Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бишів

Сторінка 6 з 7
вони успішно провели сільськогосподарські роботи. В час жнив ланка з чотирьох колгоспниць - Є. Я. Андрійко, С. Т. Швидкої, У. К. Бондар та М. І. Давидюк - щоденно нав'язувала 4800 снопів.
В артілях не вистачало техніки, кожен колгосп обслуговував лише 1 трактор і 2 автомашини. Тому багато важких робіт доводилось виконувати вручну. Допомагали батькам і діти. Влітку 1945 року бишівські
школярі виробили 2647 трудоднів на збиранні колосків і на заготівлі картопляних вічок для садіння.
Відроджувалися культурно-освітні заклади і житла для трудящих. На недільнику, присвяченому відбудові середньої школи, що відбувся на початку червня 1946 року, працювало 150 чоловік. З допомогою держави та артілей споруджувалися нові і ремонтувалися старі житла для родин радянських воїнів, які загинули на фронті.
Протягом 1945-1946 pp. у мирну працю бишівців включилось; 289 демобілізованих воїнів. Методом народної будови було споруджено приміщення МТС, закладено парк у центрі села. 7 листопада 1947 року, в день 30-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, відкрито пам'ятник Володимиру Іллічу Леніну.
Бишівські комсомольці на заклик партії їхали відбудовувати заводи і шахти Донбасу. 6 жовтня 1947 року 50 кращих комсомольців Бишева і району виїхали на відбудову підприємств Києва. На будови першої післявоєнної п'ятирічки виїхало з села понад 200 юнаків і дівчат. Трудящі Бишева взяли активну участь і в спорудженні зрошувальної системи на річці Ірпені.
Активними учасниками всіх господарських заходів були жінки. Колгоспницю Т. А. Дідушко, матір чотирьох дітей, чоловік якої загинув на фронті, зразу ж після визволення села обрано членом правління артілі. Незабаром вона очолила колектив працівників тваринницької ферми, а потім - бригаду переробки льону. За 7 місяців 1947 року славна трудівниця виробила 315 трудоднів.
15 червня 1950 року трудівники артілей ім. ВКП(б), ім. 1 Травня, ім. Воровського, ім. Петровського вирішили об'єднатись в один колгосп, який назвали ім. Сталіна. З того часу в селі було три колгоспи - ім. Ілліча, ім. Сталіна та «Більшовик».
У наступні роки, виконуючи рішення вересневого (1953 року) Пленуму ЦК КПРС, колгоспи Бишева досягли значних успіхів. Новий порядок планування, посилення матеріальної зацікавленості колгоспів і колгоспників у дальшому розвитку громадського господарства відкрили нові горизонти. Значно зросли прибутки артілей. Так, у 1953 році прибуток колгоспу «Більшовик» становив 1160 тис. крб., в 1957 досят 2 млн. крб. У колгоспі ім. Ілліча прибутки збільшились з 700 тис. до 2,5 млн. крб. На цій основі підвищився матеріальний рівень життя хліборобів. Трудівники артілі «Більшовик» одержали на кожний трудодень по 12 карбованців (в тогочасному грошовому обчисленні).
У передовому колгоспі ім. Сталіна, де головою була комуніст О. Ю. Бабиченко, в 1958 році на кожні сто га угідь було вироблено по 403 цнт молока і 76 цнт м'яса. Артіль зайняла в районі перше місце по виробництву продуктів тваринництва: Краща доярка В. М. Бондар надоїла по 4107 кг молока від кожної корови. В колгоспі споруджувались типові механізовані корівники і свинарники.
У вересні 1959 року 3 бишівські артілі об'єдналися в одну, яку назвали, іменем Ілліча. 1967 року тут працювало 36 тракторів, 24 комбайни, 33 вантажнкавто-машини, 113 електромоторів. На тваринницьких фермах налічувалось 1000 корів.
Колгоспники самовіддано трудилися, збільшуючи виробництво сільськогосподарської продукції. Середньорічна врожайність зернових з гектара підвищилася з 14,5 цнт в 1961-1965 pp. до 20 цнт в 1966-1967 pp. В ювілейному 1967 році на кожні 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 61 цнт м'яса і 382 цнт молока. Успішно розвивалось також садівництво і овочівництво. Річний валовий доход артілі становив у 1967 році - 1,2 млн. крб. Зростала й оплата людино-дня. В 1959 році вона становила 1 крб. 45 коп., в 1967 - 3 крб. 28 копійок.
Славиться Вишів своїми трудівниками. Завдяки їх самовідданій праці в 1958 році усі 3 бишівські колгоспи були учасниками ВСГВ, а в 1967 артіль ім. Ілліча стала учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР. їй, як переможцеві соціалістичного змагання на честь 50-річчя Великого Жовтня, вручено на вічне збереження пам'ятний Червоний прапор райкому КП України і райвиконкому. Протягом 1958-1959 pp. 9 кращих трудівників Бишева удостоєні урядових нагород, зокрема орденів Леніна - О. Ю. Бабиченко, П. Е. Білоус і М. І. Пінчук, ордена Трудового Червоного Прапора - доярка В. М. Бондар. В 1966 році за успішне виконання семирічного плану орденами і медалями нагороджено 12 чоловік, в т. ч. орденом Леніна-майстер високих урожаїв льону ланкова М. І. Сироватка, орденами Трудового Червоного Прапора - ланкова-овочевод Н. В. Савченко, голова колгоспу ім. Ілліча М. Ф. Солодовников.


Бишів