Сторінка 5 з 9
Партійна організація, проводячи велику роботу в масах, спрямовувала їх боротьбу на завершення відбудови народного господарства, викривала підривну діяльність класово ворожих елементів. Коли на цукровому заводі деякі старі інженери намагалися протиставити себе колективу, партійна організація дала їм відсіч, звернула особливу увагу на підготовку спеціалістів з числа робітників. Комуністи очолили боротьбу за кооперування кустарів, створення сільськогосподарських товариств.
Активну діяльність проводили й комсомольці. За їх участю працювали сільськогосподарські гуртки,
добровільне товариство «Доброхім». У грудні 1924 року під час тижня МОДРу вони провели значну роз'яснювальну роботу серед населення і залучили до МОДРу сотні трудящих. Розгорталась робота серед жінок. У січні 1925 року відбулася районна конференція трудівниць, куди прибуло 118 делегаток. Це сприяло пожвавленню роботи серед жіноцтва району.
Провадилися роботи щодо розвитку залізничного вузла, будувалися нові колії, депо тощо. В 1923 році було здано в експлуатацію залізничну колію Миронівка - Кагарлик. Значення вузла ще більше піднялось, коли в 1938 році відкрили залізничну лінію Миронівка-Канів.
Разом із зростанням цукрового заводу зміцнювався радгосп. В 1932 році він мав 2367 га землі. Врожай зернових в 1933 році становив 15-16 цнт з га, а цукрових буряків 8-10 цнт. У відділку «Вербова» було створено ферму на 100 корів.
Значну роль в організації селянських мас відігравали комнезами. Районний з'їзд комнезамів, що відбувся на початку 1927 року, підсумував свою роботу щодо проведення соціалістичних перетворень на селі. В привітанні ЦК КП(б) України з'їзд запевнив, що комнезами району «і далі будуть твердо йти накресленим Комуністичною партією шляхом до соціалізму».
В 1929 році в Миронівці створено артіль «Більшовик». Її організаторами і керівниками були: колишній матрос Балтійського флоту, учасник штурму Зимового палацу комуніст В. С. Майданник (у жовтні 1942 року його, як підпільника, розстріляли гестапівці) та бідняк П. К. Безкровний, У 1930 році з утворенням колгоспу ім, Сталіна в Миронівці було завершено суцільну колективізацію.
Через два роки було створено Миронівську МТС, яка спочатку мала 26 тракторів, 4 комбайни, 10 сівалок.
МТС розширювалася, зокрема, було організовано і добре оснащено ремонтну майстерню, яка в 1938 році стала окремим ремонтним міжрайонним підприємством, На курсах готувалися кваліфіковані механізатори, які переймали досвід ударників області. Передовий тракторист М. П, Бугров двічі завойовував право бути учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки, де одержав Малу срібну медаль.
Боротьба за високі врожаї невдовзі дала добрі наслідки. Протягом 1932- 1936 pp. колгоспники збирали в середньому по 15 цнт зернових з га. Намітились
успіхи у вирощуванні цукрових буряків. В 1935 році в колгоспі «Більшовик» ланки X. Запорожець і Н. П. Третяк зібрали на дослідних ділянках з кожного гектара лизько 500 цнт буряків.
Велику допомогу колгоспам надавала Миронівська науково-дослідна селекційна станція. В 1925 році вчені станції передали на державне сортовипробування новий сорт пшениці «Українка». У червні 1926 року тут відбувся перший з'їзд агрономів кількох округів, який підвів цідсумки роботи станції. Для розширення науково-виробничої бази в 1931 році станції було передано відділок Миронівського радгоспу «П'ятирічка», що мав 1206 га орної землі. 22 червня 1937 року постановою Раднаркому СРСР станція була підпорядкована Всесоюзному науково-дослідному інституту цукрового рільництва і перейменована в Державну селекційно-дослідну станцію Народного комісаріату сільського господарства СРСР. На неї покладалося завдання забезпечувати елітним насінням районні насінньові господарства Київської та Житомирської областей, поліпшувати існуючі і виводити нові сорти. Директором і науковим керівником станції з 1934 року по 1938 рік був В. Ф. Старченко. Він обирався делегатом XVIII з'їзду ВКП(б) та XIV і XV з'їздів КП(б)У, кандидатом у члени ЦК ВКП(б) і членом ЦК КП(б)У, з 1938 року працював заступником Голови РНК УРСР. У 1948 році після смерті В. Ф. Старченка Миронівській науково-дослідній селекційній станції присвоєно його ім'я. Тут багато років керував фітопатологічною лабораторією відомий учений, пізніше член-кореспондент АН УРСР В. П. Муравйов (1885-1963).
Завдяки допомозі дослідної станції невпинно підвищувалася урожайність та цукровитість буряків. У 1940 році завод переробляв за добу вже близько 9 тис. цнт буряків.
З кожним роком Миронівка зростала. Якщо в 1924 році в Миронівці проживало
Дивиться також інші населені пункти цього району: