членів РКСМ зросла до 60 чоловік. Тоді ж було створено три комсомольські осередки: на цукрозаводі, в Григорівці і Гусачівці.
Завершення громадянської війни відкрило широкі можливості для відбудови розореного господарства й розгортання соціалістичного будівництва. Сільська рада, обрана 1921 року, та комнезам провели облік майна колишнього поміщицького маєтку.
Першим кроком на шляху до колективної праці була трудова сільськогосподарька артіль, заснована в грудні 1921 року селянами хутора Лучки, розташованого на околиці Григорівки. До складу артілі увійшло 9 сімей. У 1923 році вона об'єднувала вже 36 сімей і мала в своєму користуванні 154 десятини землі, 10 коней, 20 волів, 18 корів, 6 плугів, 8 культиваторів та інший сільськогосподарський інвентар.2 Було збудовано ряд виробничих приміщень. Того ж року виникло бурякове кредитне товариство. Воно надавало реманент і посівний матеріал селянам Григорівки та навколишніх сіл, які забезпечували цукрозавод сировиною.
Успішно здійснювалася відбудова цукроварні. За ініціативою робітників ремонт устаткування проводився безперервно і вдень, і вночі. Восени 1920 року підприємство відновило роботу. Рік у рік зростало виробництво. За сезон 1927/28 року завод дав країні 370 тис. пудів цукру.
Багато було зроблено для розвитку освіти й культури. Ще в 1919 році розпочала роботу загальна трудова школа, в якій 1925 року навчалося понад 160 учнів, працювало 6 учителів. 1926 року її перетворили в семирічну. Успішно ліквідовували неписьменність. Ще 1921 року сільрада облікувала всіх неписьменних віком від 18 до 40 років, яких виявилося 112 чоловік. Для їх навчання було створено групи, ними керували члени Ради, вчителі, культармійці. За 1922/23 навчальний рік усі неписьменні навчилися грамоти.
В селі проводилася велика культосвітня робота. При цукрозаводі працював робітничий клуб, а в ньому - бібліотека, аматорський театр. У клубі збиралися учасники літературного гуртка. Вони часто виступали перед жителями Григорівки й Гусачівки.
1923 року за адміністративною реформою Григорівка ввійшла до складу Германівського району Київського округу.
Позитивний досвід роботи перших кооперативних об'єднань наочно переконав селян у перевагах колективних форм господарювання. Партійна організація цукроаводу, що налічувала 70 комуністів, на чолі з учасником громадянської війни Г. А. Бульбатенком спільно з комсомольцями й активом чимало зробили щодо роз'яснення ленінського кооперативного плану. 1927-1928 pp. виникають ТСОЗ'и ім. Ілліча та ім.Г. І. Петровського, на базі яких на початку 1930 року створено колгосп ім. Ілліча. Велику допомогу селянам в оволодінні передовою агротехнікою подав цукрозавод, при якому було створено агробазу.
Важливу роль у зміцненні молодого артільного господарства відіграла Григорівська кінно-тракторна станція, створена 1929 року. В січні 1932 року на


Григорівка