Сторінка 6 з 7
села. У 1946 році первинні парторганізації діяли в усіх 5-ти артілях села; було також створено територіальну партійну організацію. В 1947 році в гоголівських колгоспах працювало 32 комуністи.
З ініціативи комуністів у колгоспах були створені бригади, які виробляли місцеві будівельні матеріали; розгорнулося також будівництво цегельних заводів, що дозволило прискорити відродження господарства села.
На кінець 1949 року в Гоголеві став до ладу цегельний завод потужністю 150 тис. штук цегли за сезон, а в наступному році тут діяло вже 3 цегельні заводи, які виробляли 650 тис. штук цегли. На кінець відбудовного періоду всі колгоспні ферми були електрифіковані й механізовані. Розгорталося житлове будівництво, налагоджувалося життя села. В кожний дім колгоспника підведена електрика, заговорило радіо. Повністю відбудували лікарню, амбулаторію, дитячу консультацію, аптеку. Уже в 1948 році в колгоспі «Червона Україна» відкрився будинок культури. У січні 1949 року при ньому організували колгоспний ансамбль пісні й танцю чисельністю близько 50 чоловік. На початку 1949 року в селі діяло 7 бібліотек, працювали середня й 2 початкові школи.
З метою організаційно-господарського зміцнення всі п'ять артілей села на початку 1951 року були об'єднані в два колгоспи «Червона Україна», за яким закріплено 6250 га землі, та ім. Петровського, що мав 3924 га землі. Завдяки самовідданій праці трудівників Гоголева артілі з кожним роком добивалися все більших успіхів. Особливо швидко збільшувалися надої молока. Якщо в 1955 році від кожної корови надоїли по 1522 кг молока, то в 1957 році - по 3227 кг. Неухильно зростали прибутки колгоспів. На 1955 рік прибутки колгоспу «Червона Україна» становили 2861 тис. крб., у 1957 році - вже 4872 тис. карбованців.
Зростав і добробут трудівників села. У 1957 році вони одержали на трудодень по 2 кг зерна, 1,7 кг картоплі, 3 кг сіна та по 5 крб. грішми.
Про свої досягнення колгоспники Гоголева писали в газеті «Известия»: «Тепер ми, можна сказати, на широкий шлях вийшли, на очах усього світу живемо... Це 6 тис. га землі, любовно розораної, засіяної, на якій колишні поміщицькі батраки і їх діти збирають відмінні врожаї. Це величезні колгоспні отари, першокласні ферми, побудовані за останнім словом техніки,- з автопоїлками, підвісними дорогами, керамічними кормушками. Це - величезні засіки, наповнені зерном, парники, теплиці - все, чим багатий колгосп».
Весною 1963 року на базі колгоспу «Червона Україна» було створено радгосп «Гоголівський», куди увійшов і колгосп ім. Петровського. Нині - це велике, добре механізоване господарство, яке має 10450 га землі, з них - 8894 га орної. Виробничий напрям-овочівництво і молочне тваринництво, допоміжні галузі - рільництво, садівництво та ягідництво. Артіль забезпечує трудящих м. Києва овочами й молоком. У радгоспі споруджено квасильно-засолювальний цех. Міцніє матеріально-технічна база радгоспу. Він має 92 трактори, 54 автомашини, 15 комбайнів тощо.
Новостворений радгосп «Гоголівський» рік у рік добивається все більших господарських успіхів. У 1967 році було одержано на кожному з 1100 га по 101 цнт картоплі; комсомольсько-молодіжна ланка В. Д. Шевеля на 145 га одержала з га по 117 цнт картоплі. В 1967 році господарство здало державі 5560 тонн картоплі, близько 3300 тонн молока.
В радгоспі багато передових виробничників, кращі з яких нагороджені орденами й медалями. За видатні трудові досягнення урядових нагород удостоєні колгоспники М. С. Мишкоріз, О. П. Мишкоріз, М. Ф. Чупринка, В. С. Стасько, Г. П. Логвиненко, Л. А. Лисюк, В. Ф. Шостачка, О. В, Дорош.
В Гоголеві є стрічкоткацька фабрика, де працює понад 300 робітників. Продукція фабрики користується великим попитом у СРСР та за кордоном.
У перших лавах будівників нового життя йдуть комуністи села. На 1970 рік у Гоголеві налічувалося близько 150 членів КПРС. 125 з них об'єднані в партійній організації радгоспу «Гоголівський». На кожному з чотирьох відділків радгосну утворені відділкові партійні організації.
Багато робиться для забудови й благоустрою села. Лише протягом 1969-1970 pp. було споруджено 4 шістнадцятиквартирних та кілька восьмиквартирних житлових будинків, гуртожиток для робітників на 100 місць. У селі створено майстерню для ремонту радіоапаратури, відкрито будинок добрих послуг. Є сільмаг, кілька продовольчих магазинів, їдальня, чайна.
Дбають про охорону здоров'я трудящих 50 медпрацівників. У селі є лікарня на 50 ліжок з дитячим відділенням на ЗО місць, якою керує заслужений лікар Української PСP Н. Ю. Лимаренко.
Діти трудящих набувають знань у 4 школах села: середній, восьмирічній та 2 початкових, де 52 учителі навчають 1120 дітей. При школах діють різні гуртки художньої самодіяльності, працює студія юних художників.
Діяльну роботу провадять будинок культури та клуб стрічкоткацької фабрики, відділкові клуби й бригадні культкімнати. При будинку культури працюють різні гуртки художньої самодіяльності. Кращі колективи художньої
Дивиться також інші населені пункти цього району: