Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бишів

Сторінка 4 з 7
У грудні 1919 року частини Червоної Армії вигнали денікінців з Бишева і відновили Радянську владу. Тоді ж створено партійний осередок. 7-го січня 1920 року організовано волосний і сільський ревкоми. Головою волревкому був Т. Н. Грибок, сільревком очолював Й. Степа. В складних умовах сільревком докладав
багато зусиль, щоб розв'язати продовольче і земельне питання, налагодити освіту і охорону здоров'я. Але в травні 1920 року Вишів захопили білополяки, які знову відновили буржуазно-поміщицькі порядки. В червні 1920 року частини Червоної армії визволили містечко від загарбників. Місцеве населення активно допомагало червоноармійцям у боротьбі проти білополяків і петлюрівців. Селяни зі зброєю в руках завдавали ударів по відступаючих польських військах, за що інтервенти піддали містечко артилерійському обстрілу від якого загинуло 20 і було поранено 40 жителів.
Після вигнання білополяків і відновлення Радянської влади волосний та сільський ревкоми організували трудящих на відбудову народного господарства і зміцнення органів Радянської влади. Волревком провів підготовку до організації комітетів незаможних селян і виборів до Рад. 7 серпня 1920 року в Вишеві було створено комнезам. КНС проводив велику роботу щодо зміцнення Радянської влади на селі, організації бідноти і середняків на боротьбу з куркулями.
Населення тероризували банди, які намагалися зірвати заходи Радянської влади. На початку жовтня 1920 року червоноармійці спільно з населенням усцішно відбили напад однієї а банд на Вишів. Для посилення боротьби з бандитизмом трудящі на загальних зборах у грудні 1920 року створили селянську міліцію і загін самооборони, очолений селянином-бідняком К. К. Ковалем.
У травні 1921 року відбулися вибори до сільської Ради. Першим головою виконкому став І. Й. Степа6. Партійна організація, сільська Рада і комнезам у надзвичайно складних умовах напруженої класової боротьби, переборюючи шалений опір куркульства, організували виконання продрозверстки, допомогу бідноті в обробітку землі, відкрили сільський клуб і лікарню на 25 ліжок.
Внаслідок проведеної у 1923 році адміністративної реформи Вишів став районним центром і увійшов до складу Київського округу. Його населення з прилеглими хуторами на 31 грудня 1924 року становило 5413 чоловік. У листопаді 1924 року відбулися чергові вибори до сільських Рад. До Бишівської сільради обрали 62 депутати, з них 56 чоловіків і 6 жінок. 32 депутати були письменним, 17 - малописьменними, 11 - неписьменними. Серед депутатів було 2 комуністи і 7 комсомольців, 25 депутатів - члени КНС.
Того ж року в Вишеві створюється комсомольська організація, яку очолив демобілізований з Червоної Армії С. Т. Кромбет. Комсомольці розгорнули велику культосвітню роботу: обладнали сільський клуб, створили гуртки художньої самодіяльності, доклали багато зусиль для організації роботи лікнепу, 1924 року в клубі встановлено перший радіоприймач.
Долаючи всілякі труднощі, комуністи, комсомольці й актив села проводили значну роботу по благоустрою Бишева. В 1925 році було відкрито районний сельбуд, дитячий майданчик.
У 1927 році створюється ТСОЗ під назвою «Червоний шлях», до якого першими вступили 5 комуністів і 9 комсомольців, головою обрали С. Т. Кромбета. Важко було господарювати членам ТСОЗу. Вони мали всього два плуги, три борони, кілька возів, четверо коней, не було господарських будівель Держава допомогла товариству придбати жатку, молотарку, двигун, сівалку. Восени 1928 року трудівники Бишева урочисто проводжали в доле перший трактор «Фордзон», за кермом якого сидів комуніст О. М. Балабан.
22 грудня 1928 року ТСОЗ «Червоний шлях» було реорганізовано в колгосп «Радянське поле». Артіль швидко зростала. Навесні 1930 року вона вже об'єднувала 229 господарств, мала 1033 га землі, 151 коня, 109 голів великої рогатої худоби, 76 свиней. Дбаючи про колгоспниць, артіль організувала на час сільськогосподарських робіт дитячі ясла на 50 дітей і патронат для 20 сиріт.
В 1929-1930-х роках селяни-бідняки й середняки, переконавшись на прикладі колгоспу «Радянське поле» у перевагах колективного господарства, утворили ще 4 сільгоспартілі.
Колективізація проводилась в умовах запеклого опору куркулів. Вони нищили худобу, чинили підпали. Так, 25 березня 1930 року куркулі підпалили колгоспну стайню, в якій згоріло 6 коней, упряж і 200 дудів фуражу.
У 1933 році в Вишеві створено МТС, яка спочатку мала 20 тракторів. 1941 року в МТС вже налічувалося 76 тракторів, 12 комбайнів, 17 вантажних автомашин, 11 льонобралок, 24 складні молотарки. В 1936 році в МТС організувалася перша жіноча тракторна бригада, до якої входили К. Т. Депутат, А. С. Крючкова, С. М. Веремієнко, М. К. Швед, А. Г. Медведська, Т. М. Каран та інші. За збирання високих врожаїв та рекордний виробіток на тракторі колгоспниця Н. Н. Грибовська і тракторист М. О. Коба стали учасниками Всесоюзної


Бишів