Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Литовському шосе та багато інших. Житлові будинки розміщувались переважно в центральних районах на окремих вільних ділянках або на місці знесених старих будівель.
Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів Союзу РСР у 1955 році прийняли постанову «Про усунення надмірностей в проектуванні і будівництві», в якій ви1крито недоліки і помилки в справі будівництва. Партія і уряд спрямували зусилля архітекторів та будівельників на створення зручного і дешевого житла для трудящих. Вирішенню цієї проблеми сприяв розвиток будівельної індустрії, яка давала можливість широко розгорнути фронт робіт. А це порушувало традиційні принципи проектування окремих будівель. Архітектор мусив тепер орієнтуватися на впровадження в життя типових проектів і прогресивних конструкцій, на створення цілих житлових районів з комплексом культурно-побутових закладів.
Новий напрям в архітектурі, широке використання залізобетону, легких конструкцій та великих засклених площин внесло свіжість і почуття сучасності в архітектуру Києва.
До перехідного типу архітектури слід віднести 16-поверховий готель «Москва» (1954-1961), споруджений у центральній частині міста за проектом архітекторів А. В. Добровольського, А. Я. Ко
сенка, А. М. Мілецького, Б. І. Приймака та В. А. Сазанського. Будівля, поставлена на високому горбі, стала домінуючою серед інших будов площі Калініна. Центральна частина має 16 поверхів, бокові 12 поверхів. Стіни облицьовані світлою керамічною плиткою. На 16-му поверсі розмістилось кафе і видова площадка.
Значною і виразною спорудою є 12-поверховий готель «Дніпро» на площі Ленінського комсомолу,збудований за проектом В. Д. Єлізарова, Н. Б. Чмутіної та Я. Л. Красного. Центральна частина готелю, поставлена по лінії зрізаного кута, звернута на площу і відкриває ансамбль Хрещатика. Бокові частини зв'язують композицію готелю сусідніми будинками. Для оформлення інтер'єрів широко застосовані скло, дзеркальні вітрини, художня кераміка, слоїстий пластик. Будова майже повністю змонтована із збірних індустріальних конструкцій.
Рис нової архітектури Хрещатику надав ресторан «Метро» з укомпонованим наземним вестибюлем метрополітену. Прості і засклені площини стін і глибока лоджія на верхньому поверсі, що розрахована на гру світлотіні, вносять своєрідний оригінальний елемент у попередню забудову, що оточує ресторан «Метро», не порушуючи єдності ансамблю центральної магістралі.
В 1961 році став до ладу автовокзал, збудований на проспекті 40-річчя Жовтня за проектом архітекторів А. М. Мілецького, Е. А. Більського та І. Н. Мельник. Чітка, максимально лаконічна форма вокзалу з простим завершуючим карнизом, вдало знайдені пропорції будівлі справляють приємне враження. У вокзалі є зал чекання, буфет і готель. Інтер'єри оформлені декоративною мозаїкою. Слідом за автовокзалом здано в експлуатацію новий річковий вокзал, збудований за проектом В. І. Гопкала, В. Ладного, Г. М. Слуцького та М. С. Кантор. Автори дотримувались класичної схеми композиції, але в модернізованих стриманих формах. Зали оформлені декоративними панно, присвяченими історії Києва: «З варяг у греки», «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Встановлення Радянської влади на Україні», а також на теми «Дніпро індустріальний» і «Дніпро відпочинок».
Недалеко від міста, на шосе Київ Харків, завершено будівництво Бориспільського аеровокзалу повітряних воріт Києва. Зовні він нагадує велетенський повітряний лайнер, який завжди напоготові вирушити в далеку путь. Це один з найбільших аеровокзалів у Радянському Союзі. У ньому можуть розміститись
п'ятиповерхові житлові будинки. За годину він здатний пропустити 1600 пасажирів.
З урахуванням усіх видів послуг сплановано зали, де розміщуються квиткові каси, довідкове бюро, міський і міжнародний вузли зв'язку. В залі чекання встановлені потужні кондиціонери, які підтримують постійну температуру. В правому і лівому стометрових бокових корпусах-крилах розміщені електрифікована фабрика-кухня, ресторан, пошта та інші побутові служби.
Для пасажирів споруджені красиві тераси для прогулянок, з яких добре видно, як стартують і йдуть на посадку повітряні кораблі. Для працівників аеровокзалу зведено 11-поверховий диспетчерський пункт, який обладнано найновішою технікою. Праворуч від головного будинку порту розташоване житлове містечко.
Вигідно виділяється на Повітрофлотському проспекті новий корпус
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 55 з 58
зовнішній вигляд споруди, надати їй помпезного вигляду за допомогою великої кількості прикрас (башт, колон, арок, карнизів). Стіни облицьовували дорогою декоративною керамікою і гранітом. Так, зокрема, оформлені будинок консерваторії на площі Калініна, житлові будинки на Хрещатику, Виставка передового досвіду в народному господарстві УРСР, цирк, Інститут народного господарства УРСР на Брест-Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів Союзу РСР у 1955 році прийняли постанову «Про усунення надмірностей в проектуванні і будівництві», в якій ви1крито недоліки і помилки в справі будівництва. Партія і уряд спрямували зусилля архітекторів та будівельників на створення зручного і дешевого житла для трудящих. Вирішенню цієї проблеми сприяв розвиток будівельної індустрії, яка давала можливість широко розгорнути фронт робіт. А це порушувало традиційні принципи проектування окремих будівель. Архітектор мусив тепер орієнтуватися на впровадження в життя типових проектів і прогресивних конструкцій, на створення цілих житлових районів з комплексом культурно-побутових закладів.
Новий напрям в архітектурі, широке використання залізобетону, легких конструкцій та великих засклених площин внесло свіжість і почуття сучасності в архітектуру Києва.
До перехідного типу архітектури слід віднести 16-поверховий готель «Москва» (1954-1961), споруджений у центральній частині міста за проектом архітекторів А. В. Добровольського, А. Я. Ко
сенка, А. М. Мілецького, Б. І. Приймака та В. А. Сазанського. Будівля, поставлена на високому горбі, стала домінуючою серед інших будов площі Калініна. Центральна частина має 16 поверхів, бокові 12 поверхів. Стіни облицьовані світлою керамічною плиткою. На 16-му поверсі розмістилось кафе і видова площадка.
Значною і виразною спорудою є 12-поверховий готель «Дніпро» на площі Ленінського комсомолу,збудований за проектом В. Д. Єлізарова, Н. Б. Чмутіної та Я. Л. Красного. Центральна частина готелю, поставлена по лінії зрізаного кута, звернута на площу і відкриває ансамбль Хрещатика. Бокові частини зв'язують композицію готелю сусідніми будинками. Для оформлення інтер'єрів широко застосовані скло, дзеркальні вітрини, художня кераміка, слоїстий пластик. Будова майже повністю змонтована із збірних індустріальних конструкцій.
Рис нової архітектури Хрещатику надав ресторан «Метро» з укомпонованим наземним вестибюлем метрополітену. Прості і засклені площини стін і глибока лоджія на верхньому поверсі, що розрахована на гру світлотіні, вносять своєрідний оригінальний елемент у попередню забудову, що оточує ресторан «Метро», не порушуючи єдності ансамблю центральної магістралі.
В 1961 році став до ладу автовокзал, збудований на проспекті 40-річчя Жовтня за проектом архітекторів А. М. Мілецького, Е. А. Більського та І. Н. Мельник. Чітка, максимально лаконічна форма вокзалу з простим завершуючим карнизом, вдало знайдені пропорції будівлі справляють приємне враження. У вокзалі є зал чекання, буфет і готель. Інтер'єри оформлені декоративною мозаїкою. Слідом за автовокзалом здано в експлуатацію новий річковий вокзал, збудований за проектом В. І. Гопкала, В. Ладного, Г. М. Слуцького та М. С. Кантор. Автори дотримувались класичної схеми композиції, але в модернізованих стриманих формах. Зали оформлені декоративними панно, присвяченими історії Києва: «З варяг у греки», «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Встановлення Радянської влади на Україні», а також на теми «Дніпро індустріальний» і «Дніпро відпочинок».
Недалеко від міста, на шосе Київ Харків, завершено будівництво Бориспільського аеровокзалу повітряних воріт Києва. Зовні він нагадує велетенський повітряний лайнер, який завжди напоготові вирушити в далеку путь. Це один з найбільших аеровокзалів у Радянському Союзі. У ньому можуть розміститись
п'ятиповерхові житлові будинки. За годину він здатний пропустити 1600 пасажирів.
З урахуванням усіх видів послуг сплановано зали, де розміщуються квиткові каси, довідкове бюро, міський і міжнародний вузли зв'язку. В залі чекання встановлені потужні кондиціонери, які підтримують постійну температуру. В правому і лівому стометрових бокових корпусах-крилах розміщені електрифікована фабрика-кухня, ресторан, пошта та інші побутові служби.
Для пасажирів споруджені красиві тераси для прогулянок, з яких добре видно, як стартують і йдуть на посадку повітряні кораблі. Для працівників аеровокзалу зведено 11-поверховий диспетчерський пункт, який обладнано найновішою технікою. Праворуч від головного будинку порту розташоване житлове містечко.
Вигідно виділяється на Повітрофлотському проспекті новий корпус