Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Обухів

Сторінка 6 з 7
озимої пшениці з площі 205 га. Городня бригада П. С. Литовченка виростила на 63 га по 187 цнт овочів з гектара при зобов'язані 160 цнт. За багаторічні успіхи П. С. Литовченка в 1967 році нагороджено орденом «Знак Пошани».
З кожним роком підвищується оплата праці трудівників радгоспу. На 1969 рік середній заробіток тракториста, комбайнера, доярки, телятниці становив 120 крб. Поліпшуються побутові умови робітників радгоспу. Для них збудовано 8 житлових будинків, їдальню, магазин, дитячий садок, гуртожиток.
Успіхи, досягнуті працівниками радгоспу, нерозривно пов'язані з діяльністю партійної організації, яка налічує в своїх лавах 108 членів і кандидатів у члени партії. Вона піклується про побут трудяпщх, їх культурний рівень, спрямовує колектив на дальше піднесення виробництва.
У березні 1967 року з радгоспу «Обухівський» виділився новий радгосп - ім. Г. І. Петровського, теж зерново-овочево-молочного напряму. Він має 2870 га землі, в т. ч. 2260 га орної, 24 автомашини, 34 трактори, 8 комбайнів, а також дві пилорами, млин, теплицю, водопровід, що обслуговує господарство та житлові будинки радгоспу.
Крім радгоспів, у Обухові діє молокозавод та ряд інших підприємств, відділення «Сільгосптехніки». Колектив, де працює близько 50 комуністів, посідає перше місце в соціалістичному змаганні серед районних відділень області. За досягнуті успіхи керуючого відділенням А. П. Лавренчука нагороджено орденами Трудового Червоного Прапора і «Знак Пошани», його заступника по виробництву В. І. Креницького - орденом Трудового Червоного Прапора, а в 1967 році йому присвоєно звання заслуженого механізатора УРСР.
1956 року в Обухові створено «Міжколгоспбуд», при якому відкрили цехи столярних і залізобетонних виробів. Згодом збудовано цегельний завод з черепичним цехом. З 1957 року в селищі працює ще один державний цегельний завод. На базі місцевого промкомбінату в січні 1965 року, утворено завод господарських виробів, на якому працює 320 робітників.
У 1962 році на околиці Обухова побудовано радіорелейну станцію, через яку здійсюється телевізійний і телефонний зв'язок з містами України, Молдавії і через Кишинів з Румунією та Болгарією.
Новими творчими здобутками в комуністичному будівництві трудящі селища рапортували у ювілейному ленінському році. Розгорнувши соціалістичне змагання на честь XXIV з'їзду КПРС і XXIV з'їзду КП України, трудівники Обухова достроково виконали план реалізації продукції. За успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва і виконання п'ятирічного плану продажу державі продуктів землеробства і тваринництва, удостоєно урядових нагород: ордена Жовтневої Революції - бригадира тракторної бригади радгоспу «Обухівський» М. С. Волошина; ордена Трудового Червоного Прапора - першого секретаря райкому КП України П. Г. Олійника, електрозварника райоб'єднання «Сільгосптехніки» В. І. Зайця, керуючого райоб'єднанням «Сільгосптехніки» А. П. Лавренчука.
З кожним роком поліпшуються житлові умови населення, їх добробут. В центрі Обухова побудовано кілька житлових двоповерхових будинків, великий універмаг. Протягом 1966-1970 pp. споруджено близько 650 будинків індивідуальних забудовників, селище радіофіковано та електрифіковано.
Потреби населення задовольняють 15 магазинів, 4 їдальні, чайна, 3 буфети, торговельні кіоски. Зростає купівельна спроможність трудящих, в 1965 році населення Обухова придбало товарів у кілька разів більше ніж у 1957 році, зокрема одягу - в 10 разів, взуття - 7, меблів - 7, мотоциклів, веломашин і годинників - у 7 разів, радіотоварів - у 4 рази, музичних товарів - у 9 разів, художньої літератури - у 3 рази, спортивних товарів - у 27 разів. Населення обслуговує побуткомбінат, який має 6 цехів, де працює до 100 чоловік.
Набагато поліпшилось медичне обслуговування трудящих. Споруджено стаціонарну лікарню на 250 ліжок, обладнану за останнім словом техніки. В лікарні та 3-х медпунктах працює 56 лікарів і фармацевтів з вищою освітою, понад 130 чоловік середнього медичного персоналу. Люблять і поважають в Обухові заслуженого лікаря УРСР С. О. Вербицьку.
В середній та трьох восьмирічних школах селища 1970 року навчалося 1542 учні, тобто в 6 разів більше, ніж у 1916 році. Дітей виховують і навчають понад 100 вчителів. З 1968 року в селищі працює музична школа. Серед вихованців, що навчалися в школах Обухова - видатний український радянський поет Андрій Малишко, художник Ю. К. Киянченко.
Трудівники Обухова мають де культурно провести своє дозвілля. У 1964 році в центрі селища споруджено новий будинок культури на 500 місць, є дві бібліотеки. Тут працюють гуртки художньої самодіяльності, діє створений ще в 1927 році хор, якому 1966 року присвоєно звання народного, керує ним заслужений працівник культури УРСР К. І. Краськов. 1961 року в Обухові створено першу на Україні народну філармонію. Радо відвідує будинок піонерів

Обухів