Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Обухів

Сторінка 3 з 7
рішучими й організованими. На початку грудня 1917 року вони вигнали управителя маєтком, розвели по своїх дворах поміщицьких коней, корів, забрали інвентар, розібрали з комор хліб. Гербель подав на селян скаргу до губернського комісара Центральної ради, вимагаючи повернення майна.
Проте Центральна рада вже не встигла покарати «самовільників». В останні дні січня 1918 року до Обухова ввійшли радянські війська. Одразу ж було створено ревом, одним з керівників якого став Т. Т. Зінченко. Ревком
з перших днів свого існування проводив у життя ленінський Декрет про землю, піклувався про бідняків, створив загін самооборони.
Однак жителям Обухова не вдалося приступити до мирної праці. У березні- 1918 року село окупували кайзерівські війська/ Знову настали чорні дні терору, й насильства. Населенню під загрозою смертної кари було наказано здати зброш введено комендантську годину. Навіть удень заборонялося збиратися більше як утрьох.
Та народ не втрачав надії на швидке визволення і з перших днів окупації про-: довжував героїчну боротьбу. У листопаді 1918 року в Обухові, Трипіллі, Григорівці розпочалось повстання проти гетьманців і окупантів.
15 лютого 1919 року, незабаром після визволення Києва Червоною Армією, відновилась Радянська влада і в Обухові. Почав працювати ревком. Для охорони містечка від бандитських недобитків у ньому було розміщено 60 бійців Інтернаціональної бригади. Банда Зеленого чинила напади на Обухів, намагаючись його захопити. 12 травня вона була розбита підрозділами Червоної Армії. Комуністи батальйону Київського повітвійськкомату, який брав участь у цьому бою, провели значну роботу серед населення Обухова, роз'яснюючи їм політику Радянської влади, викриваючи класове обличчя бандитів.
Та мирний перепочинок був нетривалим. У вересні 1919 року в Обухові почали хазяйнувати денікінці, яких у другій половині грудня вибито звідти підрозділами військ 44-ї і 47-ї дивізій.
У січні 1920 року в Обухові обрали два сільські ревкоми: один - на чолі з М. Г. Назаренком, другий - М. О. Недерським. В лютому створено волревком, який очолив Пустовий. Почали працювати продовольчий та земельний відділи ревкому. Обрано було засідателів до народного суду.
Та знову на шляху здійснення соціалістичних перетворень з'явилася перешкода. У травні 1920 року Обухів захопили білополяки. Однак хазяйнували вони недовго; вже на початку червня містечко визволили частини 44-ї стрілецька дивізії. Знову відновили діяльність сільревкоми.
Одночасно було організовано комнезами, у першій частині села головою обрали М. Калашника, у другій - Ф. О. Кравця. Створили земельну комісію під головуванням П. М. Калашника. В червні почав роботу Обухівський волревком на чолі з С. К, Романьком, а на початку серпня 1920 року - комуністичний та комсомольський осередки. За їх активною участю волосний та сільські ревкоми розгорнули роботу щодо виконання продрозверстки, організації навчання в школах тощо. Велику допомогу у політичній та організаторській роботі подавали комуністи 216-го стрілецького полку Інтернаціональної бригади, який розміщався в Обухові.
14 серпня відбувся з'їзд представників сількомнезамів Обухівської волості, який обрав волосний комітет (голова П. Ленда) і прийняв рішення про налагодження продовольчої справи, допомогу Червоній Армії, побудову хат погорільцям, роботу шкіл та інше. За ініціативою волкомнезаму в Обухові у листопаді 1920 року організовано єдине споживче товариство. До його тимчасового правління обрали представників ревкому і комнезаму. Для допомоги селянам створили агрономічну базу, яка спочатку мала лише 2 сівалки, 4 плуги та 2 культиватори. Почав працювати також прокатний пункт, у якому селяни на пільгових умовах одержували на час роботи сільськогосподарський інвентар.
У 1923 році Обухів став районним центром Київської губернії. Було створено райком партії, а згодом і райком комсомолу, обрано виконком районної Ради.
Радянська влада передала седянам понад 2400 десятин землі. Кожна сім'я одержала від 5 до 10 десятин. Але в багатьох селян не вистачало зерна для посіву, тягла й реманенту для обробітку землі. Велику шкоду їм чинили куркулі та підкуркульники. 12 сімей з тих, що не мали тягла й реманенту, спочатку, організували ТСОЗ, який з 23 серпня 1923 року перетворили на сільськогосподарську артіль «Хлібороб». Через рік створено ще одну артіль - «Спілку». Це були невеликі господарства, які мали по 50-80 га землі, по 10-12 коней, деякий реманент. Радянська влада виділила їм у кредит зерно, машини, реманент. Колгосп «Спілка» у 1925 році одержав трактор «Фордзон».
1927 року в Обухові налічувалося 15 земельних громад, серед них ім. В. І. Леніна, ім. В. Я. Чубаря, «Запорізька», «Жовтнева» та інші. Кожна з них об'єднувала від ЗО до 200 селянських дворів.
Становлення і зміцнення колгоспного ладу відбувалося в умовах шаленого


Обухів