Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Макарів

Сторінка 4 з 9
В середині лютого 1919 року частини 1-ї Української Радянської дивізії розгромили і вигнали петлюрівців з Макарова. Розпочав діяльність ревком на чолі з П. Мироненком і А. В. Рожковським. Він розгорнув боротьбу проти петлюрівських банд, розпочав підготовку до проведення виборів у Ради, розв'язував продовольче і земельне питання2, проводив у життя декрети і розпорядження Радянського уряду, губернського і повітового ревкомів. Вся діяльність ревкому Макарова спрямовувалась партійною
організацією, створеною в травні 1919 року. Було відкрито клуб, читальню, де проводились мітинги і збори селян, на яких комуністи роз'яснювали аграрну, продовольчу і національну політику партії, закликали до активної участі в соціалістичному будівництві. Комуністи і члени ревкому в надзвичайно складних і напружених умовах об'єднували й організовували бідноту на боротьбу з куркульством, дезертирством, бандитизмом. Наполегливою роботою партійна організація все більше об'єднувала навколо себе співчуваючих.
Але у вересні 1919 року Макарів захопили денікінці і встановили режим терору та насильства. У грудні 1919 року частини Червоної Армії визволили містечко від денікінців. В січні 1920 року відбувся волосний з'їзд ревкомів під керівництвом більшовика Б. К. Поляковського. Земельний відділ ревкому займався перерозподілом землі, організовував виконання селянами продовольчого податку, агітував за об'єднання в колективні господарства, дбав про збереження лісу, вживав заходи щодо боротьби з епідемією висипного тифу.
Навесні 1920 року війська буржуазно-поміщицької Польщі вдерлися на Україну. Разом з польською шляхтою йшли і буржуазні націоналісти на чолі з Петлюрою. На початку травня вони захопили Макарів. Волревком пішов у підпілля. Але вже в червні 1920 року під ударами бійців молодої Червоної Армії білополяки відступили, спаливши Макарів. Зразу ж після їх вигнання, 16 червня в Макарові відбувся волосний сход селян, який залишив попередній склад волревкому на чолі з П. Є. Мироненком. В липні було обрано новий волревком та сільревком.
Створений у серпні 1920 року комнезам наділив землею безземельних і малоземельних селян, допомагав ревкому здійснювати продрозкладку, яка зустрічала запеклий опір з боку куркулів, мобілізовував трудящих на боротьбу з бандитизмом.
Ревком і комнезам багато уваги приділяли культурному будівництву. Було організовано відділення Всеукраїнського видавництва для поширення серед населення книг, журналів, газет; налагоджувалась робота школи. Подбали й про охорону здоров'я: кількість місць у лікарні збільшилася до 25 ліжок.
Будівництво нового життя доводилося здійснювати в умовах грабежів, насильств і терору куркульських банд. У цій напруженій обстановці в різні періоди ревком очолювали П. Є. Мироненко, Я. Г. Клименко та інші. В боротьбі за встановлення і зміцнення Радянської влади надійними помічниками комуністів були комсомольці. У 1921 році в Макарові створено перший осередок комсомолу, але куркульські банди його розгромили. В 1922 році передова молодь села за допомогою комуністів відновила осередок. Його засновником був селянин-бідняк І. П. Шевченко. Комсомольці і молодь збудували літній театр, створили драматичний гурток, влаштовували вистави й концерти, організували при школі курси лікнепу, провадили атеїстичну пропаганду, Макарівські комсомольці поширили свою діяльність і на сусідні села; на волосній комсомольській конференції 24 лютого 1924 року було вже 50 делегатів від комсомольських осередків волості.
Багато зусиль доклали комуністи і комсомольці села для організації допомоги голодуючим Поволжя. 2 грудня 1921 року в Макарові відбулась конференція з цього питання. Трудящі волості зібрали багато продуктів і 495 373 крб. грішми.
В червні 1921 року в Макарові обрано першу сільську Раду. Партійна і комсомольська організації стали ініціаторами переходу до соціалістичного господарювання. Вони піднімали населення на відродження зруйнованого господарства, роз'яснювали біднякам і середнякам ленінські ідеї кооперування сільського господарства. Під впливом цієї роботи 20 серпня 1922 року 11 селян-незаможників організували першу сільськогосподарську артіль «Відродження», яка мала 43 десятини землі. Членам артілі доводилось господарювати в дуже складних умовах: треба було переборювати післявоєнну розруху, неврожай, нестачу робочої сили, реманенту. До того ж їм усіляко шкодили куркулі й підкуркульники. Вони псували реманент, труїли худобу, а щоб залякати селян, вдавалися до терору проти активістів. Одного з організаторів артілі Й. А. Гутника озвіріла куркульня втопила в річці Здвижі. Але, незважаючи на труднощі, господарство поступово набирало сил, зміцнювало свою економіку.
У 1923 році Макарів став районним центром, були створені райком КП(б)У і райвиконком. 19 листопада 1924 року відбувся 5-й районний з'їзд Рад, який приділив особливу увагу кооперуванню населення. Спочатку організовувалися збутові і споживчі, а потім і виробничі кооперативи.


Макарів