Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Швидко нарощував потужність цукровий завод. У 1925 році підприємство переробило 85 тис. тонн буряків і дало понад 5 тис. тонн цукру, 1096 тонн меляси та велику кількість жому. На виробництві
було понад 600 робітників і службовців. На 444 тис. крб. виробляв продукції водяний млин.
У 1923 році Кашперівка стає селом Тетіївського району Білоцерківського округу. 1925 року тут налічувалося 1009 дворів і 4125 жителів. Сільська Рада велику увагу приділяла поліпшенню побуту трудівників. Було відкрито три магазини - один сільський і два - споживспілки. З 1920 року в Кашперівці діяла їдальня. Налагоджено охорону здоров'я трудящих. З 1923 року при заводі працювала лікарня, при школі - лікарський пункт. Створено зубний кабінет. Цього ж року відкрили дитячий будинок.
Багато зроблено в галузі народної освіти. Ще влітку 1920 року було створено початкову школу. 1924 року діяла вже семирічна трудова школа, в якій навчалося близько 300 учнів, працювало 7 учителів. Успішно велася робота щодо ліквідації неписьменності серед дорослого населення. На цукровому заводі і при школі діяли лікнепи, які відвідувало близько 100 чоловік, у т. ч. 65 жінок. 2 лютого 1924 року відбувся перший випуск 40 слухачів. При цукрозаводі з 1921 року діяли сільськогосподарські агротехнічні курси.
Культурно-масову роботу проводили клуб, бібліотека, хата-читальня. Сільрада придбала кіноустановку. Заслужену славу завоював заводський робітничий самодіяльний театр, що уже в 1920 році ставив п'єси. Популярною була заводська стінна газета, яка 1928 року на III з'їзді профспілок цукровиків Білоцерківщини за всебічне висвітлення життя колективу підприємства і села відзначена першою премією.
Кашперівці все більше переконувалися в перевагах колективної праці. Ще в 1924 році на зборах комнезамів вони підтримали ідею кооперування. Всупереч шаленій протидії куркулів 1927 року в селі організовується ТСОЗ, який мав 70 га землі. До нього увійшло 20 господарств незаможників, а через рік-70. Очолював його комуніст П. Т. Коломієць. Переломним у житті села був 1930 рік. Після роз'яснювальної роботи комуністів 400 селянських господарств вступили до колгоспів. У 1932 році в Кашперівці діяло три колгоспи. Створені в 1932 році партійні і комсомольські осередки артілей мобілізували селян на боротьбу за зміцнення господарств, організували соцзмагання.
Виконання хлібозаготівлі здійснювалося в умовах відчайдушного опору куркульства. Глитаї вчинили замах на бригадира заготівлі хліба С. І. Маценка. Обурені колгоспники артілі ім. Петровського 11 січня 1932 року зібралися на мітинг. Вони заявили, що ніякі підступи ворогів колгоспного ладу не перешкодять їм виконати свій обов'язок перед державою і ухвалили здати додатково ще 600 пудів хліба. За перевиконання плану хлібозаготівлі артіль одержала премію - 400 карбованців.
Минали роки напруженої праці, міцніло й зростало колективне господарство. Артіль ім. Шевченка в 1936 році мала 856 га орної землі і 74 га сіножаті та випасу. У колгоспі налічувалося 53 коней, 120 голів великої рогатої худоби, 46 овець. Через чотири роки площа орної землі зросла до 1312 га, збільшилась кількість рогатої худоби, створено свиноферму та птахоферму на 240 штук птиці. Заможним господарством у 1940 році була артіль ім. Сталіна. Вона мала 1205 га землі, 300 голів рогатої худоби, свиноферму, птахоферму, велику пасіку.
Відбулися зміни і в житті бурякорадгоспу. 1930 року його передано заводу і створено Кашперівський цукрокомбінат. Уже через рік господарство мало 413 коней та волів, 373 корови, 629 свиней. Йому виділено 4169 га землі, яку обробляли 248 постійних робітників.У радгоспі було 3 трактори, 62 сівалки, 17 культиваторів та 39 борін. Техніку ремонтували у власній майстерні. Комбінат став центром підготовки кадрів молодих спеціалістів сільського господарства. Тут відкрили постійні агро-зоотехнічні курси для працівників тваринництва та сезонні курси трактористів, організовувалося навчання ланкових. У 1930 році цукрокомбінат направив на керівну роботу в колгоспи 15 робітників.
Серед працівників сільського господарства широко розгорнулося соціалістичне змагання. У кожному колгоспі народжувалися справжні майстри високих урожаїв і передовики тваринництва. 1938 року доярка цукрокомбінату К. В. Рогатюк надоїла від кожної з 12 корів по 3048 літрів молока, а її подруга М. Г. Старинець - по 3100 літрів. Вони завоювали право участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. Ланкова М. Троценко виростила на кожному гектарі по 385 цнт цукрових буряків.
За роки соціалістичного будівництва значних успіхів досягли й робітники заводу. Ще в 1929 році підприємство реконструювали: побудували димар, повністю механізували подачу сировини. У 1935 році встановили парові турбіни потужністю
Кашперівка
Сторінка 4 з 6
досягли робітники бурякорадгосцу, де працювало 113 чоловік. У 1926-1927 pp. на окремих масивах тут вирощено по 134-149 цнт цукрових буряків з гектара. Це на 12 цнт більше, ніж у селянських господарствах.Швидко нарощував потужність цукровий завод. У 1925 році підприємство переробило 85 тис. тонн буряків і дало понад 5 тис. тонн цукру, 1096 тонн меляси та велику кількість жому. На виробництві
У 1923 році Кашперівка стає селом Тетіївського району Білоцерківського округу. 1925 року тут налічувалося 1009 дворів і 4125 жителів. Сільська Рада велику увагу приділяла поліпшенню побуту трудівників. Було відкрито три магазини - один сільський і два - споживспілки. З 1920 року в Кашперівці діяла їдальня. Налагоджено охорону здоров'я трудящих. З 1923 року при заводі працювала лікарня, при школі - лікарський пункт. Створено зубний кабінет. Цього ж року відкрили дитячий будинок.
Багато зроблено в галузі народної освіти. Ще влітку 1920 року було створено початкову школу. 1924 року діяла вже семирічна трудова школа, в якій навчалося близько 300 учнів, працювало 7 учителів. Успішно велася робота щодо ліквідації неписьменності серед дорослого населення. На цукровому заводі і при школі діяли лікнепи, які відвідувало близько 100 чоловік, у т. ч. 65 жінок. 2 лютого 1924 року відбувся перший випуск 40 слухачів. При цукрозаводі з 1921 року діяли сільськогосподарські агротехнічні курси.
Культурно-масову роботу проводили клуб, бібліотека, хата-читальня. Сільрада придбала кіноустановку. Заслужену славу завоював заводський робітничий самодіяльний театр, що уже в 1920 році ставив п'єси. Популярною була заводська стінна газета, яка 1928 року на III з'їзді профспілок цукровиків Білоцерківщини за всебічне висвітлення життя колективу підприємства і села відзначена першою премією.
Кашперівці все більше переконувалися в перевагах колективної праці. Ще в 1924 році на зборах комнезамів вони підтримали ідею кооперування. Всупереч шаленій протидії куркулів 1927 року в селі організовується ТСОЗ, який мав 70 га землі. До нього увійшло 20 господарств незаможників, а через рік-70. Очолював його комуніст П. Т. Коломієць. Переломним у житті села був 1930 рік. Після роз'яснювальної роботи комуністів 400 селянських господарств вступили до колгоспів. У 1932 році в Кашперівці діяло три колгоспи. Створені в 1932 році партійні і комсомольські осередки артілей мобілізували селян на боротьбу за зміцнення господарств, організували соцзмагання.
Виконання хлібозаготівлі здійснювалося в умовах відчайдушного опору куркульства. Глитаї вчинили замах на бригадира заготівлі хліба С. І. Маценка. Обурені колгоспники артілі ім. Петровського 11 січня 1932 року зібралися на мітинг. Вони заявили, що ніякі підступи ворогів колгоспного ладу не перешкодять їм виконати свій обов'язок перед державою і ухвалили здати додатково ще 600 пудів хліба. За перевиконання плану хлібозаготівлі артіль одержала премію - 400 карбованців.
Минали роки напруженої праці, міцніло й зростало колективне господарство. Артіль ім. Шевченка в 1936 році мала 856 га орної землі і 74 га сіножаті та випасу. У колгоспі налічувалося 53 коней, 120 голів великої рогатої худоби, 46 овець. Через чотири роки площа орної землі зросла до 1312 га, збільшилась кількість рогатої худоби, створено свиноферму та птахоферму на 240 штук птиці. Заможним господарством у 1940 році була артіль ім. Сталіна. Вона мала 1205 га землі, 300 голів рогатої худоби, свиноферму, птахоферму, велику пасіку.
Відбулися зміни і в житті бурякорадгоспу. 1930 року його передано заводу і створено Кашперівський цукрокомбінат. Уже через рік господарство мало 413 коней та волів, 373 корови, 629 свиней. Йому виділено 4169 га землі, яку обробляли 248 постійних робітників.У радгоспі було 3 трактори, 62 сівалки, 17 культиваторів та 39 борін. Техніку ремонтували у власній майстерні. Комбінат став центром підготовки кадрів молодих спеціалістів сільського господарства. Тут відкрили постійні агро-зоотехнічні курси для працівників тваринництва та сезонні курси трактористів, організовувалося навчання ланкових. У 1930 році цукрокомбінат направив на керівну роботу в колгоспи 15 робітників.
Серед працівників сільського господарства широко розгорнулося соціалістичне змагання. У кожному колгоспі народжувалися справжні майстри високих урожаїв і передовики тваринництва. 1938 року доярка цукрокомбінату К. В. Рогатюк надоїла від кожної з 12 корів по 3048 літрів молока, а її подруга М. Г. Старинець - по 3100 літрів. Вони завоювали право участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці. Ланкова М. Троценко виростила на кожному гектарі по 385 цнт цукрових буряків.
За роки соціалістичного будівництва значних успіхів досягли й робітники заводу. Ще в 1929 році підприємство реконструювали: побудували димар, повністю механізували подачу сировини. У 1935 році встановили парові турбіни потужністю