Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Обухів

Сторінка 2 з 7
незначні. Тому селянам доводилося шукати заробітку на стороні: влітку займалися чумацтвом, а взимку йшли на підробітки до Києва. Терпіли обухівці і від самоправства сусідніх панів. Так, поміщик села Гудимівки Гудим-Левкович захопив землі4 казенних селян. Скарги на поміщика, подані в сенат, залишилися без будь-яких наслідків.
1834 року в містечку проживало 5165 чоловік. 1845 року тут діяли полотняна фабрика, яка щороку давала продукції на 810 крб., цегельний завод, що виробляв цегли на 600 крб., ґуральня. Кожного року відбувалося 6 ярмарків.
За реформою 1861 року поміщицькі селяни викупили у Бардєєвих 2423 десятини землі, за яку мусили сплачувати щороку викупних платежів близько 6 тис. крб.
Казенні селяни, яких налічувалося 1308 ревізьких душ, мали землі 2732 десятини, за яку платили викуп по 4723 крб. 90 коп. на рік. Після реформи почався процес обезземелення селян. Втрачаючи свої наділи, вони змушені були наймитувати у поміщиків і куркулів, йти на лісорозробки та лісосплав на Дніпрі або в міста - на заводи й фабрики.
В зв'язку з цим значно скорочується населення Обухова. У 1866 році тут налічувалося 3220 жителів, тобто майже на 2 тис. менше ніж у 1834 році.
Новий власник - князь Горчаков у 1872 році побудував винокурний завод. На ньому, як і на інших промислових підприємствах Обухова, використовувалася дешева праця малоземельних і безземельних селян. Працюючи від зорі до зорі, вони одержували по 12 крб. на місяць, жінки та дівчата - по 8 крб. Цих грошей ледве вистачало на прожиття. Все більше зростало невдоволення пограбованих реформою селян. Боротьба їх проти експлуататорів набувала різних форм, селяни вдавалися до масових потрав сінокосів та посівів хліба, не раз підпалювали маєтки Горчакової, як це було, зокрема, у 1893, 1899 роках.
Перші десятиріччя XX ст. характеризуються дальшим поглибленням класової диференціації. Із зростанням цін на хліб збільшується попит на землю. Куркулі та різні ділки всілякими засобами прибирають земельні наділи до своїх рук. У зв'язку з цим на 1912 рік в Обухові налічувалося 67 безземельних господарств, тих що мали до 1 десятини землі - 200 господарств, до 2 десятин - 395, до 3 десятин - 365, до 4 десятин - 289 господарств. Одночасно 21 господарство мало понад 10 десятин землі, в середньому по 27 десятин кожне. З 1316 господарств безземельних та тих, що мали наділи до 4 десятин, 6Ї6 господарств не мали худоби.
Революційні події 1905-1907 pp. охопили й Обухів. У травні 1905 року застрайкували сільськогосподарські робітники. У жнива того ж року косарі і в'язальниці відмовилися вийти в поле. Пастухи, доярки й конюхи, навіть конторські робітники покинули роботу. Управитель маєтку звернувся за допомогою до місцевих властей. На другий день поліція зігнала всіх страйкуючих на панський двір, і пристав почав загрожувати розправою. Та селяни в один голос відповіли, що на роботу не підуть, поки не збільшать їм платні. Лише після того, як Горчаков, що особисто прибув до Обухова, пообіцяв збільшити оплату праці і скоротити робочий день, страйкуючі погодилися розпочати роботу. Але своїх обіцянок князь не виконав, і у травні 1906 року знову спалахнув страйк сільськогосподарських робітників поміщицької економії, які вимагали підвищення платні, скорочення робочого дня. Війська, що прибули з Києва, арештували багатьох страйкарів. В містечку було збільшено кількість урядників і стражників.
Не задовольнялися також побутові та духовні потреби населення. Медичну допомогу жителям Обухова подавав лише фельдшерський пункт з одним лікарем. У 1860 році тут працювала приватна школа, яку відвідувало 10 дітей. В 1864 році відкрилася парафіяльна школа, де навчалося 20 дітей. Через два роки почало працювати однокласне народне училище, яке згодом було перетворене на двокласне. Воно розмістилося в невеликій обідраній напівтемній хаті. Грошей на ремонт майже не відпускалось, лише раз на рік її білили самі селяни. 1902 року на казенні кошти в Обухові побудована вища початкова школа.
Коли почалася перша світова війна, з Обухова потяглися мобілізовані до армії. Більшість селянських господарств, втративши основну робочу силу, зовсім занепали. Посіви зернових скоротилися наполовину, незасіяні поля поросли бур'яном. Незадоволення народу все зростало.
На початку березня 1917 року стало відомо, що скинуто царя, хоч власті приховували відомості про події в Петрограді. Як і раніше, селянам доводилося працювати на тих же умовах у пана Гербеля. Не змінилося становище трудящих і після того, як владу на Україні узурпувала буржуазно-націоналістична Центральна рада. Правду селянам про демагогічну політику Центральної ради розповідали більшовики, якими керував друкар Т. Т. Зінченко, відряджений до Обухова Київським комітетом РСДРП(б). Селяни обрали його головою волосного земельного комітету. Внаслідок впливу більшовиків виступи селян ставали більш


Обухів