Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Макарів

Сторінка 5 з 9
На прикладі артілі «Відродження» селяни-бідняки і середняки все більше переконувались у перевагах колективного господарства. В 1929-1930 pp. в Макарові створюються артілі ім. Петровського, «Більшовик» та ім. Кірова. В той час особливої гостроти набуває класова боротьба. В невеличкому селі Фасівочці, на околиці селища жили переважно куркулі. До революції тут куркулям і поміщикові
належало 900 га землі, а 41 господарству незаможників - лише 60 га. В 1929- 1930 pp. 70 бідняків і середняків хутора об'єдналися в колгосп «Червоний плугатар» і головою обрали незаможника Г. І. Кириленка. Щоб розвалити артіль і дискредитувати справу колективізації, рештки розгромлених куркулів і петлюрівців підбурили деяких бідняків та середняків виділитись у другий колгосп - «Зелений гай». Але незабаром обидва колгоспи знову об'єдналися водну артіль «Більшовик». Куркулям вдалося протягти до правління артілі своїх представників, які поступово розбазарювали колективне майно, свідомо порушували агротехніку обробітку землі, знищували поголів'я коней. За допомогою райкому партії колгоспники викрили куркульські елементи і переобрали правління. Держава допомогла господарству не лише насінням, а й кредитами. Артіль придбала коней, провела на 260 га меліорацію, спорудила тваринницьку ферму, яка стала кращою в районі. Підвищувалась культура землеробства, зростали врожаї, а з ними й оплата праці трудівників. У 1935 році колгоспники одержали на трудодень по 4 кг зерна і 5 кг картоплі.
Однією з кращих у районі стала артіль «Відродження». Ця артіль першою в районі включилась у конкурс на кращу молочну ферму. Приміщення були утеплені, худоба повністю забезпечена кормами, трудодні дояркам стали нараховувати залежно від одержаних надоїв молока.
В усіх цих успіхах велика заслуга комуністів, райкому партії і райвиконкому, які постійно дбали про розвиток артільних господарств, про їх зміцнення. У своїй організаторській роботі райком спирався на партійні осередки Макарова - територіальний, в якому було 13 членів партії, та колгоспу «Відродження», який налічував 7 комуністів.
Опорою райкому партії і райвиконкому в їх боротьбі за соціалістичну перебудову села були машинно-тракторні станції. У серпні 1932 року в Макарові організовано філію Трактороцентру. На її базі у 1934 році утворено першу МТС, а в січні 1937 року - другу. Напередодні Великої Вітчизняної війни в обох МТС налічувалося 136 тракторів, 12 комбайнів, 190 тракторних плугів, 49 культиваторів. Цією технікою обробляли поля усіх колгоспів Макарова і району.
В січні 1936 року Макарів вітав делегатів першого районного зльоту колгоспниць-стахановок та сількорів. Делегати, наслідуючи приклад Марії Демченко, зобов'язалися подвоїти врожаї картоплі, льону, зернових. Свої слова трудящі підкріплювали ділом. Лави передовиків і новаторів зростали. Так, бригадир тракторної бригади другої МТС В. Д. Титаренко у 1938 році виробив 1070 га умовної оранки при нормі 500 га. За це його нагороджено орденом «Знак Пошани», він став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939 року. Головвиставком ВСГВ нагородив Малою золотою медаллю О. Ф. Ніщенка - бригадира цієї ж МТС, який 1938 року на тракторі ХТЗ виробив 1045 га умовної оранки. Учасником виставки 1939 року був і Л. О. Кириленко, який з 1931 року беззмінно працював конюхом колгоспу «Більшовик» і виростив 83-х лошат.
З метою пропаганди передових методів господарювання та ознайомлення з досягненнями в сільському господарстві у грудні 1940 року в Макарові була організована районна сільськогосподарська виставка, яку відвідали понад 10 тис. колгоспників району і делегації 20 районів області.
У зв'язку з пуском електростанції на річці Здвижі 1927 року в установи села і житла макарівців прийшла електрика. В 1935 році з ініціативи райкому комсомолу над річкою Здвижем молодь впорядкувала парк культури і відпочинку. У дні, коли трудящі всього світу відзначали 70-річчя з дня народження В. І. Леніна, в Макарові було відкрито пам'ятник великому вождю.
Партійна, комсомольська організації та місцева Рада приділяли велику увагу охороні здоров'я, благоустрою Макарова, ліквідації неписьменності серед його населення. Поліпшилося медичне обслуговування трудящих. В 1925 році в місцевій лікарні працювало 2 лікарі, а в 1939 році їх було вже 10і. Значних успіхів було досягнуто в розвитку народної освіти, культури. Ще 1928 року гостинно відчинились двері нового приміщення семирічної школи, яка в 1935 році була перетворена в середню. Якщо 1925 року лише 49 проц. дітей шкільного віку було охоплено школою, то в 1930 році навчалися всі діти віком 8-10 років. 1 жовтня 1936 року для працюючої молоді в Макарові відкрито вечірню середню школу, в якій навчалось близько 100 учнів. За роки перших п'ятирічок в селі було повністю ліквідовано неписьменність. Культосвітню роботу


Макарів