Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Григорівка

Сторінка 6 з 7
війська 1-го Українського фронту визволили село від фашистів. Але ворогові вдалося тимчасово закріпитися на рубежі річки Красної, де запеклі бої тривали до лютого 1944 року.
Коли фронт відкотився від села, трудящі дружно взялися за відбудову зруйнованого господарства. Перша весна після визволення була особливо важкою. Сіяти доводилося переважно вручну, насіння приносили колгоспники зі своїх мізерних запасів, на сільськогосподарських роботах через брак тягла використовувалися корови, невистачало робочої сили.
Організуючою й спрямовуючою силою у відбудові й дальшому розвитку економіки та культури села виступали комуністи колгоспу і цукрозаводу. На початку 1945 року сільська парторганізація налічувала 15 комуністів.
Велику роботу проводила сільська Рада, яка чимало уваги приділяла господарському й культурному життю села. В лютому 1947 року розглядалися питання про хід ремонту сільськогосподарського реманенту й підготовку колгоспу до весняних польових робіт, було прийнято рішення про забезпечення всім потрібним дітей-сиріт, а 110 учнів - гарячими сніданками. На засіданнях виконкому розроблялися заходи, спрямовані на поліпшення культурно-масової роботи тощо.
З року в рік підвищувалася врожайність, зростало поголів'я худоби. Колгосп ім. Ілліча був одним з передових у районі. У 1950 році він по всіх показниках досяг довоєнного рівня. За самовіддану працю й успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва групу колгоспників у 1949 році нагороджено орденами й медалями, в т. ч. ланкову С. К. Борисенко - орденом Трудового Червоного Прапора.
Нових рубежів досяг колектив цукрозаводу, В 1950/51 році виробництво цукру становило вже 107 162 цнт. Довоєнний рівень виробництва було значно перевищено.
Водночас з відбудовою сільського господарства і цукрового заводу здійснювалия великі роботи щодо відновлення роботи закладів охорони здоров'я, освіти й культури. До січня 1944 року було відремонтовано шкільне приміщення. Це дало змогу розпочати нормальний навчальний процес. Відбудовано заводський клуб.
В 1950 році відбулося об'єднання колгоспів ім. Ілліча (Григорівка), «Перемога» (Гусачівка) та ім. С. М. Кірова (Матяшівка). Нове господарство названо «Ленінський шлях». Укрупнення позитивно позначилося на дальшому розвиткові економіки колгоспу, сприяло поліпшенню добробуту його трудівників. За колгоспом закріплено 4033 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2638 га орної землі. Основний господарський напрям колгоспу - зерно-буряковий. Розвинене також тваринництво. Більшість виробничих процесів механізовано. Господарство має 35 тракторів, ЗО комбайнів і 17 вантажних автомашин.
Завдяки самовідданій праці колгоспників над здійсненням рішень партії і уряду щодо піднесення сільського господарства, невпинному зростанню механізації виробництва та впровадженню передової агротехніки з кожним роком поліпшувалися виробничі показники. Добрі результати дало запровадження в 1966 році госпрозахунку й диференційованої оплати праці. Колгосп «Ленінський шлях» став одним з кращих в області.
На колгоспних ланах вирощуються сталі високі врожаї. За 1966-1970 pp. середній урожай зернових становив 28,2 цнт з га, у т. ч. озимої пшениці - 31,8 цнт, кукурудзи на зерно - 48,3 цнт. Розвивається високопродуктивне тваринництво. Успішно виконуються соціалістичні зобов'язання, систематично перевищуються планові завдання продажу державі товарної продукції. Так, при п'ятирічному плані продажу зерна 50 тис. цнт колгосп продав 66,6 тис. цнт, кукурудзи в зерні - 34,4 тис. цнт проти 30,5 тис. цнт за планом. Майже в 2,4 рази більше реалізовано державі м'яса та в два рази - яєць. Значно перевершено план продажу овочів і цукрових буряків урожайність яких у 1970 році становила 416 цнт з га. Господарство одержало 1,5 млн. крб. прибутку.

Зміцнений економіки колгоспу дозволило розгорнути будівництво капітальних господарських приміщень. За 1960-1970 pp. споруджено 13 об'єктів, у т. ч. 9 тваринницьких ферм, кормопереробний цех, дві майстерні, гараж. Збудовано тракторні містечка в бригаді № 1 і № 2, дослідний механізований кормоцех у бригаді №3. До всіх ферм прокладено під'їзні шляхи.
Зростає достаток, поліпшується побут трудівників колгоспних ланів. Оплата людино-дйя збільшується кожний рік, і досягла вона в 1970 році 4 крб. проти 1,5 крб. у 1956 році.
У розвиток рідного колгоспу вагомий вклад вносять передовики виробництва. За самовідану працю нагороджено: орденом Леніна - бригадира тракторної бригади, Делегата XV з'їзду BЛKCM П. Й. Дзюбу та ланкову колгоспу Г. І. Яценко; орденом Жовтневої Революції - одного із засновників колгоспу, тракториста Й. П. Дзюбу і голову колгоспу В. С. Грушового; орденом Трудового


Григорівка