Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Протягом довоєнних п'ятирічок зростав культурний рівень села. 1928 року в семирічній школі відбувся перший випуск. У 1935 році вона була перетворена у середню. Напередодні війни тут навчалося 1050 учнів і працювало 38 учителів. До 1934 року в селі існували лікнеп і заводська школа малописьменних. На цукро-комбінаті працював клуб, де діяли гуртки політосвіти, самодіяльний театр.
Напад фашистської Німеччини перервав будівництво нового життя. 17 липня 1941 року Кашперівку
окупували гітлерівці. Вони вивозили до Німеччини цукор, хліб, худобу, відправили на каторжну роботу понад 100 чоловік. Жителі не хотіли миритися з «новим порядком». Уже з осені 1941 року в селі розгортається боротьба проти окупантів. Створено групу месників з 5 комуністів, 4 комсомольців і 4 безпартійних, яка входила до тетіївського підпілля. Її очолив член підпільного райкому партії голова сільради П. І. Томчай. Група розгорнула антифашистську агітацію, розповсюджувала листівки, добувала зброю та боєприпаси для партизанів. На явочній квартирі в Кашперівці зустрічалися підпільники. 1942 року фашисти натрапили на слід підпільників і заарештували П. І. Томчая та Є. Ф. Панченка, яких потім закатували.
У листопаді 1943 року діяльність підпільної групи знову активізувалась. До неї входили М. П. Соломонов, Г. І. Степовий, І. А. Антипович та ін. Керував групою Р. Д. Литвин. Підпільники встановили зв'язок з партизанським загоном Г. С. Кулагіна. Вони здійснювали диверсії проти окупантів, визволяли заарештованих, переховували поранених месників. Група знищила зрадників Батьківщини, які співробітничали з гітлерівцями, відправляли молодь до Німеччини. З народними месниками тримали тісний зв'язок жителі Кашперівки М. Л. Лобода (замучений фашистами), П. Агібалов, С. Л. Червінський та багато інших.
Мужньо захищали соціалістичну Вітчизну жителі села і на фронтах Великої Вітчизняної війни. 283 воїнів полягли смертю хоробрих. Багато фронтовиків одержали урядові нагороди. Серед них особливо відзначився А. І. Степовий, який на Карельському фронті одним з перших форсував ріку Свір. Закріпившись на ворожому березі, невеличкий підрозділ сміливців на чолі з єфрейтором А. І. Степовим захопив командний пункт ворожої роти з цінними документами. За героїзм, виявлений під час бойової операції, йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Відступаючи, фашисти знищили реманент колгоспів та радгоспу, намагалися висадити в повітря і цукровий завод. Проте завдяки активним діям партизанів та підпільників, підприємство залишилося непошкодженим. Розвиваючи успішний наступ, частини 155-ї стрілецької дивізії 1-го Українського фронту 1 січня 1944 року визволили Кашперівку. Ще тривала війна, а трудівники села розпочали відбудовувати господарство. У липні 1944 року на заводі відновила свою діяльність партійна та комсомольська організації, які налічували 4 комуністи і 23 члени BЛKCM. Комуністи й комсомольці зуміли налагодити так роботу, що завод на 40 днів раніше строку підготувався до сезону. Підприємство виробило понад план 1000 цнт продукції. Самовіддано працювали колгоспники артілі ім. Сталіна. Вони в 1944 році здали державі 1552 цнт зерна, 786 - засипали у страховий фонд і близько 500 цнт - на інші потреби. У фонд Червоної Армії колгоспники здали 468 цнт хліба. Комсомольська організація села відрахувала в фонд допомоги інвалідам Вітчизняної війни 349 трудоднів, а учні школи - у фонд сім'ям загиблих воїнів 3 тисячі трудоднів, зароблених у колгоспі. Директор школи О. І. Шемет до перемоги над фашистами віддавала свою пенсію на користь сім'ям фронтовиків.
Великі труднощі долали колгоспи. На 1 січня 1945 року в артілі ім. Шевченка було тільки 67 голів великої рогатої худоби, 34 коня, 14 волів, 9 свиней, 169 штук птиці. Колгоспники не шкодували сил для зміцнення господарства, самовідданою працею примножували артільне багатство. Вони засіяли 577 га зернобобовими та 52 га цукровими буряками. Господарство одержало 24 150 крб. прибутку. 29 листопада 1951 року відбулося об'єднання колгоспів ім. Сталіна, ім. Петровського та ім. Шевченка. Земельна площа новоствореного господарства становила 3896 га. На тваринницьких фермах налічувалося 720 голів великої рогатої худоби, 522 свині, 153 коня, 1346 штук птиці, а на пасіці -183 вулики. Господарство мало весь необхідний сільськогосподарський реманент, 3 автомашини. Працювало 2 цегельні, 3 столярно-теслярські майстерні і 3 кузні. Прибутки артілі становили 577,6 тис. крб.4 У 1960 році сільськогосподарська артіль і бурякорадгосп ріеорганізували у Кашперівський радгосп цукрокомбінату. Господарство спеціалізується на вирощуванні насіння цукрових буряків і виробництві продуктів тваринництва. Площа угідь новоствореного радгоспу становила 4637 га, з яких 1818 - засівалися зерновими. Уже в перший рік тут вирощено на кожному гектарі по 204 цнт цукрових буряків, по 11,3 цнт насіння, на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 352 цнт молока і по 57 цнт м'яса.
Завдяки високій агротехніці й наполегливій праці робітників урожайність основних культур у радгоспі значно підвищилася. У 1968-1969 pp. в середньому
Кашперівка
Сторінка 5 з 6
в 35 квт.Протягом довоєнних п'ятирічок зростав культурний рівень села. 1928 року в семирічній школі відбувся перший випуск. У 1935 році вона була перетворена у середню. Напередодні війни тут навчалося 1050 учнів і працювало 38 учителів. До 1934 року в селі існували лікнеп і заводська школа малописьменних. На цукро-комбінаті працював клуб, де діяли гуртки політосвіти, самодіяльний театр.
Напад фашистської Німеччини перервав будівництво нового життя. 17 липня 1941 року Кашперівку
У листопаді 1943 року діяльність підпільної групи знову активізувалась. До неї входили М. П. Соломонов, Г. І. Степовий, І. А. Антипович та ін. Керував групою Р. Д. Литвин. Підпільники встановили зв'язок з партизанським загоном Г. С. Кулагіна. Вони здійснювали диверсії проти окупантів, визволяли заарештованих, переховували поранених месників. Група знищила зрадників Батьківщини, які співробітничали з гітлерівцями, відправляли молодь до Німеччини. З народними месниками тримали тісний зв'язок жителі Кашперівки М. Л. Лобода (замучений фашистами), П. Агібалов, С. Л. Червінський та багато інших.
Мужньо захищали соціалістичну Вітчизну жителі села і на фронтах Великої Вітчизняної війни. 283 воїнів полягли смертю хоробрих. Багато фронтовиків одержали урядові нагороди. Серед них особливо відзначився А. І. Степовий, який на Карельському фронті одним з перших форсував ріку Свір. Закріпившись на ворожому березі, невеличкий підрозділ сміливців на чолі з єфрейтором А. І. Степовим захопив командний пункт ворожої роти з цінними документами. За героїзм, виявлений під час бойової операції, йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Відступаючи, фашисти знищили реманент колгоспів та радгоспу, намагалися висадити в повітря і цукровий завод. Проте завдяки активним діям партизанів та підпільників, підприємство залишилося непошкодженим. Розвиваючи успішний наступ, частини 155-ї стрілецької дивізії 1-го Українського фронту 1 січня 1944 року визволили Кашперівку. Ще тривала війна, а трудівники села розпочали відбудовувати господарство. У липні 1944 року на заводі відновила свою діяльність партійна та комсомольська організації, які налічували 4 комуністи і 23 члени BЛKCM. Комуністи й комсомольці зуміли налагодити так роботу, що завод на 40 днів раніше строку підготувався до сезону. Підприємство виробило понад план 1000 цнт продукції. Самовіддано працювали колгоспники артілі ім. Сталіна. Вони в 1944 році здали державі 1552 цнт зерна, 786 - засипали у страховий фонд і близько 500 цнт - на інші потреби. У фонд Червоної Армії колгоспники здали 468 цнт хліба. Комсомольська організація села відрахувала в фонд допомоги інвалідам Вітчизняної війни 349 трудоднів, а учні школи - у фонд сім'ям загиблих воїнів 3 тисячі трудоднів, зароблених у колгоспі. Директор школи О. І. Шемет до перемоги над фашистами віддавала свою пенсію на користь сім'ям фронтовиків.
Великі труднощі долали колгоспи. На 1 січня 1945 року в артілі ім. Шевченка було тільки 67 голів великої рогатої худоби, 34 коня, 14 волів, 9 свиней, 169 штук птиці. Колгоспники не шкодували сил для зміцнення господарства, самовідданою працею примножували артільне багатство. Вони засіяли 577 га зернобобовими та 52 га цукровими буряками. Господарство одержало 24 150 крб. прибутку. 29 листопада 1951 року відбулося об'єднання колгоспів ім. Сталіна, ім. Петровського та ім. Шевченка. Земельна площа новоствореного господарства становила 3896 га. На тваринницьких фермах налічувалося 720 голів великої рогатої худоби, 522 свині, 153 коня, 1346 штук птиці, а на пасіці -183 вулики. Господарство мало весь необхідний сільськогосподарський реманент, 3 автомашини. Працювало 2 цегельні, 3 столярно-теслярські майстерні і 3 кузні. Прибутки артілі становили 577,6 тис. крб.4 У 1960 році сільськогосподарська артіль і бурякорадгосп ріеорганізували у Кашперівський радгосп цукрокомбінату. Господарство спеціалізується на вирощуванні насіння цукрових буряків і виробництві продуктів тваринництва. Площа угідь новоствореного радгоспу становила 4637 га, з яких 1818 - засівалися зерновими. Уже в перший рік тут вирощено на кожному гектарі по 204 цнт цукрових буряків, по 11,3 цнт насіння, на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 352 цнт молока і по 57 цнт м'яса.
Завдяки високій агротехніці й наполегливій праці робітників урожайність основних культур у радгоспі значно підвищилася. У 1968-1969 pp. в середньому