Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
10 вересня 1919 року 45-а і 58-а стрілецькі дивізії, очолювані Й. Е. Якіром і І. Ф. Федьком, прориваючись з району Одеси на з'єднання з основними силами Червоної Армії, пройшли через
Кашперівку. Населення радо вітало червоних бійців.
З допомогоїр Тетіївської партійної організації 28 лютого 1920 року в Кашперівці створено волосний ревком. Проте вже в квітні-травні дії банди Куравського і навала білополяків знову припинили радянське будівництво. Та в червні Перша Кінна армія вигнала білополяків з села.
Почалося відновлення органів Радянської влади. 5 липня 1920 року обрано волосний ревком. Його головою став І. І. Заворотний, членом ревкому - А. Д. Матвійчук, військовим комісаром - В. Ф. Бакун. Для роботи у відділах ревкому залучено робітників цукрозаводу і селян-бідняків. У серпні для зміцнення ревкому був надісланий з Тетієва комуніст І. П. Колесник, який став його секретарем. При ревкомі організовано міліцію. У липні 1920 року в селі утворено волосний партійний осередок з чотирьох комуністів.
Спираючись на підтримку населення, волосний ревком налагоджував життя в селі та волості. З його допомогою створено сільські ревкоми. Земельний відділ взяв на облік ліс і землю поміщика, частину її передав цукрозаводу. Комуністи і ревкомівці розгорнули роботу щодо виконання продрозверстки, відбудови цукрозаводу.
Активним помічником ревкому виступало незаможне селянство, яке 13 серпня 1920 року об'єдналося в КНС. Уже на другий день відбулися збори селян-незаможників, які в прийнятій резолюції заявили: «Всі ми, незаможні селяни, підтримуємо Радянську владу, як найкращу владу робітників і селян». Збори ухвалили вживати найсуворіших заходів до бандитів і дезертирів. 29 серпня у Кашперівці відбувся з'їзд комнезамів волості, на якому головою волосного КНС обрано К. Осташевського. До комнезаму примикала також «Організація незаможних робітників Кашперівського заводу». Вона налічувала 90 чоловік.
У важких умовах, породжених затяжною громадянською війною, трудящі відбудовували зруйноване господарство. Великою перешкодою були наскоки банд, з якими протягом 1920-1922 pp. доводилося вести збройну боротьбу частинам 8-ї та 17-ї кавалерійських дивізій. У селі лютувала епідемія віспи, тифу. Значно скоротилося населення, яке в 1921 році становило лише 2840 чоловік.
Долаючи труднощі, партосередок і органи Радянської влади мобілізували населення на будівництво нового життя. У березні 1921 року на волосному з'їзді комнезамів було вирішено всіма засобами допомогти Радянській владі здійснювати нову економічну політику. З'їзд обрав посівком. У квітні в селі створено кооперативне споживче товариство. У червні відбулися вибори до волосної і сільської Рад.
Сільська Рада відразу спрямувала свою діяльність на своєчасне збирання селянами врожаю, виконання продподатку, вживала заходів для нормальної роботи цукрового заводу, який у 1921 році виробив за сезон 11 877 пудів цукру. 1922 року на землях колишньої економії створено бурякорадгосп, який мав близько 3 тис. гектарів.
Життя поступово налагоджувалося. Велику роль у цьому відігравала волосна партійна організація. Комуністи зосередили увагу на відбудові господарства, проводили політико-виховну роботу серед населення, брали активну участь у діяльності Ради. Комуніста С. А. Посвольського - члена сільради, вчителя - кашперівці надіслали своїм делегатом на IV губернський з'їзд Рад. Згодом його обрали членом ВУЦВК 5-го скликання.
Восени 1921 року створено партійний осередок на цукрозаводі, до якого ввійшли робітники Ф. П. Панченко, В. О. Іванюта, В. П. Обривченко, В. Я. Рябенко. Його секретарем був Ю. М. Шургальський. Син робітника, сирота, він з дитинства наймитував по економіях, працював у Донбасі слюсарем. Вступивши в 1917 році до партії більшовиків, Ю. М. Шургальський був надісланий Білоцерківською партійною організацією в Тетіївську волость.
Надійним помічником комуністів у здійсненні соціалістичних перетворень був комсомольський осередок, створений у листопаді 1922 року. Його очолював робітник цукрозаводу П. І. Ситник. Комуністи й комсомольці стали ініціаторами нових соціалістичних форм праці. Так, 25 лютого 1924 року вони організували недільник. Члени Комуністичної спілки молоді проводили велику виховну роботу серед юнаків і дівчат заводу та села, налагодили випуск стінної газети «Комсомольський промінь».
У громадському житті Кашперівки все більшу роль почали відігравати жінки. Так, у 1924 році в складі сільського комнезаму з 196 його членів 65 - були жінки.
На кінець 1925 року відбудову господарства було завершено. Значних успіхів
Кашперівка
Сторінка 3 з 6
поміщицької і церковної землі та проведення посівної кампанії. Швидкому розвитку господарства заважали куркульські банди. У травні Рада мобілізовувала населення на боротьбу з бандитами. У липні 1919 року в Кашперівці створено комітет бідноти, який був опорою Радянської влади в селі.10 вересня 1919 року 45-а і 58-а стрілецькі дивізії, очолювані Й. Е. Якіром і І. Ф. Федьком, прориваючись з району Одеси на з'єднання з основними силами Червоної Армії, пройшли через
З допомогоїр Тетіївської партійної організації 28 лютого 1920 року в Кашперівці створено волосний ревком. Проте вже в квітні-травні дії банди Куравського і навала білополяків знову припинили радянське будівництво. Та в червні Перша Кінна армія вигнала білополяків з села.
Почалося відновлення органів Радянської влади. 5 липня 1920 року обрано волосний ревком. Його головою став І. І. Заворотний, членом ревкому - А. Д. Матвійчук, військовим комісаром - В. Ф. Бакун. Для роботи у відділах ревкому залучено робітників цукрозаводу і селян-бідняків. У серпні для зміцнення ревкому був надісланий з Тетієва комуніст І. П. Колесник, який став його секретарем. При ревкомі організовано міліцію. У липні 1920 року в селі утворено волосний партійний осередок з чотирьох комуністів.
Спираючись на підтримку населення, волосний ревком налагоджував життя в селі та волості. З його допомогою створено сільські ревкоми. Земельний відділ взяв на облік ліс і землю поміщика, частину її передав цукрозаводу. Комуністи і ревкомівці розгорнули роботу щодо виконання продрозверстки, відбудови цукрозаводу.
Активним помічником ревкому виступало незаможне селянство, яке 13 серпня 1920 року об'єдналося в КНС. Уже на другий день відбулися збори селян-незаможників, які в прийнятій резолюції заявили: «Всі ми, незаможні селяни, підтримуємо Радянську владу, як найкращу владу робітників і селян». Збори ухвалили вживати найсуворіших заходів до бандитів і дезертирів. 29 серпня у Кашперівці відбувся з'їзд комнезамів волості, на якому головою волосного КНС обрано К. Осташевського. До комнезаму примикала також «Організація незаможних робітників Кашперівського заводу». Вона налічувала 90 чоловік.
У важких умовах, породжених затяжною громадянською війною, трудящі відбудовували зруйноване господарство. Великою перешкодою були наскоки банд, з якими протягом 1920-1922 pp. доводилося вести збройну боротьбу частинам 8-ї та 17-ї кавалерійських дивізій. У селі лютувала епідемія віспи, тифу. Значно скоротилося населення, яке в 1921 році становило лише 2840 чоловік.
Долаючи труднощі, партосередок і органи Радянської влади мобілізували населення на будівництво нового життя. У березні 1921 року на волосному з'їзді комнезамів було вирішено всіма засобами допомогти Радянській владі здійснювати нову економічну політику. З'їзд обрав посівком. У квітні в селі створено кооперативне споживче товариство. У червні відбулися вибори до волосної і сільської Рад.
Сільська Рада відразу спрямувала свою діяльність на своєчасне збирання селянами врожаю, виконання продподатку, вживала заходів для нормальної роботи цукрового заводу, який у 1921 році виробив за сезон 11 877 пудів цукру. 1922 року на землях колишньої економії створено бурякорадгосп, який мав близько 3 тис. гектарів.
Життя поступово налагоджувалося. Велику роль у цьому відігравала волосна партійна організація. Комуністи зосередили увагу на відбудові господарства, проводили політико-виховну роботу серед населення, брали активну участь у діяльності Ради. Комуніста С. А. Посвольського - члена сільради, вчителя - кашперівці надіслали своїм делегатом на IV губернський з'їзд Рад. Згодом його обрали членом ВУЦВК 5-го скликання.
Восени 1921 року створено партійний осередок на цукрозаводі, до якого ввійшли робітники Ф. П. Панченко, В. О. Іванюта, В. П. Обривченко, В. Я. Рябенко. Його секретарем був Ю. М. Шургальський. Син робітника, сирота, він з дитинства наймитував по економіях, працював у Донбасі слюсарем. Вступивши в 1917 році до партії більшовиків, Ю. М. Шургальський був надісланий Білоцерківською партійною організацією в Тетіївську волость.
Надійним помічником комуністів у здійсненні соціалістичних перетворень був комсомольський осередок, створений у листопаді 1922 року. Його очолював робітник цукрозаводу П. І. Ситник. Комуністи й комсомольці стали ініціаторами нових соціалістичних форм праці. Так, 25 лютого 1924 року вони організували недільник. Члени Комуністичної спілки молоді проводили велику виховну роботу серед юнаків і дівчат заводу та села, налагодили випуск стінної газети «Комсомольський промінь».
У громадському житті Кашперівки все більшу роль почали відігравати жінки. Так, у 1924 році в складі сільського комнезаму з 196 його членів 65 - були жінки.
На кінець 1925 року відбудову господарства було завершено. Значних успіхів