Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Іванків

Сторінка 3 з 6
націоналістів вони жорстоко розправилися з радянськими активістами, відновили поміщицьке землеволодіння. Окупанти нещадно грабували населення, вивозили народне добро до Німеччини. Місцеві жителі чинили опір загарбникам. На початку 1919 року Червона Армія визволила село від ворожих військ.

У лютому того ж року в Іванкові знову почав діяти ревком. Незважаючи на шалений опір класових ворогів, напади куркульсько-націоналістичних банд, він послідовно втілював у життя радянські закони, багато допомагав бідняцьким і середняцьким господарствам у проведенні весняної сівби й збиранні врожаю.
На початку вересня до Іванкова вдерлися денікінці. Білогвардійці розстрілювали й вішали жителів, глумилися з населення і його рідної української мови. В середині грудня під натиском Червоної Армії денікінці змушені були залишити Іванків. Але вже 26 грудня 1919 року село захопила банда Струка. Знову почалися розстріли, пограбування. Бандити стратили московського робітника комуніста М. Г. Беляева, надісланого до Іванкова для зміцнення Радянської влади. Перед смертю герой-комуніст заявив: «Вбиваючи комуністів, ви комунізм не вб'єте. Нас мільйони!»
Після визволення села навесні 1920 року відбулися вибори сільської Ради і делегатів на волосний з'їзд Рад. Ця політична кампанія ще дужче згуртувала трудящі маси навколо Комуністичної партії і Радянської влади. Вибори сприяли широкому залученню трудящих до активної участі в громадсько-політичному житті.
Проте мирний перепочинок був недовгим. На початку травня 1920 року Іванків окупували війська білополяків. 8 червня 1920 року Червона Армія вигнала ворожі війська з села.
Після закінчення громадянської війни Іванків був вкрай зруйнований. У дуже скрутному становищі опинилися селянські господарства. У селі не вистачало продовольства, промислових товарів, лютували епідемії різних хвороб. Населення раз у раз тероризували рештки недобитих куркульсько-петлюрівських банд. Але ніщо не могло послабити рішучості трудящих відбудувати народне господарство.
Важливе значення для зміцнення Радянської влади в Іванкові мало створення у лютому 1921 року комітету незаможних селян, що об'єднав бідняків та маломіцних середняків. Комнезам разом з сільрадою відібрав у куркулів частину землі й передав її трудящим селянам, подавав допомогу сім'ям червоноармійців, збирав продовольство й кошти для голодуючого населения Поволжя. Члени сільради і комнезаму подбали про створення в селі початкової школи, хат-читалень.
Громадсько-політичне життя в Іванкові значно активізувалося з часу організації у 1922 році партійного і комсомольського осередків. Комуністи й комсомольці брали активну участь у господарському й культурному будівництві на селі. З 1923 року Іванків став районним центром. Тут почали працювати райком КП(б)У, райвиконком, райком комсомолу та інші установи.
У роки відбудовного періоду зміцніли бідняцькі й середняцькі господарства, вони збільшили виробництво льону, картоплі і зерна. 1924 року було засновано сільське споживче товариство, яке об'єднало понад 400 селян. Воно забезпечувало селянські господарства машинами, промисловими товарами й допомагало їм збувати на вигідних умовах свою продукцію.
Велика увага приділялася поліпшенню медичного обслуговування, культурно-освітньої роботи серед населення. Була розширена лікарня, відкрито аптеку. 1923 року на базі початкової школи почала працювати трудова семирічна школа, що охоплювала 900 дітей. Доросле населення відвідувало школи й гуртки ліквідації неписьменності. 1924 року відкрився будинок культури, у якому влаштовувалися лекції, концерти, голосні читання газет і книжок, працювали гуртки.
Радянська влада створила сприятливі умови для розвитку народних талантів. Багато жінок Іванкова й навколишніх сіл займалися українською художньою вишивкою, декоративним ткацтвом, розписом. Твори декоративного розпису Г. Ф. Собачко-Шостак (1882-1965) у 1923 році експонувалися на Всесоюзній сільськогосподарській виставці і здобули визнання громадськості.
Значні зміни сталися в Іванкові у роки довоєнних п'ятирічок. Після XV з'їзду ВКП(б) партійний і комсомольський осередки, сільрада розгорнули велику масово- політичну й організаторську роботу серед селян. За ініціативою комуністів і комсомольців, яку підтримали бідняцькі господарства, на початку 1929 року було засновано товариство спільного обробітку землі. Самовіддана праця ознаменувалася успіхом. ТСОЗ зібрав восени 1929 року значно вищий урожай зернових і технічних культур, ніж індивідуальні господарства. Трудящі селяни на власному досвіді переконувалися у перевагах колективних форм праці.
Колективізація сільського господарства здійснювалася в умовах запеклої боротьби з куркулями та іншими антирадянськими елементами. Трудящі селяни Іванкова активно підтримували політику Комуністичної партії і Радянської влади. Навесні 1930 року 130 бідняцьких та середняцьких


Іванків