Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Вишгород

КП(б)У Києва брав участь в організації операції по підриву залізничного мосту через Дніпро 22 квітня 1943 року. Партизани загону «Перемога» забезпечили необхідну для цього вибухівку, яку їх зв'язковий К. Буяло привіз у Вишгород, а звідти шофер К. Марочкін доставив у Київ у розпорядження підпільної групи. Восени 1943 року в районі Вишгорода, Лютежа та Нових Петрівців діяла також окрема рота партизанського загону ім. МЮДу. Командиром роти був Лапшов, політруком - П. Дубницький.
Чимало жителів Вишгорода боролося проти окупантів у лавах народних месників. Активну участь у партизанському русі брали комуністи К. Ю. Матулін, В. П. Кислий та С. П. Савицький, які потрапили до рук фашистів і героїчно загинули. В 1955 році К. Ю. Матуліна посмертно було занесено до книги Пошани колгоспу «Зоря комунізму». Учасник підпільної боротьби П. М. Савицький боровся у лавах партизанів в Югославії, де і загинув. За героїзм і мужність, виявлені у боротьбі проти ненависного ворога, 750 вишгородців нагороджені орденами й медалями СРСР.
Під час наступу радянських військ на Київ Вишгород став ареною запеклих боїв. Долаючи шалений опір ворога і виявляючи небачений в історії масовий героїзм, передові частини 1-го Українського фронту вийшли до Дніпра в районі Вишгорода і Лютежа та приступили до його форсування. 26 вересня 1943 року вони захопили Плацдарм на правому березі річки і вели жорстокі бої за його розширення. 19 жовтня 1943 року частини Червоної Армії визволили Вишгород. В боях за село брали участь воїни-танкісти 5-го гвардійського Сталінградського танкового корпусу під командуванням генерала А. Г. Кравченка.
Німецько-фашистські загарбники завдали величезної шкоди Вищгороду. Вони пограбували колгоспне майно, знищили парниково-тепличне господарство, спалили медамбулаторію, школу, 609 житлових будинків. Відразу ж після визволення в селі відновили діяльність партійна організація і сільська Рада, які спрямували всі зусилля трудящих; на відбудову зруйнованого господарства. Протягом 1945- 1949 pp. завершили відбудову колгоспу «Новий шлях». Було зведено значну кількість житлових будинків. Наприкінці 1943 року почали роботу медамбулаторія, семирічна школа і клуб.
У 1951 році колгосп дістав назву «Зоря комунізму». Під керівництвом партійної організації і внаслідок самовідданої праці колгоспників господарство успішно розвивалося. У 1952 році колгосп об'єднував 380 дворів і за ним було закріплено 2604,6 га землі, в т. ч. 493 га орної. Його забезпечувала технікою Бучанська MTС. Значного розвитку в господарстві набуло вирощування садово-виноградних культур, які в 1954 році дали 80 тис. крб. доходу. У 1958 році колгосп «Зоря комунізму» досяг значних успіхів у змаганні з колгоспниками Раменського району Московської області. Серед переможців були вишгородські доярки О. Г. Гриненко, Г. І. Грищенко та Н. А. Литвиненко, які надоїли від кожної корови по 4216, 3946 і 3593 кг молока. У 1959 році колгосп було перетворено на радгосп, а потім його об'єднали з Новопетрівським радгоспом ім, Ватутіна.
У серпні 1959 року Рада Міністрів СРСР прийняла рішення про спорудження Київської ГЕС - п'ятої сходинки Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Її будівництво було оголошено комсомольською будовою, і з різних кінців нашої неосяжної Батьківщини на береги Дніпра почала прибувати молодь. З 1961 року широким фронтом розгорнулись будівельні роботи, успішно йшло спорудження бетонного заводу, вводились у дію під'їзні залізничні колії. Навесні 1962 року все було підготовлено для зведення греблі. 25 травня 1962 року бригада Героя Соціалістичної Праці І. Будника в урочистій обстановці заклала перший кубометр бетону.
На будівництві великого розмаху набув рух за комуністичну працю, в якому взяли участь понад 1900 працівників. На 1 січня 1962 року почесне звання колективів комуністичної праці завоювали 12 бригад, 45 будівельників дістали звання ударників комуністичної праці. Великих трудових успіхів на будівництві Київської ГЕС добилися Герої Соціалістичної Праці Д. Коваленко та В. Харитонов, кавалери ордена Леніна заступник головного інженера управління будівництва P. К. Радецький, начальник управління правого берега ГЕС В. Д. Зиндра, інженер П. Я. Пономаренко, машиніст крану В. О. Сидоров, бригадир монтажників О. Д. Лебедев, бригадир комплексної бригади С. С. Олизько. Широко відома трудова слава заслужених будівельників УРСР кавалера ордена Леніна бульдозериста В, М. Качури, гідромеханізатора М. І. Іванова, бригадира монтажників С. Павлюка. На будівництві ГЕС пліч-о-пліч працювали представники різних народів нашої країни - українці, росіяни, грузини, естонці, удмурти, марійці, молдавани, багато з яких були передовиками виробництва.
Справжнім святом будівельників Київської ГЕС стало 10 вересня 1964 року, коли в урочистій обстановці було відкрито судноплавний шлюз і під бурхливі оплески тисяч трудящих столиці каналом пройшли святково прикрашені судна. Після



Дивиться також інші населені пункти цього району:
{module…</div>">Нижча Дубечня
  • Музичі
  • Михайлівка-Рубежівка
  • {…</div>">Микільська Борщагівка
  • Лютіж
  • Личанка
  • Литвинівка
  • Лебедівка
  • Крюківщина
  • Козаровичі
  • Княжичі
  • Катюжанка
  • Забір'я
  • Жуляни
  • Жукин
  • Горенка
  • Гореничі
  • Гатне
  • Гаврилівка
  • Віта-Поштова
  • Вища Дубечня
  • {/di…</div>">Вишневе
  • Бузова
  • Абрамівка
  • Демидів
  • Білогородка
  • Димер

  • Вишгород