Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Вишгород

налагодженні мирного життя, ліквідації розрухи і куркульського бандитизму провели місцева партійна організація і партійні осередки частин 12-ї армії, що дислокувалися тут. Київський губком і повітком КП(б)У організували у селі агітнедільник. 28 червня 1920 року вишгородці взяли активну участь в обранні волосного Старопетрівського ревкому, який очолив Бондаренко. 4 липня 1920 року біднота Вишгорода однією з перших у повіті організувала комнезам, до якого увійшли А. Мацевитий, В. Смоляренко та Ю. Носихін. Члени комнезаму звернулися до всіх селян Київщини із закликом наслідувати їх приклад.
Щоб подолати паливну кризу, яка утворилася в роки громадянської війни, і забезпечити промисловість Києва паливом, з ініціативи Київського губревкому влітку 1920 року біля Вишгорода було закладено шахти по видобутку бурого вугілля. На вишгородських розробках працювало близько 100 робітників. З грудня 1920 року по листопад 1921 року тут було видобуто 270 тис. пудів вугілля. Восени 1921 року розробки припинилися. 26 травня 1921 року на засіданні комісії по електрифікації Київського району відомий український вчений-гідротехнік, голова гідрологічної секції АН УРСР, професор політехнічного інституту М. І. Максимович, який свої праці присвятив проблемі Великого Дніпра та електрифікації Київського району, поставив питання про використання водної енергії Дніпра в районі Вишгорода для будівництва електростанції потужністю 50 тис. кінських сил.
Велику роботу провела Вишгородська сільрада. У 1921-1922 pp. вона здійснила розподіл церковних земель між незаможниками, організувала ремонт школи. Активно діяв комнезам, у складі якого працювали С. Ф. Підлісний, А. С. Коваленко, С. О. Пономаренко, І. П. Артюшенко та інші. В 1921 році у Вишгороді відкрили лікарську дільницю. Налагодили роботу початкової школи, провели ряд заходів для ліквідації неписьменності серед дорослих. Працювала також хата-читальня.
В 1924 році у Вишгороді виникло споживче кооперативне товариство. За рішенням загальних зборів трудящих у 1925 році було створено товариство взаємодопомоги, а в січні 1928 року - сільськогосподарську артіль «Новий світ». Її головою став С. Д. Смоляренко. Наприкінці 1929 року у Вишгороді всі дрібні артілі об'єдналися у колгосп «Новий шлях», головою якого обрали Г. О. Негоденка. На початок травня 1930 року в колгосп увійшло 61 господарство. Вже з першого року господарювання колгоспники включились у соціалістичне змагання і достроково завершили сільськогосподарські роботи. Цього року тут почалося будівництво корівника та свинарника. Успіхи колгоспу дедалі більше переконували одноосібників у перевагах колективного господарювання.
Завдяки керівництву партійної організації і самовідданій праці колгоспників колгосп «Новий шлях» став одним з передових на Київщині. Вишгородський колгосп два рази був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. За досягнення в розвитку господарства його у 1939 році преміювали 2 автомашинами, а передових колгоспників нагородили медалями. У 1940 році колгосп став мільйонером. Він мав зразкові тваринницькі ферми і вирощував багато овочів для потреб Києва.
Значну роль у зміцненні економіки Вишгорода відіграло відновлення в 1930-1931 pp. місцевих розробок бурого вугілля. У 1939 році поблизу села почалося будівництво Дніпровської водогінної станції.
За роки Радянської влади багато було зроблено для розвитку охорони здоров'я, освіти й культури. Медичну допомогу жителям Вишгорода подавала медамбулаторія. Значно зріс культурний рівень населення. Було повністю ліквідовано неписьменність серед дорослих. У Вишгороді працювали семирічна школа, клуб, бібліотека. Село було радіофіковано та електрифіковано.
З початком Великої Вітчизняної війни жителі Вишгорода, як і весь радянський народ, піднялися на захист Батьківщини. 18 вересня 1941 року село захопили німецько-фашистські загарбники. Вони встановили жорстокий окупаційний режим. Кати замучили 10 жителів села, понад 40 юнаків і дівчат відправили на каторжні роботи до Німеччини.
З перших днів окупації трудящі Вишгорода піднялися на боротьбу проти ворога. Тут діяла підпільна група на чолі з Є. П. Худіним. Вона була зв'язана
з партизанським загоном «Перемога», що базувався в Вищедубечанському районі. У січні 1942 року до місцевої підпільної групи увійшла 20-річна дівчина М. С. Гриненко і стала розвідницею та зв'язковою. Вона збирала відомості про розташування ворожих військ, розповсюджувала листівки, переправляла в загін зброю, боєприпаси, продовольство, здобуті підпільниками. 12 серпня 1943 року під час перевезення чергової партії зброї М. С. Гриненко схопили гітлерівці і по-звірячому закатували. Хоробру партизанку було посмертно нагороджено медаллю «За бойові заслуги», її ім'ям названо одну з вулиць Вишгорода. Партизанським зв'язковим був також брат М. С. Гриненко - Іван Гриненко.
Партизанський загін «Перемога» разом з Подільським підпільним комітетом



Дивиться також інші населені пункти цього району:
{module…</div>">Нижча Дубечня
  • Музичі
  • Михайлівка-Рубежівка
  • {…</div>">Микільська Борщагівка
  • Лютіж
  • Личанка
  • Литвинівка
  • Лебедівка
  • Крюківщина
  • Козаровичі
  • Княжичі
  • Катюжанка
  • Забір'я
  • Жуляни
  • Жукин
  • Горенка
  • Гореничі
  • Гатне
  • Гаврилівка
  • Віта-Поштова
  • Вища Дубечня
  • {/di…</div>">Вишневе
  • Бузова
  • Абрамівка
  • Демидів
  • Білогородка
  • Димер

  • Вишгород