Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Васильків

Сторінка 4 з 9
відділами: праці, продовольчим, житловим та соціального забезпечення. Ревком спрямував роботу насамперед на організацію допомоги Червоній Армії. Передова частина робітників добровільно вступила до її лав На міську буржуазію ревком наклав З млн. крб. контрибуції. Продовольчий відділ організував роботу пекарні, житловий - взяв на облік квартири. Поступово життя міста налагоджувалося. Розпочалася
підготовка до виборів Ради.
Створення радянського апарату і відбудова господарства у Василькові відбувалися в запеклій боротьбі з контрреволюцією. Так, у ніч з 25 на 26 березня 1919 року охоронна сотня, що була організована з жителів приміських сіл, дезорієнтована ворожими елементами, почала арештовувати й розстрілювати активістів. 27 березня загін червоноармійців, який прибув з Києва, ліквідував контрреволюційний заколот. Через кілька днів, 4 квітня, місто зазнало нападу банди Зеленого. У той час у Василькові перебувало всього 60 червоноармійців і стільки ж членів партії та робітників, що мали зброю. Зламавши героїчний Опір цього невеличкого загону, бандити вчинили в місті погром, у якому взяли участь білогвардійці, ліві есери, «незалежники». Полонених катували, виколювали їм очі, а потім розстрілювали. Від рук бандитів загинули 20 членів партії, в т. ч. майже всі члени ревкому, серед них - І. Самотін, М. Комарянський, І. Демченко, М. Плоткін, Г. Головко. 9 квітня червоноармійські частини вибили банду Зеленого з Василькова.
Відновити в місті діяльність партійної організації та ревкому допоміг Київський губком КП(б)У. Він направив сюди секретарем парткому А. Демидову (загинула від рук бандитів у липні 1919 року). До міста прибули також 13 працівників на чолі з членом ЦВК П. Ф. Слиньком. Головну увагу партком і ревком приділили організації Радянської влади на місцях. Важливе значення у вирішенні цього завдання мав І з'їзд Рад Васильківського повіту, який відбувся 29 квітня 1919 року. На ньому обговорювалися питання про допомогу Червоній Армії, про зміцнення Радянської влади. З'їзд ухвалив перенести центр повіту в Білу Церкву.
Згідно з декретом Раднаркому, ревком у травні 1919 року націоналізував шкіряний завод М. Вайсберга, у липні - взуттєву майстерню, на базі якої була створена кооперативна артіль, що об'єднала 13 пайовиків.
З ініціативи парткому в місті відкрився клуб для червоноармійців. У приміщенні вищого початкового училища 12 червня 1919 року розпочали роботу вечірні курси для неписьменних і малописьменних робітників. Активну участь у проведенні в життя економічних, політичних і культурно-освітніх заходів брала молодь, яка групувалася навколо комсомольської організації, створеної у квітні 1919 року.
Влітку 1919 року на Київ почали наступ петлюрівці. В серпні вони підійшли до Василькова. В ряди Червоної Армії влилося багато жителів міста, в т. ч. половина членів місцевої комсомольської організації. Але під тиском переважаючих сил ворога частини Червоної Армії наприкінці серпня залишили місто. Через кілька днів війська Денікіна, які захопили Київ, витіснили петлюрівців і вступили у Васильків. Відновлення старих порядків, повернення націоналізованих підприємств і земельних володінь колишнім власникам, безперервні реквізиції і грабежі викликали загальне обурення населення. Тому зразу ж після визволення Червоною Армією Києва, ще до приходу радянських військ, 22 грудня 1919 року місто захопили повсталі жителі Василькова. Був створений тимчасовий ревком, до складу якого ввійшли більшовик М. Леонтьев та боротьбисти І. Кобзар і О. Раєв. Керував роботою ревкому партійний комітет. Партійна організація налічувала на той час ЗО чоловік. Ревком знову націоналізував шкірзавод М. Вайсберга, відновив кооперативні артілі. Почали працювати промислові підприємства, млин, пекарня. Сім'ям червоноармійців та потерпілим від денікінців відділ соціального забезпечення надав матеріальну допомогу.
Щоб залучити до радянського будівництва широкі трудящі маси, 19 березня 1920 року у Василькові була проведена безпартійна робітничо-селянська конференція. У вітальній телеграмі її учасникам голова ВУЦВК Г. І. Петровський відзначив, що усвідомлення безпартійними робітниками і селянами необхідності всіма засобами підтримувати Радянську владу, як єдину захисницю інтересів пролетаріату, викликає особливу радість.
Готовність захищати Радянську владу до переможного кінця трудящі Василькова підтвердили під час боротьби з білополяками й петлюрівцями, що вдерлися в місто на початку травня 1920 року. Через місяць розпочалося повстання проти окупантів та петлюрівців, які діяли спільно. Воно охопило Васильків і навколишні села в радіусі ЗО км. Повстання ослабило тил ворога і тим самим сприяло прориву фронту Першою Кінною армією. В середині червня населення міста радісно зустрічало бійців 44-ї дивізії.
Допомога Червоній Армії лишалася головним завданням ревкому, очолюваного комуністом І. Д. Крашевським. Жителі проводили тижні допомоги фронту, збирали гроші, коштовності, білизну, теплий одяг. Налагоджувати життя міста доводилося в складних умовах. Навколо діяли банди. Вони грабували і тероризували населення, убивали партійних і


Васильків