Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ківшувата

Сторінка 4 з 7
інкубаторів, пасіку, 60 га ставків. Працювали 2 млини, олійниця, просорушка. В господарстві було 344 робочих коней і 2 трактори, перший з яких - «фордзон» подарували київські робітники-шефи ще кооперативу «Комашня». Другий трактор колгосп одержав у 1930 році із Ленінграда від шефів - моряків Балтійського флоту.
Радісною для колгоспників Ківшуватої була весна 1930 року. 24 березня в селі відбувся багатолюдний мітинг, присвячений початку весняної посівної кампанії, на який приїхали представники колгоспів не тільки навколишніх сіл, а й Уманського округу. Наступного дня всі колгоспники вийшли в поле. Дружно і організовано проходили польові роботи. І хоча куркулі Ківшуватої і сусідніх сіл намагалися зірвати сівбу, артіль ім. Леніна закінчила посівну кампанію першою в районі.

Велику роль в успішному проведенні колективізації в Ківшуватій і в економічному зміцненні артілі відіграла партійна організація села. Колгосп ім. Леніна
став центром міжсільського колгоспного куща, який об'єднував у 1930 році сільськогосподарські артілі семи сіл із загальною площею землі 15 тис. га. Через міжколгоспний кущ парторганізація артілі ім. Леніна впливала на хід колективізації в інших селах, які не мали ще своїх партосередків. В артілі, як передовій у районі, була організована виставка для популяризації серед бідняцько-середняцьких мас економічних та культурних досягнень колгоспного будівництва.
Активну участь у громадському та виробничому житті села брав Ківшуватський осередок ЛКОМУ, який в 1927 році налічував 35 чоловік. Комсомольці створили на фермах і в бригадах ударні групи. Влітку 1930 року з ініціативи осередку розгорнулося соціалістичне змагання за кращий обробіток цукрових буряків, у яке включилися близько 300 дівчат.
Значну допомогу колгоспу подала організована 1932 року Ківшуватська МТС. В зону її обслуговування входили 25 колгоспів. Спочатку тут було лише 20 тракторів, у 1933 році - вже 52 трактори, 7 автомашин, 2 локомобілі, 7 снопов'язалок. У 1934 році одержано перший комбайн. А напередодні Великої Вітчизняної війни, в 1939-1940 pp., вона мала 15 комбайнів, 89 тракторів та іншу сільськогосподарську техніку. В МТС працювало 130 трактористів, ЗО комбайнерів, 33 інші спеціалісти. Кращі з них - токар Є. Н. Ясеновий, механік М. І. Бурч, трактористи Н. Бондар та Я. М. Карпенко були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки, а стахановець, бригадир тракторної бригади В. С. Луценко нагороджений орденом «Знак Пошани».
Колгоспники працювали з великим ентузіазмом. На заклик І Всесоюзного з'їзду колгоспників-ударників розгорнулося соціалістичне змагання між бригадами і ланками. 320 колгоспників оголосили себе ударниками першої весни другої п'ятирічки. Високих виробничих показників добились у 1935 році бригади делегата II Всесоюзного з'їзду колгоспників-ударників П. П. Пильгуна та делегата з'їзду колгоспників Київщини Г. Ф. Яковини.
Гаряче підтримали дівчата-комсомолки Ківшуватої рух п'ятисотенниць. У 1936 році це високе звання виборювали 12 ланок. Найвищий у колгоспі врожай цукрових буряків - по 510 цнт з гектара одержала ланка А. Б. Рибалко. Комсомолки виступили застрільниками змагання доярок-тритисячниць. У 1937 році колгосп одержав у середньому по 2500 літрів молока на кожну фуражну корову, а доярки Д. Голобородько та С. Пильгун надоїли по 3000-3100 літрів.
Високі виробничі показники; мали й рільничі бригади. Середня врожайність зернових у 1937 році становила: жита - 19,3 цнт, пшениці - 22,1 цнт з гектара. Грошові доходи колгоспу перевищили мільйон карбованців. Це був перший у районі колгосп-мільйонер. Навесні 1938 року на базі колгоспу ім. Леніна організували два колгоспи: ім. Леніна, земельні угіддя якого становили 2439,8 га та ім. Сталіна, що мав 2545,2 га землі. В 1939 році обидва колгоспи були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки і відзначені преміями.
Певні зміни сталися і в галузі культури. Напередодні Великої Вітчизняної війни в Ківшуватій діяли середня і неповна середня школи, середня школа для дорослих, в яких налічувалося 900 учнів і 40 учителів, робітфак Київського ветеринарного інституту і педшкола; понад 80 юнаків і дівчат навчалися в інститутах і технікумах. У селі працювали 2 клуби, бібліотека, радіовузол.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, у Ківшуватій все було підпорядковано допомозі фронту і збереженню матеріальних цінностей. Худобу і частину сільськогосподарської техніки евакуювали, решту машин і механізмів розібрали і заховали. 23 липня 1941 року фашисти захопили село і почали встановлювати «новий порядок». Але радянські люди не схилилися перед ворогом. Секретар комсомольської
організації Ківшуватої Т. Т. Глобенко, комсомолка О. А. Омельченко та інші вели підпільну роботу проти окупантів. Вони друкували і розповсюджували антифашистські листівки, переховували поранених радянських воїнів. У 1942 році вороги заарештували О. А. Омельченко та її товаришів і закатували, а Т. Т.


Ківшувата