Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Володарка

заважав мирному будівництву. В березні 1921 року волревком створив посівну комісію, яка успішно провела весняну сівбу.
7 червня 1921 року у Володарці відбувся перший волосний з'їзд Рад, на якому було обрано виконавчий комітет Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.

Весною 1923 року Володарка стала районним центром. Перший районний комуністичний осередок очолив Комаров, райвиконком - X. С. Бойко. У травні того ж року у Володарці було створено комсомольську організацію, куди ввійшло 12 юнаків і дівчат. Секретарем організації став колишній наймит Т. Мазуренко.
Комуністи і комсомольці надавали великого значення залученню до громадського життя жінок. У лютому 1924 року у Володарці розпочав роботу жіночий гурток. Жінки дбали про обладнання будинку для дітей-сиріт, зібрали для них серед населення 130 пудів жита.
Незаможники уже в 1922 році зробили перші кроки на шляху до колективного господарювання. В сусідньому селі Завадівці у травні 1922 року було створено перший сільськогосподарський колектив «Рось», що складався з 12 сімей і мав 65 десятин землі. До нього ввійшло кілька сімей з Володарки.
У серпні 1924 року селяни Володарки, розглянувши на загальних зборах питання про землеустрій, ухвалили перейти до нових громадських, кооперативних форм землекористування. Їх підтримав V районний з'їзд комнезамів, що відбувся 28 травня 1925 року. У 1926 році землевпорядкування в районі було завершено. У Володарці налічувалось 617 господарств (3150 чоловік). Тут діяли сільськогосподарський, промисловий, споживчий кооперативи. У 1927 році селяни-бідняки Володарки організували ТСОЗ. Крім того, на паях, за допомогою держави вони утворили машинне товариство, яке невдовзі мало колісний трактор, нафтодвигун, молотарки, сівалки та інший інвентар, що ним селяни користувались на колективних засадах. Ці кооперативи стали першим ступенем в переході до колективного господарювання. До промислового сектора входили вальцьово-розтрусний млин, 2 олійниці, 3 крупорушки та 26 кустарно-ремісничих майстерень.
На кінець відбудовчого періоду помітних успіхів було досягнуто в культурному будівництві. Початкова школа 1923 року була реорганізована в семирічну. Діяла школа з чотирирічним терміном навчання, лікнеп, бібліотека та сільбудинок. В селі розгорнув роботу драматичний гурток. Крім того, населення охоче відвідувало вистави театральної агітмайстерні «Березіль», заснованої в сусідньому селі Березній у 1923 році. З нагоди V з'їзду незаможників у Володарці була показана п'єса М. Куліша «97». Член губкомітету незаможників Д. Приходько захоплено писав: «...вистава «97» принесла мені стільки радості, що надовго не забуду її. 1 дійсно, цей спосіб пропаганди більш одразу скаже селянам, аніж ціла низка самих ліпших агітаторів».
Налагодили роботу дільнична лікарня, аптека, оздоровчий майданчик для дітей. У 1931 році відкрито постійно діючі ясла для дітей робітників і службовців, у колгоспних сезонних яслах перебувало понад 200 малят. і Партійна організація району, яка у 1927 році налічувала 80 членів і 15 кандидатів у члени партії4, очолювала трудящих у боротьбі за побудову соціалізму. У 1929 році став до ладу Володарський маслозавод. Наступного року утворилося транспортне підприємство - авторота, де налічувалося 10 автомашин.
Суцільна колективізація у Володарці проходила в умовах гострої боротьби
3    куркулями, опір яких було успішно подолано. Наприкінці 1929 року в селищі створено сільськогосподарську артіль «Комунар», першим головою правління якої став К. М. Заславський. Через рік інша група селян об'єдналася в колгосп «Червона Гвардія», який восени 1931 року влився до колгоспу «Комунар».
Наприкінці 1931 року було створено машинно-тракторну станцію; в наступному році тут налічувалося вже 37 тракторів, у 1933 році - 82 трактори, 8 вантажних автомашин. MTС обслуговувала 13 колгоспів, що мали 33,5 тис. гектарів орної землі. Володарська МТС була однією з найбільших в області.
У 1934 році з колгоспу «Комунар» виділився колгосп, якому присвоєно ім'я Н. К. Крупської; його очолила комуністка Г. Й. Куян. З кожним роком колективні господарства зміцнювалися. Зростав парк сільськогосподарських знарядь, приділялась увага розвитку тваринництва, бджільництва. У 1934-1935 pp. «Комунар» засівав зерновими культурами 862 га і технічними - 100 га. Посівна площа колгоспу ім. Н. К. Крупської становила 883 гектари.
Рух п'ятисотенниць, що розгорнувся у 1935 році, охопив і Володарку. 15 січня 1936 року в селищі відбувся зліт п'ятисотенниць та молодих колгоспниць району. Багато з них взяли підвищені виробничі зобов'язання, якій були успішно виконані. Восени того ж року передові колгоспниці артілі «Комунар» одержали по 700 цнт буряків з гектара. Велику роль у


Володарка