Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Димер

1944 році своєчасно провели сівбу. Включившись у соціалістичне змагання, колгоспники артілі ім. ХХ-річчя Жовтня добилися значних успіхів. Ланка знатної ланкової Л. К. Мажарської зібрала по 500 цнт помідорів, 400 цнт капусти та З цнт насіння капусти з гектара. На осінь 1944 року вже було значною мірою відновлене поголів'я великої рогатої худоби, свиней, птиці. Серед тваринників високими виробничими показниками відзначилася свинарка М. Гребенюк. На кінець
1944 року в основному завершили відбудову цехів райпромкомбінату.
Багато уваги було приділено розвитку охорони здоров'я, освіти й культури. Методом народної будови відбудували приміщення лікарні. Почали діяти також медамбулаторія, дитяча й жіноча консультації, аптека, санепідстанція. В 1944 році відновила роботу середня школа. Відкрив двері будинок культури. Комсомольці допомогли налагодити роботу бібліотеки, організували гуртки художньої самодіяльності.
Рік у рік міцніло господарство колгоспу ім. ХХ-річчя Жовтня. За успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва колгосп у 1954-1955 pp. був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Голова колгоспу Д. Д. Аврамчук та ряд передовиків праці були нагороджені срібними медалями та цінними подарунками.
Після постанови Ради Міністрів Української РСР про розширення виробництва овочів у колгоспах приміської смуги Києва визначився овочево-картопляно-молочний напрям господарства. Значних успіхів досягла Димерська МТС, яка стала однією з найкращих в області. У 1956 році вона мала 115 тракторів, 38 комбайнів, 3 автобензовози, 9 автомашин та 370 різних сільськогосподарських машин і знарядь. Наявна техніка забезпечувала високий рівень механізації робіт. У 1957 році Димер був віднесений до селищ міського типу.
У наступні роки колгосп ім. ХХ-річчя Жовтня був одним з передових у Димер- ському районі. На кінець 1958 року за господарством було закріплено 4429 га землі, з них 2206 га орної. Тут були ферма великої рогатої худоби, свиноферма, вівцеферма, птахоферма, кролеферма та пасіка. У 1958 році колгоспники виробили на 100 га сільськогосподарських угідь по 189,2 цнт молока. Цього року колгосп і 36 колгоспників стали учасниками Виставки досягнень народного господарства СРСР. Багато з них були відзначені срібними медалями. За виробничі досягнення комбайнер Ф. О. Базиленко у 1958 році був удостоєний ордена Леніна. Успіхи колгоспу ім. ХХ-річчя Жовтня були наслідком великої роботи, проведеної партійною організацією. Усі найважливіші ділянки колгоспного виробництва очолювали комуністи й комсомольці. Після ліквідації Димерського району Димер у 1963 році увійшов до складу приміського Києво-Святошинського району.
У квітні 1963 року колгосп ім. ХХ-річчя Жовтня був реорганізований на радгосп «Димерський» з трьома відділками: Димерським, Рикунським і Лісовицьким. Головний напрям господарства - молочно-овочево-насінницький. Тут вирощують овочі й насіння овочевих культур, зернові культури, картоплю, кукурудзу та ін. За радгоспом закріплено 5071 га землі, в т. ч. 2887 га орної та 953 га луків і пасовищ. У господарстві створено стадо високопродуктивних корів, яке налічує 2088 голів. Радгосп щорічно здає державі 2900 тонн молока, 1500 тонн овочів і фруктів, 3300 тонн картоплі. Тут збудовано цілий тваринницький комплекс.
Радгосп - неодноразовий учасник ВДНГ СРСР та Виставки передового досвіду в народному господарстві УРСР. Багато його працівників нагороджені орденами й медалями Радянського Союзу, 27 - медалісти ВДНГ, імена 43 передовиків праці внесені до Книги трудової слави. Всі вони успішно перевиконують свої планові завдання. Трудівники радгоспу великими трудовими звершеннями зустріли XXIV з'їзд КПРС і XXIV з'їзд КП України. Внаслідок їх самовідданої праці господарство перевиконало восьмий п'ятирічний план виробництва і здачі державі зерна, картоплі і молока та виробило валової продукції на суму 10 784 тис. крб. при плані 9880 тис. крб. Доярка радгоспу - одна з кращих в Київській області, депутат Димерської селищної Ради Г. А. Шевченко виконала п'ятирічку за три роки, надоюючи щорічно по 6017 кг молока від кожної корови. За видатні успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва вона в 1971 році була удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці.
У Димері діють кілька промислових підприємств, де зайнято понад 1600 чоловік. Значним з них є Димерське відділення «Сільгосптехніки». При ньому діє автобаза з 70 автомашин, механізований загін для добування й вивезення торфу та виконання трудомістких робіт у радгоспах. Димерське відділення також обслуговує всю Україну, ремонтуючи доїльні установки. Тут працюють 260 робітників, а річний обсяг продукції становить 1151 тис. крб. Підприємство посідає одне з перших місць у республіці. Зростає виробництво на Димерському побуткомбінаті, створеному у 1960 році. До його складу входять 17 майстерень ремонту взуття, цех індпошиву одягу, трикотажний цех, цех ремонту меблів і 



Дивиться також інші населені пункти цього району:
{module…</div>">Нижча Дубечня
  • Музичі
  • Михайлівка-Рубежівка
  • {…</div>">Микільська Борщагівка
  • Лютіж
  • Личанка
  • Литвинівка
  • Лебедівка
  • Крюківщина
  • Козаровичі
  • Княжичі
  • Катюжанка
  • Забір'я
  • Жуляни
  • Жукин
  • Горенка
  • Гореничі
  • Гатне
  • Гаврилівка
  • Віта-Поштова
  • Вища Дубечня
  • {/di…</div>">Вишневе
  • Бузова
  • Абрамівка
  • Демидів
  • Білогородка

  • Димер