Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Більш як 2 роки тривала фашистська окупація Києва, яка завдала місту величезної шкоди. Гітлерівці майже цілком зруйнували Хрещатик і прилеглі вулиці Карла Маркса, Енгельса, Свердлова, Жовтневої революції, площу Калініна. Всього спалено і зруйновано в місті 1742 житлові будинки і 940 будинків державних і громадських установ. Загарбники знищили понад 1000 підприємств, спалили головний корпус університету, висадили в повітря видатний пам'ятник українського зодчества Успенський собор Києво-Печерської лаври.
Відбудові підприємств, житлового фонду та реставрації значних пам'ятників архітектури столиці
Української РСР допомагали всі народи Радянського Союзу. З усіх кінців країни прибували сюди архітектори, інженери та будівельники. Безперервним потоком приходили в Київ ешелони з матеріалами та найновішим технічним устаткуванням. Відбудова Києва набрала широкого розмаху. Ще йшла війна, а уряд Радянської України вже оголосив всесоюзний конкурс на складання проекту забудови Хрещатика. В ньому взяли участь архітектори Києва, Москви, Ленінграда і Харкова. На підставі кращих пропозицій, виявлених під час конкурсу остаточний варіант забудови Хрещатика виконав колектив «Київпроекту» за участю архітекторів О. В. Власова, А. В. Добровольського, В. Д. Єлізарова, О. І. Заварова, О. І. Малиновського та Б. І. Приймака.
У проектах всіх творчих колективів, що брали участь у конкурсі, Хрещатику відводилась основна роль: він повинен перетворитись на всенародний форуму виконувати функції центральної міської площі, де відбуваються мітинги і демонстрації, а також масові гуляння у дні загальнонародних свят.
Виходячи з цього, під час реконструкції Хрещатика за рахунок зруйнованих будівель його ширину збільшили у 2 рази, порівняно з довоєнним часом. Крім того, вздовж вулиці на природній терасі було прокладено широкий бульвар, що створив зелену смугу перед жилими будинками. В затінку дерев поставлені лави для відпочинку.
Архітектурне обличчя Хрещатика утворюють багатоповерхові житлові і громадські споруди. Перші поверхи їх облицьовані червоним гранітом, а стіни верхніх поверхів одягнені світлою керамікою, що надає спорудам легкості й урочистості.
У 1949 році був затверджений урядом генеральний план відбудови Києва, який передбачає значну реконструкцію місцевих площ, розширення зони зелених насаджень та поліпшення санітарно-гігієнічних умов життя населення.
Характерною рисою забудови Києва після війни є гармонійний розвиток архітектури, благоустрою і озеленення міста. Як тільки закінчилась Велика Вітчизняна війна, силами населення було розбито і засаджено гідропарк на Трухановому острові, озеленено схили Дніпра, прокладено паркову дорогу від стадіону «Динамо» до Аскольдової могили, збудовано за проектом архітекторів О. В. Власова, О. І. Заварова та М. А. Пінчука Зелений театр на 4100 місць, для якого використано стару кріпосну підпірну стіну, що надає амфітеатру особливого, романтичного вигляду. Одночасно з відбудовою міста проводилась відбудова і реставрація пам'ятників архітектури і культури, пошкоджених фашистами в роки окупації. Зокрема, було відновлено ансамбль Києво-Печерської лаври, собор і трапезну Видубицького монастиря, колишній царський палац та інші видатні споруди.
Довоєнний Київ-був значно менший сучасного. Весь його житловий фонд становив 6660 тис. кв. метрів. За 20 післявоєнних років введено в дію 10917,4 тис. кв. метрів. А коли врахувати, що фашисти під час окупації зруйнували 40 проц. житла міста, то виходить, що за 20 років, які минули після переможного завершення Великої Вітчизняної війни, зведено майже два з половиною довоєнних міста.
Понад 50 проц. нового житлового будівництва в Києві розміщено великими масивами на вільних територіях. Якщо в 1956 році будувався лише один житловий масив Першотравневий, то в 1965 році їх було вже 1. Для більшої компактності житлові масиви все більше забудовуються будинками підвищеної поверхності, що вносить нові риси в архітектуру міста.
Одним з найбільш перспективних районів щодо розвитку житлового будівництва є Дарниця, де розміщена чверть всієї промисловості Києва. Цей район має хороші грунтові та санітарно-гігієнічні умови (поблизу великий лісовий масив і річка). Саме тут збудовано кілька великих житлових масивів. На території між поселенням Воскресенської слобідки і хутором Куликовим виник великий Воскресенський масив. Перша черга будівництва становить 212 тис. кв. метрів житлової площі. Далі намічена реконструкція прилеглих до масиву поселень, які забудовані переважно одноповерховими будинками.
Біля Русанівської затоки на лівому березі Дніпра споруджено Русанівський житловий масив. За допомогою механізмів за кілька місяців тут був намитий шар пісчаного грунту, що захистив цей район від дніпровської весняної повені.
Близькість Дніпра з його островами і пляжами, чудові природні умови, зручні
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 51 з 58
Архітектура
Більш як 2 роки тривала фашистська окупація Києва, яка завдала місту величезної шкоди. Гітлерівці майже цілком зруйнували Хрещатик і прилеглі вулиці Карла Маркса, Енгельса, Свердлова, Жовтневої революції, площу Калініна. Всього спалено і зруйновано в місті 1742 житлові будинки і 940 будинків державних і громадських установ. Загарбники знищили понад 1000 підприємств, спалили головний корпус університету, висадили в повітря видатний пам'ятник українського зодчества Успенський собор Києво-Печерської лаври.
Відбудові підприємств, житлового фонду та реставрації значних пам'ятників архітектури столиці
У проектах всіх творчих колективів, що брали участь у конкурсі, Хрещатику відводилась основна роль: він повинен перетворитись на всенародний форуму виконувати функції центральної міської площі, де відбуваються мітинги і демонстрації, а також масові гуляння у дні загальнонародних свят.
Виходячи з цього, під час реконструкції Хрещатика за рахунок зруйнованих будівель його ширину збільшили у 2 рази, порівняно з довоєнним часом. Крім того, вздовж вулиці на природній терасі було прокладено широкий бульвар, що створив зелену смугу перед жилими будинками. В затінку дерев поставлені лави для відпочинку.
Архітектурне обличчя Хрещатика утворюють багатоповерхові житлові і громадські споруди. Перші поверхи їх облицьовані червоним гранітом, а стіни верхніх поверхів одягнені світлою керамікою, що надає спорудам легкості й урочистості.
У 1949 році був затверджений урядом генеральний план відбудови Києва, який передбачає значну реконструкцію місцевих площ, розширення зони зелених насаджень та поліпшення санітарно-гігієнічних умов життя населення.
Характерною рисою забудови Києва після війни є гармонійний розвиток архітектури, благоустрою і озеленення міста. Як тільки закінчилась Велика Вітчизняна війна, силами населення було розбито і засаджено гідропарк на Трухановому острові, озеленено схили Дніпра, прокладено паркову дорогу від стадіону «Динамо» до Аскольдової могили, збудовано за проектом архітекторів О. В. Власова, О. І. Заварова та М. А. Пінчука Зелений театр на 4100 місць, для якого використано стару кріпосну підпірну стіну, що надає амфітеатру особливого, романтичного вигляду. Одночасно з відбудовою міста проводилась відбудова і реставрація пам'ятників архітектури і культури, пошкоджених фашистами в роки окупації. Зокрема, було відновлено ансамбль Києво-Печерської лаври, собор і трапезну Видубицького монастиря, колишній царський палац та інші видатні споруди.
Довоєнний Київ-був значно менший сучасного. Весь його житловий фонд становив 6660 тис. кв. метрів. За 20 післявоєнних років введено в дію 10917,4 тис. кв. метрів. А коли врахувати, що фашисти під час окупації зруйнували 40 проц. житла міста, то виходить, що за 20 років, які минули після переможного завершення Великої Вітчизняної війни, зведено майже два з половиною довоєнних міста.
Понад 50 проц. нового житлового будівництва в Києві розміщено великими масивами на вільних територіях. Якщо в 1956 році будувався лише один житловий масив Першотравневий, то в 1965 році їх було вже 1. Для більшої компактності житлові масиви все більше забудовуються будинками підвищеної поверхності, що вносить нові риси в архітектуру міста.
Одним з найбільш перспективних районів щодо розвитку житлового будівництва є Дарниця, де розміщена чверть всієї промисловості Києва. Цей район має хороші грунтові та санітарно-гігієнічні умови (поблизу великий лісовий масив і річка). Саме тут збудовано кілька великих житлових масивів. На території між поселенням Воскресенської слобідки і хутором Куликовим виник великий Воскресенський масив. Перша черга будівництва становить 212 тис. кв. метрів житлової площі. Далі намічена реконструкція прилеглих до масиву поселень, які забудовані переважно одноповерховими будинками.
Біля Русанівської затоки на лівому березі Дніпра споруджено Русанівський житловий масив. За допомогою механізмів за кілька місяців тут був намитий шар пісчаного грунту, що захистив цей район від дніпровської весняної повені.
Близькість Дніпра з його островами і пляжами, чудові природні умови, зручні