Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Миронівка

Сторінка 7 з 9
споруди, зруйнували 1944 р- цукрозавод.
З перших днів визволення трудящі селища самовіддано працювали, відбудовуючи зруйноване господарство. Очолила трудящих партійна організація району, що на 1944 рік налічувала 16 комуністів, а вже наступного року - понад 1100 чоловік. Невдовзі після визволення І на площі перед цукровим заводом був встановлений бюст В. І. Леніна, схований робітниками від окупантів у 1941 році.
Трудящі Миронівки здійснили величезну іроботу, відбудовуючи підприємства. Невдовзі на заводі ввели в дію кисневу установку для зварювальних робіт. В липні 1944 року завод і селище одержали струм від
невеликої електростанції, зведеної на р. Росаві. В цьому ж році почала працювати машинно-тракторна майстерня. Колгоспники Миронівки відремонтували млин, відбудували колгоспні приміщення. У колгоспі «Більшовик», завдяки трудовим зусиллям членів артілі, було вчасно зібрано врожай 1944 року. За успішне виконання державного плану хлібозаготівель урядових нагород була удостоєна велика група трудівників Миронівки. За активну участь у відбудові народного господарства 150 передовиків виробництва нагороджено медаллю» «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 pp.». За вклад у відродження зруйнованого окупантами господарства, комсомольській організації Миронівського району 28 квітня 1946 року було вручено Червоний прапор ЦК ЛКСМУ.
Відновила роботу Миронівська науково-дослідна селекційна станція, якій було завдано збитків на суму понад 9,6 млн. крб. Станція одержала всебічну допомогу від трудящих Московської, Челябінської, Ярославської та інших областей, їй передали понад 100 голів худоби, технічні засоби. З РФСР, Грузії, Вірменії надходило сортове насіння. Зібраний вихідний і гібридний матеріал став базою для виведення нових сортів пшениці та інших культур.
За активною допомогою робітників заводу та всього населення Миронівки швидко зростало господарство радгоспу. В 1945 році з 927 га було зібрано 30,6 тис. пудів зерна, з них 2,4 тис. понад план. Одержали добрий врожай і бурякового насіння. В 1944 році стала до ладу Миронівська МТС. Налагодилася підготовка кадрів механізаторів. Вже в 1945 році курси випустили близько 20 трактористів.
Активізувалося культурне життя. Протягом 1944-1945 рр. стала до ладу середня школа, бібліотека. До дня залізничника в 1945 році відкрився відбудований клуб залізничників.
В 1947 році було закінчено відбудову колійного господарства вузла, паровозного депо. Пізніше, у 1951 році прокладено другу колію залізниці, а ще через два роки здано в експлуатацію і новий вокзал, збудований за проектом архітектора П. Ф. Красицького.
В кінці 1955 року цукровий завод, заново відбудований і обладнаний новим устаткуванням, працював вже на повну потужність. Модернізація підприємства продовжувалась і далі. На 1965 рік тут було вироблено вже 399 тис. цнт цукру. Технічна потужність заводу неухильно зростала. В 1966 році тут перероблялося за добу 10 тис. цнт буряків.
 В 1966 році за систематичне перевиконання завдань урядових нагород була удостоєна велика група передовиків виробництва, у т. ч. ордена Леніна - О. П. Корнієнко, ордена Трудового Червоного Прапора - І. С. Рискаль, М. С. Кухар, X. Є. Руденко.
Трудові зусилля колективу підприємства спрямовує партійна організація заводу, що на 1970 рік налічувала 105 комуністів; 95 з них працюють безпосередньо в цехах.
Розгорнувши змагання на честь 100-річчя з дня народження В. Леніна, колектив заводу добився нових успіхів. В 1969 році завод вже переробляв щодоби 18,5 тис. цнт буряків; колектив одержав перехідний Червоний прапор Міністерства харчової промисловості CPСP. З 1958 року в Миронівці став працювати міжколгоспний цегельний завод. За роки семирічки в значні підприємства перетворилися авторемонтний завод (до 1953 року міжрайонні майстерні), кукурудзяно-калібрувальний і маслоробний заводи, промкомбінат.
Значним господарством міста стало автотранспортне підприємство (з 1959 до 1966 року - автопарк). Якщо в 1960 році воно мало лише 4 автобуси і 60 вантажних автомашин, то в 1969 році - близько 40 автобусів, що обслуговують 12 маршрутних ліній, 97 вантажних автомашин. Тут працює понад 170 чоловік, у т. ч. 40 комуністів і 20 комсомольців. В 1960 році закінчилася електрифікація дільниці Миронівка-Фастів Південно-Західної залізниці.
Великих усціхі-в досягла Миронівська науково-дослідна селекційна станція ім. Старченка. До 40-річчя Великого Жовтня її колектив вивів новий сорт пшениці Миронівська 264, а згодом сорт Миронівська 808, Київська 89. До знаменного ювілею 50-річчя Великого Жовтня була виведена Миронівська Ювілейна 50, врожайність якої понад 65 цнт з гектара. Всього за роки Радянської влади на станції виведено 36 нових сортів зернових та зернобобових культур, трав. Все


Миронівка