Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бородянка

Сторінка 6 з 8
другу групу, якою керував М. І. Федоренко, залишений обкомом партії для організації підпільної роботи в тилу ворога. Підпільні групи проводили широку агітацію, спрямовану проти заходів окупантів. Група М. І. Федоренка влаштовувала диверсії на залізничному транспорті, виводила з ладу сільськогосподарські машини. Підпільники розмножували на ротаторі повідомлення Радянського інформбюро, листівки і розповсюджували їх серед населення.

Наприкінці 1942 року фашистам вдалося вистежити групу Д. Г. Титова. Частина групи на чолі зі. П. Бузовецьким, якій вдалося уникнути арешту, влилася до 1-го Бородянського партизанського загону, який комплектувався в основному з патріотів Бородянки, Бабинець, Нової Греблі. Серед партизанів загону були жителі Бородянки В. М. Зубенко, В. О. Самченко, В. Й. Дещицький, М.І. Пісковець, Г. Д. Боярчук, П. О. Патока, О. І. Патока, В. О. Бабич, Д. Д. Махинко, I. С. Пісковець та інші. З 6 червня 1943 року всією діяльністю підпільних груп і боротьбою патріотів проти німецько-фашистських загарбників керував підпільний Бородянський райком партії, до якого ввійшли Є. Ф. Шамрай, М. Д. Корнієнко, Е. Ф. Будник. У той же час організовано й підпільний райком ЛКСМУ в складі Б. А. Миндича, М. І. Федоренка, М. Д. Леонової. За час своєї діяльності підпільний райком партії провів 6 .засідань. За рішенням бюро 18 жовтня 1943 року було створено 3-й партизанський загін, що базувався у Клавдієвському лісі.
На осінь 1943 року з наближенням Червоної Армії партизанські дії значно активізувалися. 11 жовтня група партизан на шляху між Бородянкою і Києвом знищила штабні машини з 21 ворожим офіцером. В цілому партизани підрозділу під командуванням І. П. Бузовецького підірвали 3 паровози і 56 залізничних вагонів, знищили багато поліцаїв. Крім того, вони захопили цінні ворожі документи і передали їх розвідникам 60-ї армії.
У боротьбі з окупантами підпільні партійні та комсомольські організації підтримували тісний взаємозв'язок з партизанами, безпосередньо брали участь у бойових операціях. Так, член підпільного райкому ЛКСМУ М. Д. Леонова, жителька Клавдієвого, залишивши вдома хвору матір і двох дітей, виконувала відповідальні доручення підпільників, добувала цінні матеріали і передавала партизанам. Вона разом з молоддю зібрала й передала партизанам: 1 кулемет, 18 гвинтівок, 27 гранат, 5 пістолетів, багато патронів. 27 жовтня 1943 року М. Д. Леонова разом з М. І. Федоренко висадила в повітря на ст. Клавдієве фашистський склад боєприпасів. За короткий час партизани пустили під укіс 4 ешелони з живою силою і технікою, знищили понад 300 гітлерівців.
Фашисти й поліцаї жорстоко розправлялися з радянськими людьми. За зв'язок з партизанами окупанти спалили сім'ї П. Т. Будника і М. В. Цуруль. А, С. Бордзуху і його дочку Марію, М. І. Нездолій та інших жителів села вони розстріляли тільки за те, що до війни члени їх сімей працювали в радянських установах. Всього за час окупації загарбники розстріляли 64 чоловіка, спалили живцем - 24, вигнали на фашистську каторгу - 53 жителів. Гітлерівці забрали у населення 280 голів худоби, 350 тонн хліба, спалили 103 хати і 12 комунальних будинків.
9 листопада 1943 року радянські війська, знищивши в жорстоких боях батальйон ворожої піхоти і захопивши значні трофеї, визволили Бородянку. 795 жителів села билися з фашистами на фронтах Великої Вітчизняної війни, з них 300 чоловік загинули. Понад 700 чоловік за мужність і відвагу нагороджені орденами й медалями.
Одразу ж після визволення населення розпочало відбудовні роботи. Відродження колгоспу ім. Леніна очолили комуністи О. Я. Гриша, І. М. Патока, М. Г. Бордзуха, О. Івахненко. Зусилля колгоспників спрямовувалися на організацію сільськогосподарських робіт, зокрема на проведення весняної сівби, піднесення врожайності, відродження тваринництва, відбудову зруйнованих господарських приміщень. В перші ж тижні після визволення почали діяти школи, медичні і культосвітні заклади.
5 липня 1944 року Бородянський райком КП України затвердив первинну партійну організацію при Бородянській сільраді1, а в 1945 році - колгоспну. Обидві вони систематично обговорювали важливі господарські й політичні питання, боролися за своєчасне проведення в життя своїх рішень. Правління колгоспу разом з парторганізацією провели велику організаційну роботу створили бригади, укомплектували ланки, план весняних робіт було доведено до кожного колгоспника.
У 1946 році колгоспники розгорнули боротьбу за повне освоєння довоєнних площ посіву и підняття врожайності. На полях артілі вже працювало 3 трактори, 60 коней, використовувалися як тягло навіть корови. В тому ж році артіль ім. Леніна добилася значних успіхів у виконанні плану розвитку тваринництва. Поголів'я великої рогатої худоби було доведено до 365 голів. За ці досягнення колгосп відзначено перехідним Червоним прапором ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР.
Під керівництвом партійної організації колгоспу, яка в 1951 році налічувала 16 комуністів, розгорнулося соціалістичне змагання серед ланок і бригад,


Бородянка