Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бородянка

Сторінка 7 з 8
велась велика виховна робота серед усього населення, здійснювався контроль за господарською діяльністю правління. Комуністи своїм особистим прикладом мобілізовували колгоспників на самовіддану працю. Член КПРС М. Г. Бордзуха рік у рік вирощувала високі врожаї льону, за що була нагороджена золотою, срібною та кількома бронзовими медалями ВСГВ, а в 1958 році удостоєна ордена Трудового Червоного Прапора.

Серйозною опорою комуністів була комсомольська організація колгоспу, яка відновила свою діяльність ще в 1944 році. Всі комсомольці працювали безпосередньо на виробництві.
Великий крок уперед зробила артіль після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС. Правління її очолив комуніст І. Г. Карпенко, який раніше працював головою райвиконкому. На керівні посади прийшли комуністи О. П. Патока, К. О. Бузовецька, Є. П. Свириденко, Н. М. Матвеева. Партійна організація і правління артілі за допомогою співробітників Українського науково-дослідного інституту економіки і організації сільського господарства розробили заходи щодо організації господарства на науковій основі. Рік у рік поліпшувався обробіток грунту, підвищувалася культура землеробства, зростали врожаї сільськогосподарських культур. У 1953 році колгосп одержав найвищий за всі післявоєнні роки прибуток - 2 млн.150 тис. крб. (у тогочасному обчисленні).
Значних успіхів добилися хлібороби Бородянки і в наступні роки. В 1968 році вони зібрали з кожного гектара по 18,9 цнт зернових, у т. ч. по 27,2 цнт озимої пшениці.
Підвищення врожайності зернових і технічних культур дало можливість колгоспу піднести продуктивність тваринництва. На артільних фермах вирощують племінну велику рогату худобу білоголової української породи, яку відправляють до різних районів Київської області. Із застосуванням механізмів кожна доярка обслуговує 26 корів, тобто вдвічі більше, ніж при ручному доїнні. В одному зкрасивих будинків - кімната відпочинку для працівників ферми.
Колгосп ім. Леніна - високопродуктивне, високомеханізоване дослідно-показове господарство, відоме далеко за межами області. За ним закріплено 4326 га землі, в т. ч. сільськогосподарських угідь - 3234 га. На 1 січня 1970 року колгосп мав 23 трактори, 16 комбайнів, 24 автомашини та багато іншої сільськогосподарської техніки. Майже всі виробничі процеси механізовані і електрифіковані. В колгоспі є свій молокопереробний пункт, вальцьовий млин, пилорама, зразково обладнані майстерні для ремонту сільськогосподарської техніки.
Внаслідок самовідданої праці членів артілі зростають її прибутки, підвищується оплата праці. Якщо в 1955 році грошовий доход колгоспу становив 400 тис. крб., то в 1970 році - 733,7 тис. крб. Зростають і неподільні фонди колгоспу. 1958 року колгосп перейшов на гарантовану грошову оплату праці. Оплата одного людино-дня в 1964 році становила 2 крб. 39 коп., а в 1970 році - 5 карбованців.
Славиться колгосп своїми працьовитими людьми. Серед його кращих трудівників - комуністка С. П. Свириденко, якій в 1957 році за високі надої молока (6870 кг на кожну корову) присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці; бригадир Г. Г. Цоколенко за успіхи у вирощенні льону та картоплі в 1965 році нагороджена орденом Леніна. На весь район відома рільнича бригада О. Й. Патоки- майстра високих урожаїв. Носіями і пропагандистами передового досвіду є голова правління Л. Л. Титаренко, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, головний агроном колгоспу - заслужений агроном УРСР, делегат XXIII з'їзду КПРС Н. М. Матвеева, завідуючий держсортдільницею Г. Л. Ткаченко та інші.
Трудящі Бородянки, готуючи гідну зустріч XXI з'їзду КПРС та XXI з'їзду КП України, успішно завершили план восьмої п'ятирічки. Зокрема, колгосп ім. Леніна план продажу державі зерна виконав на 469,9 проц., картоплі - 111,3 проц., м'яса-197,2 проц., молока -121,2 проц. Самовіддано трудилися також колективи Бородянського молокозаводу та районного відділення «Сільгосптехніки», які значно перевиконали планові завдання восьмої п'ятирічки і план першого кварталу 1971 року.
За післявоєнні роки в Бородянці відбулися грандіозні перетворення в галузі освіти, культури, охорони здоров'я. Поліпшились і побутові умови трудящих.
У зв'язку з розвитком господарства і зростанням села в 1957 році його віднесли до категорії селищ міського типу. Сьогодні Бородянка - красиве впорядковане селище, потопає в зелені садів. Через його центр рівною стрічкою тягнеться зелена алея. Тротуари й центральна вулиця заасфальтовані. За останній час збудовано понад 200 та перебудовано більш як 600 житлових будинків. Виріс новий мікрорайон на околиці селища, біля нової автотраси. Розширилися старі вулиці, збудовано нові: Комуністичну, Пушкінську, Садову, Веселу та інші.


Бородянка