Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
За роки Радянської влади, і особливо за післявоєнний період Київ прикрасився чудовими монументами, які увічнюють у пам'яті поколінь видатних історичних діячів та знаменні події. У березні 1939 року в парку напроти університету було відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченкові, виконаний скульптором М. Г. Манізером. У 1946 році на початку бульвару Шевченка відкрито пам'ятник організатору Комуністичної партії Володимиру Іллічу Леніну. Скульптура В. І. Леніна з червоного граніту виконана С. Д. Меркуровим. Великий вождь зображений в момент, коли він звертається до народу з промовою.
Значними художніми якостями відзначається пам'ятник М. Ф. Ватутіну, відкритий на його могилі в Радянському парку в січні 1948 року. Скульптор Є. В. Вучетич створив яскравий образ радянського полководця, з ім'ям якого тісно пов'язана героїчна боротьба Червоної Армії за визволення Києва від німецько-фашистських загарбників.
Легкістю силуету та витонченими пропорціями відзначається пам'ятник герою громадянської війни М. О. Щорсу, встановлений на перехресті бульвару Шевченка і вулиці Комінтерну. Створили пам'ятник скульптори В. Бородай, М. Лисенко та М. Суходол.
У сквері біля театру ім. І. Франка в 1956 році відкрито пам'ятник великому українському письменнику-революціонеру Івану Франку. Бронзове погруддя письменника, виконане скульпторами А. Білостоцьким та О. Супрун, відтворює образ людини в момент глибоких роздумів над долею свого народу. Енергійно стиснута ліва рука письменника підкреслює внутрішню силу, непохитність і рішучість у боротьбі за щастя людства.
В 1962 році відкрито пам'ятник великому російському поету О. С. Пушкіну, створений скульптором О. О. Ковальовим. Короткий напис на п'єдесталі «Пушкіну український народ» підкреслює, що цей пам'ятник є даниною дружбі українського і російського народів.
Серед пам'ятників Києва особливе значення має пам'ятник Вічної Слави, створений у вигляді архітектурно-паркового ансамблю, де поховані генерали і офіцери Радянської Армії, що загинули у Великій Вітчизняній війні. Цей некрополь споруджено за проектом архітекторів А. М. Мілецького, В. В. Бакланова, В. І. Новикова та скульптора І. Г. Першудчева. У 40-і роковини Жовтневої соціалістичної революції над могилою невідомого солдата встановлено гранітний обеліск і запалено Вічний вогонь. Кияни, численні гості і туристи столиці Радянської України приходять на це священне місце над високими кручами Дніпра вклонитися пам'яті тих, хто віддав своє життя за честь і процвітання нашої Батьківщини.
Довгий і славний шлях пройшов древній Київ. Великий Жовтень відкрив перед ним неосяжні простори щасливого, вільного життя.
Під керівництвом Комуністичної партії соціалістичний Київ столиця Радянської України розцвів і перетворився в одне з найкрасивіших міст Європи і всього світу.
З року в' рік змінюється обличчя орденоносного міста-героя Києва, зростає його роль у економічному, науковому і культурному житті нашої Батьківщини, зміцнюються і розширюються його міжнародні зв'язки.
Перетворюючи в життя рішення XXIII з'їзду КПРС та XXIII з'їзду КП України, борючись за дострокове завершення завдань п'ятирічки, трудящі столиці України успішно несуть ударну трудову вахту, беруть на себе нові підвищені соціалістичні зобов'язання до сторіччя з дня народженця В. І. Леніна. Постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»стала важливим політичним документом нашого часу. Комуністи містагероя Києва йдуть у перших лавах борців за успішне виконання економічних, соціально-політичних та ідеологічних завдань, які стоять перед радянським народом. Партійна, профспілкова та комсомольська організації міста всемірно підтримують і розвивають ініціативу трудящих, поліпшують керівництво соціалістичним змаганням.
Київські трудящі підхопили почин робітників, інженерно-технічних працівників та службовців орденоносних заводів «Арсеналу» імені В. І. Леніна, «Ленінської кузні» і «Більшовика»,які виступили з ініціативою широкого-змагання на честь славного ленінського ювілею.
Щодалі швидшими темпами зростає місто. Все більше і більше в його силует вписуються висотні новобудови. Будівельники переходять на швидкісні методи зведення будинків, удосконалюють виробничі процеси, борються за поліпшення якості нових споруд.
Змагання за комуністичне ставлення до праці стало справді всенародним рухом, воно визначає трудовий ритм міста-героя жити і працювати по-комуністичному!
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 57 з 58
площі. Промислове будівництво в місті обмежується; воно здійснюватиметься переважно в місцях приміської зони, зручно сполучених з Києвом електрифікованими залізницями та автомобільним транспортом.За роки Радянської влади, і особливо за післявоєнний період Київ прикрасився чудовими монументами, які увічнюють у пам'яті поколінь видатних історичних діячів та знаменні події. У березні 1939 року в парку напроти університету було відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченкові, виконаний скульптором М. Г. Манізером. У 1946 році на початку бульвару Шевченка відкрито пам'ятник організатору Комуністичної партії Володимиру Іллічу Леніну. Скульптура В. І. Леніна з червоного граніту виконана С. Д. Меркуровим. Великий вождь зображений в момент, коли він звертається до народу з промовою.
Легкістю силуету та витонченими пропорціями відзначається пам'ятник герою громадянської війни М. О. Щорсу, встановлений на перехресті бульвару Шевченка і вулиці Комінтерну. Створили пам'ятник скульптори В. Бородай, М. Лисенко та М. Суходол.
У сквері біля театру ім. І. Франка в 1956 році відкрито пам'ятник великому українському письменнику-революціонеру Івану Франку. Бронзове погруддя письменника, виконане скульпторами А. Білостоцьким та О. Супрун, відтворює образ людини в момент глибоких роздумів над долею свого народу. Енергійно стиснута ліва рука письменника підкреслює внутрішню силу, непохитність і рішучість у боротьбі за щастя людства.
В 1962 році відкрито пам'ятник великому російському поету О. С. Пушкіну, створений скульптором О. О. Ковальовим. Короткий напис на п'єдесталі «Пушкіну український народ» підкреслює, що цей пам'ятник є даниною дружбі українського і російського народів.
Серед пам'ятників Києва особливе значення має пам'ятник Вічної Слави, створений у вигляді архітектурно-паркового ансамблю, де поховані генерали і офіцери Радянської Армії, що загинули у Великій Вітчизняній війні. Цей некрополь споруджено за проектом архітекторів А. М. Мілецького, В. В. Бакланова, В. І. Новикова та скульптора І. Г. Першудчева. У 40-і роковини Жовтневої соціалістичної революції над могилою невідомого солдата встановлено гранітний обеліск і запалено Вічний вогонь. Кияни, численні гості і туристи столиці Радянської України приходять на це священне місце над високими кручами Дніпра вклонитися пам'яті тих, хто віддав своє життя за честь і процвітання нашої Батьківщини.
Довгий і славний шлях пройшов древній Київ. Великий Жовтень відкрив перед ним неосяжні простори щасливого, вільного життя.
Під керівництвом Комуністичної партії соціалістичний Київ столиця Радянської України розцвів і перетворився в одне з найкрасивіших міст Європи і всього світу.
З року в' рік змінюється обличчя орденоносного міста-героя Києва, зростає його роль у економічному, науковому і культурному житті нашої Батьківщини, зміцнюються і розширюються його міжнародні зв'язки.
Перетворюючи в життя рішення XXIII з'їзду КПРС та XXIII з'їзду КП України, борючись за дострокове завершення завдань п'ятирічки, трудящі столиці України успішно несуть ударну трудову вахту, беруть на себе нові підвищені соціалістичні зобов'язання до сторіччя з дня народженця В. І. Леніна. Постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»стала важливим політичним документом нашого часу. Комуністи містагероя Києва йдуть у перших лавах борців за успішне виконання економічних, соціально-політичних та ідеологічних завдань, які стоять перед радянським народом. Партійна, профспілкова та комсомольська організації міста всемірно підтримують і розвивають ініціативу трудящих, поліпшують керівництво соціалістичним змаганням.
Київські трудящі підхопили почин робітників, інженерно-технічних працівників та службовців орденоносних заводів «Арсеналу» імені В. І. Леніна, «Ленінської кузні» і «Більшовика»,які виступили з ініціативою широкого-змагання на честь славного ленінського ювілею.
Щодалі швидшими темпами зростає місто. Все більше і більше в його силует вписуються висотні новобудови. Будівельники переходять на швидкісні методи зведення будинків, удосконалюють виробничі процеси, борються за поліпшення якості нових споруд.
Змагання за комуністичне ставлення до праці стало справді всенародним рухом, воно визначає трудовий ритм міста-героя жити і працювати по-комуністичному!