Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ківшувата

Сторінка 3 з 7
Маковецький, П. Н. Федченко, Г. Д. Яковина, а також П. С. Григоренко, який пізніше очолив повітову земельну комісію.
У березні 1918 року в Ківшувату вступили кайзерівські війська. Слідом за ними в село повернувся панський економ, який вчинив екзекуцію над селянами за конфісковані землю і майно. Один з куркулів водив німців і гайдамаків по хатах, вказував, хто брав участь у розподілі панського майна. «Винуватців» садовили в діжку, набиту цвяхами, били нагайками, палили їхні хати. Окупанти
грабували господарства селян, награбоване вивозили з села. П. С. Григоренка арештували і кинули до таращанської тюрми. У квітні партизанський загін визволив його разом з іншими в'язнями.
Жителі Ківшуватої брали активну участь у боротьбі проти німецьких загарбників та гетьманців. 12 червня 1918 року вони вигнали з села окупантів та гетьманську варту і влилися в повстанські загони, які повели наступ на Таращу. Через Ківшувату на початку серпня учасники Таращанського повстання виходили з німецького оточення. Наприкінці листопада 1918 року в селі було відновлено Радянську владу, але вже в грудні його захопили війська Директорії. У березні 1919 року червоні частини визволили село. Знову почали діяти місцеві органи Радянської влади. До серпня в усіх селах волості створено комбіди. Дальше розгортання радянського будівництва перервав наступ денікінців, які наприкінці серпня зайняли Ківшувату. Визволила її на початку січня 1920 року 2-а Таращанська бригада. В Ківшуватій був організований волревком, який повів рішучу боротьбу з бандами і націоналістичними елементами, що активізувалися.
На початку травня 1920 року село окупували білополяки. Але наприкінці травня радянські війська групи Й. Е. Якіра вигнали загарбників. Знову почали діяти органи Радянської влади. Вже на початку серпня у Ківщуватській волості було створено 14 сільських ревкомів і 13 комнезамів. Ківшуватський волревком очолив комуніст з 1917 року С. М. Винарський, уродженець с. Василихи. Ревкоми разом з комнезамами проводили у волості продрозверстку, перерозподіл землі, допомагали селянам налагоджувати господарство, забезпечували всеобуч.
Працювати доводилось у тяжких умовах. У другій половині 1920 року посилилися нальоти куркульсько-петлюрівських банд на Ківшувату. Вони вбивали і грабували селян, намагалися зірвати виконання продрозверстки. Так, наприкінці серпня бандити напали на село, вбили 6 і поранили 20 жителів. У грудні банди українських буржуазних націоналістів, що мали на озброєнні дві гармати, повели наступ на Ківшувату, де перебувала одна із груп особливого продполку. На допомогу ківшуватцям прийшли радянські війська 56-ї дивізії, які змусили бандитів відступити.
В організації трудящих Ківшуватської волості на боротьбу з бандитизмом велика заслуга належить партосередку, створеному в 1920 році. Очолював його К. В. Бондаренко, а з 1921 року - Басов (у 1923 році загинув від рук куркулів).
Комуністи разом з членами комнезаму створили загони самооборони, які допомагали ківшуватській міліції і частинам радянських військ громити банди куркулів, охороняти зсипні пункти, Лучанський цукровий завод. Велику допомогу подавали населенню бійці кавалерійської бригади Г. І. Котовського, яка стояла тут у січні - квітні 1921 року.
Після переможного завершення громадянської війни, у першій половині 1921 року в Ківшуватій було обрано сільську Раду і волосний виконавчий комітет Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, головою якого став К. В. Бондаренко. Розгорнув діяльність райком партії. 1924 року в селі виник комсомольський осередок. У 1925 році на першій районній комсомольській конференції був створений Ківшуватський райком комсомолу, секретарем обрали Ф. Д. Панасенка. До складу бюро входив О. С. Левада - нині відомий український письменник. У 1924 році виникла піонерська організація.
Уже в перші роки мирного будівництва в селі організувалися сільськогосподарські кооперативи: в 1922 році - «Хвиля» на чолі з І. А. Бучинським та «Комашня» на чолі з У. М. Івашиною. Того ж року виникли ще 3 кооперативи: «Рій», «Червоний хутір» і «Роща»3, а в 1926 році - лісомеліоративне і меліоративне товариства.
Значну увагу місцеві органи влади приділяли охороні здоров'я трудящих. ,У селі відбудували лікарню на 16 ліжок. Почала діяти аптека. Сталися зміни і в галузі освіти й культури. 1926 року в Ківшуватій працювали початкова й семирічна школи, сельбуд, бібліотека, народний театр, яким керував учитель, ветеран народної освіти А. І. Дідик. Для ліквідації неписьменності були створені спеціальні гуртки, де заняття проводили комсомольці та учні старших класів семирічної школи.
1929 рік був роком масової колективізації в селі. Тут організувалися колгоспи ім. Шевченка, ім. Петровського і ТСОЗ, а в лютому 1930 року колгоспи об'єдналися в один - ім. Леніна. Очолив його І. Л. Циганенко. Це було велике господарство, в якому на 1 травня 1930 року налічувалося 726 дворів і 2987 га землі, в т. ч. 2691 га орної. Колгосп мав тваринницькі ферми на 35 корів і 106 свиней птахоферму, 8


Ківшувата