Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Бородянка

Сторінка 3 з 8
території волості, радянські війська завдали їм серйозних втрат. Мужність і відвагу в боротьбі за Радянську владу виявили полки молодої Червоної Армії. Особливо прославився сформований з моряків екіпаж бронепоїзда № 8, який самостійно, без прикриття піхоти, діяв на лінії Бородянка-Тетерів.

Після вигнання німецьких інтервентів і розгрому націоналістичної Директорії в лютому 1919 року в містечку відновлено Радянську владу. В усіх селах Бородянської волості створювалися сільревкоми і обиралися делегати на волосний з'їзд Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів. 18 лютого 1919 року на з'їзді Рад Бородянської волості обрано волосну Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів. Виконком Ради очолив І. Я. Марченко. Виходячи з надзвичайно складних і напружених умов, що вимагали воєнних методів роботи, незабаром Раду замінили волосним ревкомом. Місцеві органи Радянської влади, переборюючи опір куркульства і петлюрівських банд, негайно приступили до поділу поміщицької землі, проводили заготівлю палива для Києва, харчів і фуражу для Червоної Армії, організовували сільську бідноту на боротьбу з різними бандами, що діяли на території волості.
Налагодженню роботи місцевих органів Радянської влади перешкоджали напади петлюрівських банд. 14 квітня 1919 року їм вдалося тимчасово захопити територію Бородянської волості. Але вже другого дня сюди прибули радянські війська, які швидко очистили села від бандитів. Відновився залізничний зв'язок з Києвом.
У вересні 1919 року південну частину волості й Бородянку захопили денікінці. Волосний ревком перейшов у підпілля. В листопаді силами 3-го Інтернаціонального полку білогвардійців було розгромлено й вигнано звідси.
Поступово налагоджувалося мирне життя. 20 квітня 1920 року Бородянський волревком вирішив третину майбутнього врожаю на колишній поміщицькій землі виділити для селян-бідняків. Було взято на облік всі млини і встановлено мірчук. З кожного пуда помолу від заможних селян - один фунт борошна для незаможників. Почала працювати лісопильня.
Мирний перепочинок трудящих перервав віроломний напад панської Польщі. 4 травня 1920 року білополяки захопили Бородянку. За час окупації, що тривав трохи більше місяця, населення було вщент пограбовано. Ворожі солдати забрали 230 голів великої рогатої худоби, ЗО коней, 23 свиней, 319 пудів жита, 1280 пудів картоплі, 476 пудів вівса, 2945 пудів сіна. 10 червня бійці 217-го полку 25-ї Чапаєвської дивізії вибили білополяків з Бородянки. Населення з радістю зустрічало бійців Червоної Армії і подавало їм всіляку допомогу. 27 червня 1920 року створено ревком з трьох осіб.
В 1920 році в Бородянці виникла партійна організація в складі І. Я. Марченка, П. А. Духненка та інших, яка розгорнула масово-політичну роботу серед населення, особливо серед молоді. Під її керівництвом у 1921 році створено комсомольський осередок. Комуністи виступали організуючою і керівною силою в будівництві нового життя. В усіх селах почали діяти сільські ревкоми і комітети незаможних селян. Бородянський сільревком разом з комнезамом прийняв рішення «всіма силами зміцнювати Радянську владу». Головою ревкому було обрано Т. Ф. Сергієнка.
22 жовтня 1920 року в Бородянці відбувся з'їзд ревкомів, комнезамів волості за участю представників 7-ї, 58-ї стрілецьких дивізій і Київського повітового ревкому. Для рішучої боротьби з бандитизмом вирішено мобілізувати кращих людей волості. У 1921 році 3-й Інтернаціональний полк розгромив банди отаманів Струка, Орлика та ін. Трудящі гідно вшановують пам'ять тих, хто загинув у цій боротьбі. На братській могилі в парку споруджено пам'ятник.
Комуністи й комсомольці, лави яких значно поповнились, і сільський ревком багато зусиль докладали в боротьбі з тифом, налагоджували роботу лікарні, школи, культосвітніх закладів.
Після закінчення громадянської війни зміцнювались далі органи Радянської влади. Влітку 1921 року відбулися вибори до сільських і волосної Рад. Під час виборів всюди проходили збори і сільські сходи виборців, де підводили підсумки відбудови сільського господарства. У 1923 році Бородянка стала центром району, до складу якого ввійшли Бородянська, Димерська, Литвинівська і Ворзельська волості. У 1924 році в Бородянці налічувалось 3907 жителів.
У 1921-1923 pp. трудящі села почали створювати перші кооперативи. Спочатку організували кредитну кооперацію, яка охоплювала 92 господарства, і молочарську (51 господарство). У споживчій кооперації одних лише членів КНС було 145 чоловік. 1922 року найбідніші селяни об'єдналися в сільськогосподарську комуну «Спартак», головою якої був учасник громадянської війни комуніст Я. А. Некрутенко. Першими членами комуни стали В. С. Попроцький, М. П. Попроцька, М. X. Канаш, Т. Ф. Микитенко та ін. На кінець цього ж року в комуні працювало 23 сім'ї. Уже в наступному році комунари придбали молотарку й жатку, а 1924 року - трактор, який був першим і єдиним у районі. Через два роки члени Комуни Купили другий трактор і молотарку, а в наступному році - снопов'язалку. Використання нової сільськогосподарської техніки, агротехнічні заходи


Бородянка