Вишгород

Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче

Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ

Пошук від

Вишгород

Сторінка 3 з 7

та грошовий чинші, возити дрова, косити сіно та виконувати інші роботи.
Під час війни Росії з Польщею 1654-1667 pp. Вишгород був спалений. За Андрусівським перемир'ям 1667 року він остаточно відійшов до Росії. Після переходу монастирських земель у володіння держави Вишгород в 1787 році був підпорядкований Київській казенній палаті, а з 1839 року - палаті державних маєтностей. На початку XIX ст. у селі було 40 дворів та 180 державних селян чоловічої статі. Тут діяли 3 млини та

цегельня. Селяни Вишгорода платили оброк за орну і городню землю та сіножаті, а також подушну подать. Так, у 1854 році 78 селянських господарств села внесли у казну понад 781 крб. сріблом.
У 1866-1867 pp. вийшли царські укази про поземельний устрій державних селян України. У Вишгороді 387 державних селян і 28 відпускних та відставних солдатів одержали 2650 десятин надільної землі, серед яких лише 774 десятини були придатні для землеробства. Отже, на одну ревізьку душу припадало в середньому по 4,6 десятини. Зважаючи на неродючі грунти, які переважали в цьому районі, такої кількості землі було замало навіть для злиденного існування. За мізерні наділи селяни щорічно мали сплачувати 870 крб. протягом 49 років.
У післяреформений період у Вишгороді розвивалася промисловість. У другій половині XIX ст. на місцевих цегельнях, які виробляли до 5 млн. штук цегли на рік, працювало влітку понад 300 робітників. Крім місцевих селян, серед них були й вихідці з інших губерній. Тоді ж тут було виявлено поклади бурого вугілля. Значну цінність становили також місцеві гончарні глини.
Вишгород поступово зростав. За період з 1867 по 1900 рік кількість його населення майже подвоїлась і становила 1595 чоловік. Значно посилилося класове розшарування селян. Згідно з переписом 1912 року, у Вишгороді налічувалося 331 селянське господарство, яким належало 1277 десятин землі. З них 6 господарств були безземельними, 31 господарство мало до однієї десятини землі, 113 господарств - від 1 до 3 десятин, 117 господарств - від 3 до 6 десятин кожне. Таким чином, основну масу селян становили бідняки, які задихалися від малоземелля. В той же час 16 заможних жителів села, які мали понад 10 десятин, зосередили в своїх руках 229 десятин землі. Частина населення, шукаючи засобів до існування, змушена була йти на заробітки до Києва.
Населення Вишгорода не одержувало майже ніякої медичної допомоги. На все село був один фельдшер. З освітніх закладів існувала лише двоклаена земська школа. В 1843 і 1846 рр. у селі побував Т. Г. Шевченко, де зробив ряд зарисовок.
Лютнева революція не принесла трудящим Вишгорода істотних змін у їх становищі. Лише з перемогою Великої Жовтневої соціалістичної революції вонй визволилися від соціального і національного гніту. В січні 1918 року тут встановлено Радянську владу, яка почала проводити в життя ленінський Декрет про землю. Проте наприкінці лютого 1918 року село захопили німецькі загарбники.
Після вигнання кайзерівських військ Вишгород з середини грудня 1918 року до початку лютого 1919 року перебував під владою петлюрівської Директорії З розгромом останньої в селі відновилася влада Рад. Діяльності місцевих органів Радянської влади намагалися перешкодити куркульські банди, які діяли в цьому районі. Проте внаслідок великої агітаційно-пропагандистської та організаторської діяльності, проведеної комуністами, всі ці спроби виявилися марними. Радянська влада у Вишгороді зміцнювалася. В липні 1919 року тут досить активно діяв комітет бідноти на чолі з С. Ф. Підлісним. Комбід завершив роботу по наділенню селян землею і ухвалив рішення про надання їм луків.
Мирне будівництво у Вишгороді було перервано нападом денікінців, які на початку вересня захопили його. Трудящі села піднялися на боротьбу проти реставрації буржуазно-поміщицького режиму. На початку жовтня радянські війська розгорнули наступ на Київ. Для їх підтримки 4 жовтня 1919 року кораблям Дніпровської флотилії було наказано зайняти позиції на плесі Київ-Вишгород. Частини 58-ї та 44-ї дивізій 12-ї армії під керівництвом І. Ф. Федька 14 жовтня прорвалися до Києва і до 17 жовтня вели тут запеклі бої, але під тиском переважаючих сил ворога відійшли до рубежу річки Ірпеня. Жорстокі бої з денікінцями велися під Вишгородом. Безприкладний героїзм виявили бійці Інтернаціонального полку під командуванням Л. М. Гавро, якого було нагороджено орденом Червоного Прапора.
Наприкінці листопада 1919 року радянські війська знову перейшли в наступ. 1 грудня частини 58-ї дивізії увійшли до Вишгорода, але боротьба проти білогвардійців тривала тут до 3 грудня. Під час вуличних боїв особливо відзначився командир роти Ф. В. Молчанов. Ризикуючи життям, він кинув у вікно будинку, де за,сів ворожий кулеметник, дві гранати, а потім захопив цей кулемет та 2 телефонні апарати.
На початку травня у Вишгород вдерлися білополяки. Але, 12 червня після того, як вони були розбиті, в селі відновилася Радянська влада. Велику роботу у

Дивиться також інші населені пункти цього району:

{module…</div>">Нижча Дубечня

{…</div>">Микільська Борщагівка

{/di…</div>">Вишневе

Боярка

Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область в складі УРСР

Вишгород

Вишгород