Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В розвитку Києва значна роль відводиться його приміській зоні, що бере на себе дедалі більшу частину загальноміських функцій. Ряд районних центрів і населених пунктів Київщини мають тісні економічні, трудові і культурні зв'язки з Києвом. До того ж вони сполучені з містом електрифікованою залізницею, магістральними автомобільними шляхами, автобусним і річковим транспортом. На базі цих райцентрів і
малих міст Діпроміст УРСР намітив створити поблизу Києва кілька міст-супутників.
Стотисячний колектив будівельників Києва з ентузіазмом працює над виконанням величної програми спорудження житлових будинків, культурно-освітніх та комунально-побутових закладів. В місті виросли майстри будівельного виробництва. Широко відомі імена Героїв Соціалістичної Праці бригадира комплексної бригади тресту Київміськбуд № 5 П. О. Степанчука, бригадирів-монтажників Г. І. Донця, В. І. Ягоди, а також заслужених будівельників республіки Г. М. Сірої, Г. М. Волокушина, О. С. Коханця, О. М. Мартиченко, П. А. Рахуби і багатьох інших передовиків.
За успіхи, досягнуті в житловому і культурно-побутовому будівництві в столиці України, багатотисячний колектив Головкиївміськбуду нагороджений в 1966 році орденом Леніна.
Велика увага при будівництві нових житлових масивів і реконструкції старих районів приділяється озелененню міста. У Києві на кожного жителя припадає 18 кв. метрів насаджень загального користування в забудованій частині і 350 кв. метрів лісопаркових насаджень в межах міської смуги. Територія Києва дорівнює 77 тис. га, близько 60 проц. цієї території займають зелені насадження. Київ один із самих озеленених міст у світі.
Кращий зелений масив, безперечно,придніпровські парки. Сюди входять: Центральний парк культури і відпочинку, що об'єднує Володимирську гірку, Піонерський, Першотравневий і Радянський парки, Аскольдова могила і зелені схили Дніпра. В 1959 році закінчені роботи по будівництву меморіального парку Вічної Слави, який разом з республіканським ботанічним садом також входять у систему придніпровських парків. На Трухановому острові знаходиться Дніпровський гідропарк, який зв'язаний з містом пішохідним мостом.
Крім загальноміських парків по берегах і на островах Дніпра, створено районні парки культури і відпочинку: в Московському районі ім. М. Рильського, в Жовтневому ім. Ленінського комсомолу, в Подільському ім. Фрунзе. Розгорнулось будівництво парків і в інших районах. Громадські сади жилих районів, районні і міські парки, сквери, бульвари, зелені масиви лісопарків органічно входять у розгалужену систему місць відпочинку населення.
Ширина зеленого пояса Києва досягає кількох десятків кілометрів. Приміські ліси оточують місто майже замкненим колом. Найбільші з них Голосіївський, Пущоводицький, Берковецький, Святошинський, Котовський, Боярський, Дарницький, Палац піонерів і школярів. 1965 p.
Броварський та Ірпінський. До зеленого пояса входять також пойми Дніпра і Десни, на яких створюються лугопарки: Наталка-Оболонь, Чорторий, Покал і Жуків Острів.
Зростання території і чисельності населення вимагало дальшого розвитку і організації міського транспорту. Збільшилась протяжність тролейбусних і трамвайних ліній. Зокрема, побудовано трамвайні лінії до житлового масиву Відрадне, по Старонаводницькій вулиці, продовжена лінія в Дарниці до хутора Червоного. Введено нові тролейбусні лінії: Кабельний завод площа Космонавтів, площа Калініна вул. Щусева, площа Толстого заповідник «Лавра». Трамвайний парк за 7 років збільшився на 142 вагони, тролейбусний на 319 машин. У 1965 році трамваями і тролейбусами було перевезено понад 500 млн. пасажирів. Автобусами 198,7 млн. пасажирів.
Головні транспортні магістралі Києва мають 3 кільцеві і 7 радіальних напрямків. Магістралі радіальних напрямків продовжують зовнішні автомобільні шляхи, що підходять до Києва з усіх боків. Магістралі кільцевих напрямків побудовані з метою розвантажити центр міста від зовнішніх транзитних і автомобільних потоків. Але дальший розвиток наземного транспорту в місті виявився неможливим у зв'язку з недостатньою пропускною спроможністю площ (Поштової, Ленінського комсомолу, Автовокзальної) і ряду вузлів перетину Хрещатика з вулицями, що йдуть перпендикулярно до нього, а також Червоно армійської вулиці. Київ розташований, як відомо, на горбах, що дуже утруднює зв'язок між деякими районами. Виявилося, наприклад, неможливим пересікти Хрещатик трамвайною або тролейбусною лінією. В 1944 році, коли був оголошений конкурс на складання проектів нових будівель на центральній магістралі столиці, деякі архітектори пропонували перекинути через Хрещатик величезний міст, щоб установити прямий зв'язок між Софійською площею і Печерськом.
У зв'язку з забудовою нових житлових масивів в умовах швидкого зростання
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 53 з 58
Борщагівською вулицею і зовнішньою напівкільцевою швидкісною магістраллю.В розвитку Києва значна роль відводиться його приміській зоні, що бере на себе дедалі більшу частину загальноміських функцій. Ряд районних центрів і населених пунктів Київщини мають тісні економічні, трудові і культурні зв'язки з Києвом. До того ж вони сполучені з містом електрифікованою залізницею, магістральними автомобільними шляхами, автобусним і річковим транспортом. На базі цих райцентрів і
Стотисячний колектив будівельників Києва з ентузіазмом працює над виконанням величної програми спорудження житлових будинків, культурно-освітніх та комунально-побутових закладів. В місті виросли майстри будівельного виробництва. Широко відомі імена Героїв Соціалістичної Праці бригадира комплексної бригади тресту Київміськбуд № 5 П. О. Степанчука, бригадирів-монтажників Г. І. Донця, В. І. Ягоди, а також заслужених будівельників республіки Г. М. Сірої, Г. М. Волокушина, О. С. Коханця, О. М. Мартиченко, П. А. Рахуби і багатьох інших передовиків.
За успіхи, досягнуті в житловому і культурно-побутовому будівництві в столиці України, багатотисячний колектив Головкиївміськбуду нагороджений в 1966 році орденом Леніна.
Велика увага при будівництві нових житлових масивів і реконструкції старих районів приділяється озелененню міста. У Києві на кожного жителя припадає 18 кв. метрів насаджень загального користування в забудованій частині і 350 кв. метрів лісопаркових насаджень в межах міської смуги. Територія Києва дорівнює 77 тис. га, близько 60 проц. цієї території займають зелені насадження. Київ один із самих озеленених міст у світі.
Кращий зелений масив, безперечно,придніпровські парки. Сюди входять: Центральний парк культури і відпочинку, що об'єднує Володимирську гірку, Піонерський, Першотравневий і Радянський парки, Аскольдова могила і зелені схили Дніпра. В 1959 році закінчені роботи по будівництву меморіального парку Вічної Слави, який разом з республіканським ботанічним садом також входять у систему придніпровських парків. На Трухановому острові знаходиться Дніпровський гідропарк, який зв'язаний з містом пішохідним мостом.
Крім загальноміських парків по берегах і на островах Дніпра, створено районні парки культури і відпочинку: в Московському районі ім. М. Рильського, в Жовтневому ім. Ленінського комсомолу, в Подільському ім. Фрунзе. Розгорнулось будівництво парків і в інших районах. Громадські сади жилих районів, районні і міські парки, сквери, бульвари, зелені масиви лісопарків органічно входять у розгалужену систему місць відпочинку населення.
Ширина зеленого пояса Києва досягає кількох десятків кілометрів. Приміські ліси оточують місто майже замкненим колом. Найбільші з них Голосіївський, Пущоводицький, Берковецький, Святошинський, Котовський, Боярський, Дарницький, Палац піонерів і школярів. 1965 p.
Броварський та Ірпінський. До зеленого пояса входять також пойми Дніпра і Десни, на яких створюються лугопарки: Наталка-Оболонь, Чорторий, Покал і Жуків Острів.
Зростання території і чисельності населення вимагало дальшого розвитку і організації міського транспорту. Збільшилась протяжність тролейбусних і трамвайних ліній. Зокрема, побудовано трамвайні лінії до житлового масиву Відрадне, по Старонаводницькій вулиці, продовжена лінія в Дарниці до хутора Червоного. Введено нові тролейбусні лінії: Кабельний завод площа Космонавтів, площа Калініна вул. Щусева, площа Толстого заповідник «Лавра». Трамвайний парк за 7 років збільшився на 142 вагони, тролейбусний на 319 машин. У 1965 році трамваями і тролейбусами було перевезено понад 500 млн. пасажирів. Автобусами 198,7 млн. пасажирів.
Головні транспортні магістралі Києва мають 3 кільцеві і 7 радіальних напрямків. Магістралі радіальних напрямків продовжують зовнішні автомобільні шляхи, що підходять до Києва з усіх боків. Магістралі кільцевих напрямків побудовані з метою розвантажити центр міста від зовнішніх транзитних і автомобільних потоків. Але дальший розвиток наземного транспорту в місті виявився неможливим у зв'язку з недостатньою пропускною спроможністю площ (Поштової, Ленінського комсомолу, Автовокзальної) і ряду вузлів перетину Хрещатика з вулицями, що йдуть перпендикулярно до нього, а також Червоно армійської вулиці. Київ розташований, як відомо, на горбах, що дуже утруднює зв'язок між деякими районами. Виявилося, наприклад, неможливим пересікти Хрещатик трамвайною або тролейбусною лінією. В 1944 році, коли був оголошений конкурс на складання проектів нових будівель на центральній магістралі столиці, деякі архітектори пропонували перекинути через Хрещатик величезний міст, щоб установити прямий зв'язок між Софійською площею і Печерськом.
У зв'язку з забудовою нових житлових масивів в умовах швидкого зростання