Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ківшувата

Глобенка розстріляли в 1943 році. Від рук фашистів загинув і директор МТС Ф. Ф. Онопрієнко. Його схопили при спробі висадити в повітря автобазу. Та боротьба не припинялася. Жителі села підтримували зв'язок з партизанським загоном ім. Чапаева, що діяв на території Таращанського району.
На початку січня 1944 року частини Червоної Армії підійшли до Ківшуватої. Німецько-фашистські
загарбники створили тут досить міцні укріплення, намагаючись будь-що затримати просування радянських військ. Після запеклого бою -
7 січня воїни 167-ї стрілецької дивізії під командуванням генерал-лейтенанта С. Г, Трофименка визволили Ківшувату, але 14 січня гітлерівцям знову вдалося захопити її. Кілька днів точилися жорстокі бої. Тоді невеликий загін радянських солдатів на чолі з майором Лосевим у ніч з 22 на 23 січня пішов в обхід села. На світанку він уже штурмував Ківшувату з тилу - там, де ворог не чекав цього. Загін діяв чітко, впевнено, блискавично. 23 січня 1944 року о 5 годині ранку Ківшувата була остаточно визволена від німецько-фашистських загарбників. Ворог втратив до 300 солдат і офіцерів, багато бойової техніки. У братській могилі в центрі Ківшуватої поховано 94 радянських воїнів, які полягли смертю хоробрих у боях засело.
На фронтах війни мужньо билися з окупантами 640 ківшуватців, з них 291 загинув смертю хоробрих. За героїзм і відвагу, виявлені в боях з фашистськими загарбниками, 145 чоловік нагороджено орденами й медалями.
За період тимчасової окупації гітлерівці розстріляли, повісили або закатували 57 жителів села, 797 юнаків і дівчат вивезли до Німеччини. Відступаючи, фашисти Зруйнували і спалили приміщення тваринницьких ферм, пограбували і частково зруйнували лікарню, школи та інші громадські будівлі.
Трудящі Ківшуватої всіляко допомагали фронту. Голова сільської Ради A.M. Винниченко вніс із своїх коштів на будівництво танкової колони «Таращанський колгоспник» 35 тис. крб., а Ф. С. Задорожний - 18 тис. крб. Колгоспники вносили у фонд оборони гроші, цінні речі, зерно тощо. Партійна організація і сільрада спрямували всі зусилля трудящих Ківшуватої на відбудову господарства. Важко було в перші роки. Не вистачало реманенту, техніки, тягла, будівельних матеріалів, робочих рук. Тваринницькі ферми і житлові приміщення довелося зводити глинобитні, вкриті соломою. Додаткові труднощі викликала посуха 1946 року.
Велике значення для піднесення господарства артілей мали рішення вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС. Хлібороби Ківшуватої провели відповідну роботу, щоб якнайповніше використати всі резерви для підвищення врожайності полів та продуктивності тваринництва. Вже в 1958 році вони виростили по 17,6 цнт зернових з гектара, в т. ч. 22,9 цнт озимої пшениці. Значно збільшилося виробництво молока і м'яса.
У 1958 році обидва колгоспи Ківшуватої об'єдналися в один - ім. Леніна. Господарство очолив досвідчений організатор, комуніст С. І. Онопрієнко. В 1960 році до колгоспу ім. Леніна приєдналася невелика артіль с. Луки.
Колгосп ім. В. І. Леніна - ініціатор змагання колгоспників і робітників радгоспів у роки семирічки за збільшення виробництва продукції тваринництва, за великий хліб. Натхнені рішеннями XXI з'їзду КПРС, врахувавши свої можливості, колгоспники вирішили виконати завдання семирічки за 5 років. Восени 1961 року вони звернулися до хліборобів республіки з закликом виконати семирічний план по валовому збору зерна в 1962 році. І це підвищене зобов'язання колгосп виконав. 1962 року він довів валовий збір зерна до 103,6 тис. цнт (завдання останнього року семирічки становило 73 тис. цнт) при середній врожайності зернових 31,3 цнт з гектара. Того ж року колгосп виконав і семирічний план виробництва м'яса. За досягнуті успіхи він був занесений на обласну Дошку пошани.
Обговоривши директиви XXIII з'їзду КПРС, трудівники артілі взяли зобов'язання завершити восьму п'ятирічку (1966-1970 pp.) за чотири роки. І свого слова вони з честю дотримали. Щорічно колгосп вирощує в середньому пшениці до 40 цнт з гектара, цукрових буряків - 400 цнт з гектара, виробляє в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь понад 170 цнт м'яса і до 600 цнт молока. Все це дало можливість виконати план продажу державі сільськогосподарської продукції за восьму п'ятирічку по зерну на 147 проц., цукрових буряках - 135 проц., молоку-145 проц. і м'ясу - 220 процентів.
Колгосп ім. Леніна - господарство високої культури землеробства і тваринництва. Він має 6289,7 га землі, в т. ч. 5715,6 га орної. В 1970 році машинно-тракторний парк налічував 80 тракторів, 47 комбайнів різних типів, 61 автомашину та багато іншої сільськогосподарської техніки. В господарстві працювало 230 електромоторів. Вартість основних засобів виробництва досягла 4,8 млн. крб. На 1 січня 1971 року на фермах колгоспу було 3935 голів великої рогатої худоби, 4511 свиней, 1350 овець. Виробничий напрям господарства - вирощування зернових


Ківшувата