Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Обухів

Сторінка 4 з 7
опору з боку куркульства, яке саботувало всі заходи Радянської влади. Комуністам доводилося проводити широку роз'яснювальну й організаторську роботу, мобілізо вуючи селян на забезпечення перемоги у будівництві нового життя.
З початком масової колективізації, в 1929 році громади об'єдналися в одне господарство - ім. Паризької Комуни. Через деякий час засновано ще дві сільськогосподарські артілі - ім. 9 січня та ім. Профінтерну; в 1932 році утворився колгосп ім. Г. І. Петровського.
Велику допомогу у соціалістичній перебудові сільського господарства Обухова надала створена тут 1932 року Григорівська МТС. Держава виділила їй 12 тракторів, 8 тракторних плугів, 3 сівалки, 3 молотарки. Спочатку не вистачало кваліфікованих трактористів, траплялися часті простої машин. Але з року в рік кадри зростали. І вже церед війною в МТС налічувалося 6 тракторних бригад, які мали по 6-8 тракторів та цо 2-3 комбайни. Було побудовано майстерню, електростанцію, склад пального.
Організаційно й економічно зміцнюючись колгоспи ім. Профінтерну та ім. 9 Січня у 1937 році об'єдналися. За три роки об'єднане господарство збудувало господарські приміщення, млин, придбало 4 вантажні автомашини, 4 молотарки, 2 парових двигуни, Успішно розвивалося громадське господарство колгоспу ім. Паризької Комуни, де головою був досвідчений організатор комуніст Є. Я. Жеваго. В результаті високих виробничих досягнень зміцнювалася економіка, поліпшувався добробут хліборобів. У 1935-1940 pp. вони вже одержували на трудодень по 3-3,. кг зерна та по 1 карбованцю.
Помітно змінився і зовнішній вигляд села. З ініціативи комсомольців у 1934 році заклали чудовий парк відпочинку і культури. Побудовано нові приміщення райкому партії, універмагу, сільмагу, ресторану. В центрі села споруджено пам'ятник В. І. Леніну.
Напередодні Великої Вітчизняної війни населення Обухова обслуговувала лікарня, в якій працювало 4 лікарі та 10 чоловік середнього медперсоналу.
Радянська влада створила широкі можливості для розвитку освіти. Перед війною в Обухові діяли три семирічні і одна середня школи.
Багато уваги приділялося культурно-освітнім закладам. У 1929 році було відкрито новий клуб на 400 місць, з бібліотекою та спортивним залом, де проводились цікаві вечори відпочинку, працювали гуртки художньої самодіяльності.
Мирне життя було перервано нападом фашистської Німеччини. В перші дні в Обухові організували винищувальний батальйон, який очолили за дорученням райкому партії Г, БО. Василюк та К. Е. Косогон. 24 липня він взяв участь у бою з ворогом за село Вільшанку. Гітлерівці втратили тут близько ЗО солдатів і змушені були відступити. У зв'язку з наступом великих сил ворога батальйон відійшов до Трипілля і влився до партизанського загону, який там формувався. ЗО липня 1941 року ворожі танки увірвалися в Обухів.
У тимчасово окупованому селі гітлерівці почали встановлювати «новий порядок». Незважаючи на репресії, населення Обухова ухилялося від здачі продуктів та виконання інших розпоряджень окупантів. Пекучий біль і ненависть викликали у трудящих вигнання населення на каторжні роботи до Німеччини.
Восени 1942 року в Обухові створено підпільну партійну організацію, до якої ввійшли М. С. Сподаренко, Є. Я. Жеваго, В. І. Бараков та інші. Тоді ж у Козинському лісі, в урочищі Гощеві, вони створили партизанський загін, до якого ввійшли народні месники з інших сіл. Командував загоном В. І. Вараков, штаб очолив П. І. Лисак, залишені для роботи в тилу ворога. Партизанський загін робив нальоти на ворожі пости, обеззброював в селах поліцію. У травні його бійці потопили кілька барж противника на Дніпрі. Підпільники постійно допомагали загонові.
Укінці червня 1942 року гестапівці довідалися про місце знаходження партизанського загону і направили туди війська. У бою з ними партизани зазнали втрат. Все ж значна їх частина зуміла відірватися від ворога і відійти за Дніпро. Там обухівські партизани влились до іншого загону.
Тоді ж гестапівцям вдалося схопити кілька підпільників та їх зв'язківців. Після жорстоких катувань вони розстріляли мужнього Є. Я. Жевагу (його прах цізніше перевезено і поховано у сквері в центрі Обухова), а його дочку Ольгу- студентку університету, хоробру розвідницю, у червні 1942 року відправили до концтабору, де вона й загинула. М. С. Сподаренко прорвався крізь оточення і пішов на Ржищів. Під час переслідування, відстрілюючись, він убив одного поліцая, двох поранив, а останню кулю пустив у себе. Загинув і вчитель Л. Й. Комарецький. Решту підпільників було відправлено в концтабори, звідки вони вже не повернулися. Серед партизанів був і колишній голова колгоспу ім. 9 Січня І. С. Кисельов, який пізніша загинув на фронті. П. І. Лисак, направлений до Києва для налагодження зв'язків з міським підпіллям, під час облави був


Обухів