Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Масово-політична робота, яку проводили комуністи, а також комсомольці, сприяла успішному завершенню колективізації, У 1929 році замість дрібних артілей виникли колгоспи ім. Шевченка, ім. Кірова, «Серп і молот» та «Перемога», що об'єднали 2559 селянських господарств. Дружний вступ трудящих мас до
колгоспів був ударом по куркулях, які чинили шалений опір колективізації. 29 жовтня вони по-звірЯчому вбили члена бюро райкому партії та президії райвиконкому, голову райколгоспспілки Я. І. Брусиловського.
Зміцнювалися зв'язки між бориспільськими колгоспниками і робітниками київських підприємств. 1930 року шефи - робітники 1-ї дільниці тяги Південно-Західвої залізниці допомагали колгоспникам у проведенні весняної сівби. Вони прислали ремонтні бригади у складі 30 чоловік, культбригаду з 28 чоловік та 5 медичних працівників. Робітники лагодили сільськогосподарський реманент. У тому ж році в Борисполі засновано машинно-кінну станцію, яку в листопаді реорганізовано в МТС, що обслуговувала 34 колгоспи району. Навесні 1933 року створений при ній політвідділ на чолі з В. В. Васильєвим разом з партійною організацією району провів величезну роботу, спрямовану на організаційно-господарське зміцнення колгоспів і став центром політичної та організаційно-масової роботи на селі.
Рік у рік усе активніше діяли місцеві комуністи. В лютому 1932 року спеціальні партбригади допомогли мобілізувати колгоспників на вчасне проведення весняної сівби. Сільрада і партосередок велику увагу приділяли виконанню хлібозаготівель. Значну роль у цій справі відіграла також радіогазета «Колективіст», яку випускали комуністи й комсомольці. Колектив Бориспільської МТС своєю самовідданою працею систематично досягав високих показників. Особливо відзначилися бригади, очолювані М. Морозом і Й. Кудрею, які виробили на кожний трактор по 325-391 га
умовної оранки і завоювали право бути учасниками ВСГВ. У 1938 році МТС одержала чистого прибутку 28,6 тис. карбованців.
Перехід до колективного господарювання сприяв не лише розвиткові сільськогосподарського виробництва, але й зростанню добробуту трудящих. У 1940 році в колгоспах району видавали на трудодень в середньому по 2 кг зерна, 4 кг картоплі, 2 кг сіна, 6 кг соломи. В бориспільських артілях «Перемога» і «Серп і молот» колгоспники одержували по 8-12 крб. на трудодень.
У передвоєнні роки стали до ладу нові промислові підприємства, зокрема, сільськогосподарську сировину почали переробляти місцеві масло- та засолзаводи. Діяли завод мінеральних вод, бойня, пекарня. Працювали ремонтні майстерні МТС, а при райпромкомбінаті - кузня, слюсарна та колісна майстерні. Місцева торфо-артіль за сезон видобувала 19 тис. тонн торфу.
Населення обслуговували швейна, взуттєва та ткацька артілі. До послуг бориспільців були районний універмаг, спеціалізовані магазини райспоживспілки, в т. ч. меблевий.
Великі зрушення сталися в медичному обслуговуванні населення. Працювали районна лікарня і поліклініка. В лютому 1932 року в Борисполі відкрився масовий колгоспний університет охорони здоров'я, який готував кадри для роботи в установах і організаціях охорони здоров'я та підготовляв вступників до медичних вузів, технікумів і робітфаків.
Багато було зроблено і в галузі народної освіти. В 1940 році в Борисполі працювали середня, чотири семирічні та дві початкові школи. В 1939 році відкрито консультаційний пункт для студентів-заочників. За успіхи у вихованні і навчанні школярів учительку С. В. Мазур нагороджено орденом Леніна.
Значні зміни відбулися в роботі культосвітніх закладів. В 1932 році в парку, на місці колишнього будинку горезвісного генерала Трепова, виріс двоповерховий будинок колективіста із звуковою кіноустановкою та радіовузлом. Навесні 1935 року комсомольці та колгоспна молодь заклали районний парк культури та відпочинку. Було побудовано естраду, розбито доріжки, обладнано спортивні майданчики. Поруч з-парком споруджено стадіон на 5 тис. місць. Весь цей комплекс, разом з будинком колективіста, де розміщалися зал на 600 місць, кімнати для розваг, бібліотека з книжковим фондом 10 тис. томів тощо, став у передвоєнні роки центром культурного життя Борисполя. Велику популярність здобула самодіяльна капела бандуристів. У 1936 році вона з успіхом виступала в Колонному залі Будинку Спілок у Москві.
По-справжньому розквітнув за Радянської влади талант заслуженого майстра народної творчості УРСР П. П. Верни (1876-1966 pp.), який народився на хуторі Горі, поблизу Борисполя, в родині батрака. Різцю П. П. Верни належить понад 100 фігур, груп, барельєфів, здебільшого на теми творів Т. Г. Шевченка. В 20-х роках він вирізав з дерева погруддя В. І.
Бориспіль
Сторінка 5 з 8
республіканських олімпіадах і нагороджувалася грамотами та грошовими преміями.Масово-політична робота, яку проводили комуністи, а також комсомольці, сприяла успішному завершенню колективізації, У 1929 році замість дрібних артілей виникли колгоспи ім. Шевченка, ім. Кірова, «Серп і молот» та «Перемога», що об'єднали 2559 селянських господарств. Дружний вступ трудящих мас до
Зміцнювалися зв'язки між бориспільськими колгоспниками і робітниками київських підприємств. 1930 року шефи - робітники 1-ї дільниці тяги Південно-Західвої залізниці допомагали колгоспникам у проведенні весняної сівби. Вони прислали ремонтні бригади у складі 30 чоловік, культбригаду з 28 чоловік та 5 медичних працівників. Робітники лагодили сільськогосподарський реманент. У тому ж році в Борисполі засновано машинно-кінну станцію, яку в листопаді реорганізовано в МТС, що обслуговувала 34 колгоспи району. Навесні 1933 року створений при ній політвідділ на чолі з В. В. Васильєвим разом з партійною організацією району провів величезну роботу, спрямовану на організаційно-господарське зміцнення колгоспів і став центром політичної та організаційно-масової роботи на селі.
Рік у рік усе активніше діяли місцеві комуністи. В лютому 1932 року спеціальні партбригади допомогли мобілізувати колгоспників на вчасне проведення весняної сівби. Сільрада і партосередок велику увагу приділяли виконанню хлібозаготівель. Значну роль у цій справі відіграла також радіогазета «Колективіст», яку випускали комуністи й комсомольці. Колектив Бориспільської МТС своєю самовідданою працею систематично досягав високих показників. Особливо відзначилися бригади, очолювані М. Морозом і Й. Кудрею, які виробили на кожний трактор по 325-391 га
умовної оранки і завоювали право бути учасниками ВСГВ. У 1938 році МТС одержала чистого прибутку 28,6 тис. карбованців.
Перехід до колективного господарювання сприяв не лише розвиткові сільськогосподарського виробництва, але й зростанню добробуту трудящих. У 1940 році в колгоспах району видавали на трудодень в середньому по 2 кг зерна, 4 кг картоплі, 2 кг сіна, 6 кг соломи. В бориспільських артілях «Перемога» і «Серп і молот» колгоспники одержували по 8-12 крб. на трудодень.
У передвоєнні роки стали до ладу нові промислові підприємства, зокрема, сільськогосподарську сировину почали переробляти місцеві масло- та засолзаводи. Діяли завод мінеральних вод, бойня, пекарня. Працювали ремонтні майстерні МТС, а при райпромкомбінаті - кузня, слюсарна та колісна майстерні. Місцева торфо-артіль за сезон видобувала 19 тис. тонн торфу.
Населення обслуговували швейна, взуттєва та ткацька артілі. До послуг бориспільців були районний універмаг, спеціалізовані магазини райспоживспілки, в т. ч. меблевий.
Великі зрушення сталися в медичному обслуговуванні населення. Працювали районна лікарня і поліклініка. В лютому 1932 року в Борисполі відкрився масовий колгоспний університет охорони здоров'я, який готував кадри для роботи в установах і організаціях охорони здоров'я та підготовляв вступників до медичних вузів, технікумів і робітфаків.
Багато було зроблено і в галузі народної освіти. В 1940 році в Борисполі працювали середня, чотири семирічні та дві початкові школи. В 1939 році відкрито консультаційний пункт для студентів-заочників. За успіхи у вихованні і навчанні школярів учительку С. В. Мазур нагороджено орденом Леніна.
Значні зміни відбулися в роботі культосвітніх закладів. В 1932 році в парку, на місці колишнього будинку горезвісного генерала Трепова, виріс двоповерховий будинок колективіста із звуковою кіноустановкою та радіовузлом. Навесні 1935 року комсомольці та колгоспна молодь заклали районний парк культури та відпочинку. Було побудовано естраду, розбито доріжки, обладнано спортивні майданчики. Поруч з-парком споруджено стадіон на 5 тис. місць. Весь цей комплекс, разом з будинком колективіста, де розміщалися зал на 600 місць, кімнати для розваг, бібліотека з книжковим фондом 10 тис. томів тощо, став у передвоєнні роки центром культурного життя Борисполя. Велику популярність здобула самодіяльна капела бандуристів. У 1936 році вона з успіхом виступала в Колонному залі Будинку Спілок у Москві.
По-справжньому розквітнув за Радянської влади талант заслуженого майстра народної творчості УРСР П. П. Верни (1876-1966 pp.), який народився на хуторі Горі, поблизу Борисполя, в родині батрака. Різцю П. П. Верни належить понад 100 фігур, груп, барельєфів, здебільшого на теми творів Т. Г. Шевченка. В 20-х роках він вирізав з дерева погруддя В. І.