Сторінка 5 з 7
схоплений і відправлений на каторжні роботи до Німеччини. Звідти він утік до Франції, де з середини лютого 1942 року воював у загоні славнозвісного Василя Порика.
Восени 1942 року в Обухові та районі з новою силою розгорнулася боротьба проти окупантів. Було створено Обухівський підпільний райком партії, який очолили А. Н. Ніколаєв, В. Г. Удод, Д. А. Панченко. Знову почали діяти невловимі народні месники. В кінці червня 1943 року до Обухова на бронемашинах прибув загін есесівців, почалися арешти серед населення. Заарештованих жорстоко катували. В ніч на 1 липня змучених і скалічених жителів села вивезли з школи, яку перетворили на в'язницю, і розстріляли. Тієї жахливої ночі було вбито 700 радянських людей. Серед них багато жінок, стариків і дітей. На місці розстрілу в Обухові зараз стоїть нам'ятник-обеліск з меморіальною дошкою.
8 листопада 1943 року Обухів визволили від фашистських загарбників частини 38-ї армії 1-го Українського, фронту.
Багато обухівців воювали з ворогом в лавах Червоної Армії, чимало з них відзначилося у боях і нагороджено орденами та медалями. За героїзм, виявлений у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, звання Героя Радянського Союзу удостоєно льотчиків полковника М. С. Киянченка та майора І. Ю. Русана.
Гітлерівці завдали Обухову тяжких ран. Тільки з колгоспу ім. Паризької Комуни вони вивезли 1800 цнт зерна, 280 корів, 120 коней. Дощенту було зруйновано МТС та зерносховище. Окупанти пограбували і спалили приміщення лікарні й школи.
Відразу після визволення почалося відродження господарства. Збирали уцілілий інвентар, приводили коней, волів, яких ворог не встиг вивезти. Одночасно населення допомагало фронту. В день святкування 26-ої річниці Червоної Армії члени сільськогосподарської артілі ім. Петровського звернулися до трудящих району із закликом зібрати кошти на побудову авіаескадрильї «Колгоспник Обухівщини». Було зібрано понад 900 тис. крб., 1000 пудів зерна. Авіаескадрилью, побудовану на ці кошти, передали 106-му гвардійському винищувальному авіаполку, в якому служив їх земляк М. С. Киянченко.
Велику допомогу селу, особливо у відбудові МТС, подали шефи-робітники і службовці Московського району Києва. Вони завезли сюди матеріали та інструменти. Держава допомогла колгоспам машинами, будівельними матеріалами, зерном. У колгоспі ім. Паризької Комуни в 1943 році налічувалося тільки 8 корів, 3 свиноматки, 22 коней, 16 волів і не було жодного уцілілого приміщення. Протягом 5-6 років артіль збудувала 4 корівники, 2 свинарники, стайню, вівчарню, гараж, дві водонапірні башти, млин, придбала 8 вантажних і одну легкову автомашини, вітровий електродвигун та інше. В 1948 році колгоспи Обухова досягли довоєнного рівня виробництва.
Весною 1950 року колгоспи ім. Паризької Комуни та ім. Г. І. Петровського об'єдналися в сільгоспартіль - ім. Паризької Комуни, в якій налічувалося 872 господарства, 3884 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2266 га орної землі. Колгосп швидко зростав, 1955 року в ньому було 652 голови великої рогатої худоби, 740 свиней, 680 овець. На колгоспних ланах працювали дві тракторні бригади, що мали 24 трактори і 8 комбайнів. Грошовий прибуток господарства в 1956 році становив 1870 тис. карбованців.
Другий об'єднаний колгосп утворився з чотирьох господарств у червні 1950 року. За ним було закріплено 5590 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3631 га орної землі. Якщо в 1949 році всі чотири артілі разом мали 1300 тис. крб. прибутку, то в 1956 році - 2688 тис. карбованців. За 8 років ця артіль збудувала 7 корівників на 100 голів кожний, один свинарник, зерносховище, млин, артезіанський колодязь, двоповерховий будинок під контору та інші приміщення, придбала 16 вантажних і одну легкову автомашини.
На базі обох колгоспів 1960 року створено радгосп овочево-молочного напрямку - «Обухівський», якому передано 4187 га сільськогосподарських угідь, у т. ч.
3184 га орної землі. Для його розвитку держава відпустила більше одного мільйона карбованців. Радгосп швидко став великим високорозвиненим господарством. Вже у 1965 році в ньому працювало 66 тракторів, 34 вантажні автомашини та багато іншої сільськогосподарської техніки.
В ювілейному 1967 році радгосп зібрав по 33 цнт озимої пшениці з га, здав державі 34,3 тис. цнт молока, 25,7 тис. цнт овочів. Середній удій молока на корову становив 2420 кілограмів.
У радгоспі виросли десятки передовиків сільськогосподарського виробництва. Доярка К. Ф. Грабова в 1966 році надоїла по 3120 кг молока на корову, а Г. К. Рябченко - по 3070 кг. Високих показників добилися й механізатори. Рільнича бригада В. П. Новосельського 1967 року виростила по 62 цнт озимої пшениці на площі 100 га, механізована ланка комуніста І. І. Розперези зібрала по 50,4 цнт
Дивиться також інші населені пункти цього району: