Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Володарка

Сторінка 5 з 6
розгортанні руху п'ятисотенниць відіграли комсомольці. XI районна комсомольська конференція, яка відбулася 18 січня 1936 року, проходила під знаком розгортання стахановського руху. На ній були присутні 172 делегати від 42 організацій району, а також представники Київського Червонопрапорного заводу «Арсенал» - шефів володарських комсомольців.
Трудовий ентузіазм колгоспників невдовзі дав свої наслідки. Урожайність зернових підвищилась до 15-16 цнт з га, надої молока досягли в середньому 1400 літрів від кожної корови. Зростала оплата трудодня колгоспників. У 1936-40 pp. вони одержували на трудодень по 3,5 кг зерна.

Разом з матеріальним достатком у Володарці розквітала культура. Значні зміни відбулися в галузі народної освіти. У 1933 році семирічну школу було реорганізовано в десятирічну. За передвоєнні роки середню школу закінчило близько 300 юнаків і дівчат. 1936 року було відкрито будинок піонерів, а поблизу Володарки створено районний піонерський табір; відкрито будинок культури, при якому діяв самодіяльний театр, що користувався у глядачів великим успіхом. Районна бібліотека мала понад 6 тис. книжок. Все більше молоді захоплювалося спортом. З 31 січня 1932 року у Володарці почала виходити районна газета «Соціалістичне село» з молодіжною сторінкою «Молодий більшовик», яка мобілізовувала трудящих на боротьбу за соціалістичні перетворення.
Після нападу на Радянський Союз фашистської Німеччини у Володарці, як і у всій країні, піднялася могутня хвиля радянського патріотизму. В одній з колективних заяв про добровільну відправку на фронт володарці писали: «Ми клянемось перед усім радянським народом, що будемо битися до останнього подиху, аби знищити німецький фашизм». Населення Володарки активно допомагало радянським бійцям у боротьбі проти загарбників, розгорнуло роботу по евакуації МТС, колгоспної худоби.
З 14 липня 1941 року по 31 грудня 1943 року населення Володарки зазнавало страхіть німецько-фашистської окупації. Гітлерівці пограбували колгоспне майно, техніку, спалили багато будинків, бібліотеку. На каторжні роботи до Німеччини було забрано 156 юнаків та дівчат.
У Володарці розгорнулася боротьба проти фашистських загарбників. Тут виникла підпільна група на чолі з комуністом П. Г. Гамановичем, до складу якої увійшли A.Я. Шаповалов, М. П. Охріменко, Л. Т. Тарнавський, А. С. Кіндзельський, B. С. Пасічник, О. Г. Кавецький. Підпільники поширювали серед населення листівки, закликали його на боротьбу проти окупантів.
В липні 1943 року на слід підпільної групи натрапило гестапо. Почались масові обшуки, розстріли. Фашистські недолюдки закатували П. Г. Гамановича. Підпільники, яким вдалося уникнути арешту, вступили до партизанського загону, створеного у Володарському районі ще в березні 1943 року. Загін (командир - М. І. Барашков) входив у партизанське з'єднання М. І. Наумова. У травні 1943 року партизани обеззброїли місцеву поліцію і розгромили автопарк німецького гарнізону.
Озвірілі окупанти посилили терор. Восени 1943 року вони розстріляли 43 мирних жителів Володарки - дітей, жінок, стариків.
В ніч на 1 січня 1944 року частини Червоної Армії визволили Володарку від німецько-фашистських окупантів.
Самовіддано боролися жителі селища проти фашизму на фронтах Великої Вітчизняної війни. 138 воїнів загинули, захищаючи Батьківщину. 241 чоловіка нагороджено орденами і медалями. 32 жителі відзначено медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні».
Зразу ж після визволення трудівники селища взялися за відбудову народного господарства, яке зазнало в роки окупації великих руйнувань. На 1944 рік у «Комунарі» налічувалось тільки 53 голови великої рогатої худоби (в т. ч. одна корова), 17 свиней, 86 штук птиці. Не збереглося майже ніякої сільськогосподарської техніки. В такому ж стані знаходився колгосп ім. Н. К. Крупської.
В січні 1944 року розпочали роботу районний комітет партії і райвиконком. На районних партійних зборах комуністи накреслили шляхи і заходи відбудови господарства.
У складних умовах післявоєнної розрухи володарські колгоспи успішно провели першу посівну кампанію 1944 року. В «Комунарі» було засіяно 597 га зерновими культурами і 40 га цукровими буряками, в колгоспі ім. Крупської засіяли 707 га. Селяни проявили справжній трудовий героїзм. Між колгоспами Володарського району ширилось соціалістичне змагання; розгорнулося змагання і між артілями Тетіївського та Володарського районів. Застрільниками соцзмагання часто виступали комсомольці.
Успішно відроджувалась промисловість. Відновили роботу маслозавод, МТС; у 1950 році стала до ладу інкубаторна станція. Налагоджувалася робота побутових, освітніх і культурно-освітніх закладів. Була здійснена радіофікація.
У березні 1951 року артіль ім. Н. К. Крупської приєдналася до «Комунара», що сприяло економічному зміцненню господарства. Того ж року колгосп одержав 567 тис. крб. прибутку. У 1955 році його прибутки зросли до 1 млн.


Володарка