Сторінка 5 з 6
відновили довоєнні площі посівів. 1950 року вони об'єдналися в одне господарство - ім. Комінтерну.
У короткі строки відновили діяльність медичні й культурно-освітні заклади. Для дітей, батьки яких загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни, відкрився спеціальний будинок.
До 1950 року народне господарство Іванкова було повністю відбудоване. Ліквідувавши наслідки війни, трудящі під керівництвом партійної організації розгорнули боротьбу за дальше піднесення економіки й культури.
1959-1960 pp. до колгоспу ім. Комінтерну приєдналися колективні господарства сіл Болотні, Запрудки, Сукачів. Тепер центральна садиба колгоспу ім. Комінтерну розташована у Іванкові, а в названих селах - його виробничі бригади й ферми. За колгоспом закріплено 4,9 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3,2 тис. га орної землі. За цих умов колгосп має можливість більш раціонально використовувати земельні площі для розвитку землеробства, тваринництва.
Велике значення для підвищення ефективності колгоспного виробництва має його спеціалізація. З урахуванням природно-економічних умов у господарстві вирощують льон, картоплю, зернові культури, розводять м'ясо-молочну худобу. Спеціалізація цілком виправдовує себе економічно. У 1967-1970 pp. собівартість виробництва льону, картоплі, м'яса і молока була нижчою від середньо-обласної. У завершальному році восьмої п'ятирічки у колгоспі вироблено на кожні 100 га сільськогосподарських угідь по 285 цнт молока й 50 цнт м'яса. Зібрано добрий врожай льону, картоплі. Ефективність колгоспного виробництва також забезпечується потужною технічною базою. У господарстві з року в рік зростає кількість машин, що має велике значення для механізації трудомістких виробничих процесів, підвищення продуктивності праці. Зараз у колгоспі є 32 трактори, ЗО автомашин, 21 комбайн та інша складна сільськогосподарська техніка.
Багато уваги приділяється запровадженню у землеробство й тваринництво досягнень науки й передового досвіду. В процесі колективної праці, на основі соціалістичного змагання зростають новатори виробництва. За вирощування високих врожаїв льону й картоплі ланкова Н. Ф. Сидоренко і бригадир Л. Ф. Ласкаржевський нагороджені орденом Леніна, а ланковій Л. Н. Бойченко присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Про результати господарювання свідчать фінансово-економічні показники. У 1970 році неподільний фонд колгоспу ім. Комінтерну становив 2065 тис. крб., а його прибутки - 698,4 тис. карбованців. Тут здійснюється гарантована оплата праці колгоспників. За свої кошти колгосп проводить значне будівництво господарських приміщень, житлових будинків для колгоспників тощо.
У економіці повоєнного Іванкова значну роль відіграють промислові підприємства. Тут розвивається харчова промисловість. Новими підприємствами є овочесушильний завод і комбінат продтоварів. На базі нової техніки реконструйований маслозавод. 1954 року у Іванкові став до ладу деревообробний комбінат. Новобудови забезпечує матеріалами цегельний завод. 1958 року на базі Іванківської МТС створено районне об'єднання «Сільгосптехніки», яке здійснює продаж машин, запасних частин та інших матеріально-технічних засобів, мінеральних добрив, а також ремонтує трактори, комбайни та іншу техніку колгоспів.
На промислових підприємствах працює понад 800 робітників і службовців. Колективи трудящих постійно змагаються за виконання й перевиконання виробничих планів. Особливо широкого розмаху набуло соціалістичне змагання на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна та XXIV з'їзду КПРС і XXIV з'їзду КП України. Підприємства селища достроково виконали п'ятирічний план.
Тепер Іванків - впорядковане красиве селище. За післявоєнні роки з'явився ряд нових вулиць, покритих асфальтом, споруджено багато сучасних будинків. Від Іванкова до Поліського прокладено автомагістраль. Він має автобусне сполучення з Києвом і всіма селами району.
До послуг трудящих у селищі 24 магазини, універмаг, ресторан, кафе, будинок мод, готель. Тут є 2 лікарні з поліклінічними відділеннями, пологовий будинок, аптека. В медичних установах працюють 42 лікарі і 87 фахівців з середньою спеціальною освітою.
Помітні зміни сталися і в освіті, культурі трудящих. На 1 січня 1970 року з числа усіх жителів 18 проц. мали вищу освіту, 54 проц,- середню і 28 проц.- неповну середню. Понад 1 тис. дітей навчається у середній школі. Крім того, в Іванкові є вечірня і заочна середні школи та семирічна музична школа. На ниві народної освіти працює 96 учителів. У селищі є будинок культури, клуб, широкоекранний кінотеатр, бібліотека для дорослих і бібліотека для дітей, книжковий фонд яких становить 152 тис. томів. Відкрито народний музей В. І. Леніна. При будинку культури працює народний університет.
Іванків і навколишні села славляться народними умільцями. Рушники, доріжки, сорочки та інші вироби місцевих вишивальниць, більшість з яких працює у Іванківській філії Київської фабрики художніх виробів ім. Т. Г.
Дивиться також інші населені пункти цього району: