Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Трипілля

Сторінка 4 з 6
України в 1938 році на честь загиблих героїв у Трипіллі було встановлено обеліск.
Уряд Радянської України вжив рішучих заходів до організації розгрому банди. Уповноваженим Ради Оборони республіки по боротьбі з бандитизмом у Трипільському районі було призначено М. О. Скрипника. 2-й караульний полк, який зазнав великих втрат під Трипіллям, відвели до Києва, а сюди послано дивізію під
командуванням Я. О. Яковлева, до якої київська партійна організація мобілізувала комуністів. Після запеклого бою 23 липня 1919 року частини Червоної Армії, підтримані Дніпровською військовою флотилією на чолі з А. В. Полупановим, розгромили банду Зеленого, звільнили Трипілля і весь навколишній район.
2 вересня 1919 року до Трипілля увірвалися денікінці. Спираючись на куркулів, колишніх петлюрівських офіцерів, вони відновлювали старі порядки, грабували населення, вивозили хліб, продукти. Денікінці силою мобілізовували селян для «походу на Москву», але ті розбігалися по лісах. В середині грудня частини 44-ї раянської стрілецької дивізії визволили Трипілля від денікінців. 29 грудня тут вже діяв ревком під головуванням К. Заброди, який розпочав активну роботу щодо зміцнення Радянської влади.
Весною 1920 року сільревком провів вибори земельної комісії, яка разом з активом села стала готуватися до переділу лишків куркульської землі. Але на початку травня у село вдерлися білополяки, а з ними - й петлюрівці. Бандити чинили розправу над активом села, грабували населення. 10 червня частини Червоної Армії вибили білополяків з Трипілля.
Наступного дня після визволення почав працювати волревком на чолі з Л. Павлюковським. Головою сільревкому став робітник Київського трамвайного парку І. Мосюренко. 15 серпня був створений сїлькомнезам, а 23 серпня - волкомнезам. Восени 1920 року для Червоної Армії селяни волості відправили 1770 пудів хліба, 112 голів рогатої худоби. Сім'ям червоноармійців та сиротам організували допомогу.
Радянське будівництво на селі здійснювалося в умовах запеклої боротьби з куркулями. Бандити підпалювали продовольчі склади і вбивали бійців продзагонів, грабували і вбивали трудове населення. 2 жовтня бандити вбили голову сільревкому І. Мосюренка, члена ревкому Т. Кравченка. При нападі на село вночі 19 листопада від рук бандитів загинули голова волревкому Л. Павлюковський, голова волкомнезаму С. Лукашенко та інші. Але незабаром з бандами було покінчено.
Душею соціалістичних перетворень стали комуністи, які 1920 року об'єдналися в партосередок. У 1923 році молодь села створила комсомольську організацію.
В 1923 році Трипілля увійшло до складу Обухівського району Київської губернії. На той час тут проживало 5265 чоловік.
16 вересня 1924 року незаможники села і демобілізовані червоноармійці вирішили організувати комуну «Ясний промінь», обрали її раду в складі Г. Т. Бойка (голова), І. Д. Глобенка і Г. Т. Трохименка. Невдовзі комуна об'єднала 36 госпоарств і мала до 100 га землі та сад. В 1925 році, через малоземелля, комуні виділили землю на Одещині і вона переїхала туди.
У відбудовний період велика увага приділялася поліпшенню охорони здоров'я, розвитку освіти. Так, на 1923 рік у Трипіллі діяла лікарня на 25 ліжок, пологовий будинок. Того ж року почала працювати семирічна трудова школа, працювали школи ліквідації неписьменності.
У 1929 році в селі створено ТСОЗ ім. 18 березня, який об'єднав 56 дворів і мав 91 га землі, а в 1930 році організувалася перша сільськогосподарська артіль ім. Г. І. Петровського, вона об'єднувала 687 господарств, тобто половину всіх, що були на селі. Артіль обробляла 619 га землі, мала двигун, млин, молотарку,
2 косарки, 54 коней, 36 пар волів. В 1934 році з неї виділилася артіль «Комсомол». Нова артіль налічувала близько 700 сімей.
У 1932 році партійна організація, яка мала в своїх рядах 20 членів і кандидатів партії, з допомогою комсомольців організувала соціалістичне змагання. Колгоспники артілі ім. Петровського змагалися з Обухівським колгоспом «9 Січня». Серед працівників ферм першість завоювала свинарка С. Харитонова.
1936 року Григорівська МТС допомогла організувати МТС у Трипіллі, яка обслуговувала навколишні господарства. Весною 1941 року вона мала 45 тракторів, 12 комбайнів, обробляла 16 тис. га колгоспної землі.
В сільській лікарні напередодні Великої Вітчизняної війни працювало понад 25 лікарів та середнього медперсоналу.
Значного рівня розвитку в Трипіллі досягли освіта і культура. В 1936 році семирічна школа була перетворена в середню, а в 1940 році для неї збудували двоповерхове приміщення. 1934 року звели будинок культури із залом на 450 місць кімнатами для бібліотеки, читальні. Тут працювали хоровий, музичний та драматичний гуртки.


Трипілля