Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Кагарлик

Сторінка 5 з 6
пропагандистську роботу серед населення, згуртовував трудящих для боротьби з ворогом. Підпільники мали друкарню, якою відав комуніст Н. Й. Артемчук, складачкою працювала комсомолка Л. Ф. Гура. Тут патріоти виготовляли документи, необхідні для конспіративної роботи, друкували повідомлення
Радінформбюро, листівки-звернення підпільних обкому і райкому партії.
За завданням обкому партії райком готував збройне повстання населення проти окупантів. Воно мало розпочатися одночасно з наступом військ Червоної Армії. Але здійснити плани підпільникам не вдалося. Виказані зрадником, С. Л. Ковальський, В. С. Півторидядько, Т. П. Рибак та інші були заарештовані гестапо на початку 1943 року й по-звірячому страчені. Після цього почався масовий терор. Всього по району страчено 700 чоловік.
Ніколи не забуде народ героїчних справ радянських патріотів, які діяли на тимчасово окупованій гітлерівцями території. Багато з них удостоєні урядових нагород, у т. ч. посмертно орденом Леніна нагороджені підпільники С. Л. Ковальський і В. М. Куян.
За тимчасової окупації Кагарлика гітлерівці зруйнували цукровий завод, МТС, колгоспи, маслозавод, електростанцію, школи, клуби, бібліотеки, радіовузол, адміністративні будинки та багато жител колгоспників.
Наприкінці 1943 - початку 1944 pp. у районі Кагарлика точилися запеклі бої. Село від фашистів визволили війська 1-го Українського фронту 7 січня 1944 року.
У роки Великої Вітчизняної війни уродженці Кагарлика повсюди хоробро билися з німецько-фашистськими загарбниками. 520 односельчан - воїнів Червоної Армії й Військово-Морського Флоту, партизан, підпільників відзначені урядовими нагородами.
Після визволення села почалася відбудова народного господарства. Це було дуже важке й складне завдання. Проте трудящі на чолі з партійною організацією успішно розв'язали його.
Готуючись до проведення першої після визволення Кагарлика весняної сівби, механізатори МТС, колгоспники й робітники радгоспу збирали частини розбитих тракторів, сівалок і, проявляючи багато винахідливості, складали з них машини. Частину сільськогосподарської техніки передали МТС і колгоспам трудящі братніх радянських республік. У цьому був ще один вияв могутньої сили дружби народів СРСР.
На сівбі справді трудовий подвиг здійснили жінки й молодь Кагарлика. Значну частину землі вони засіяли вручну, а потім дбайливо доглядали за посівами. Виростивши у 1944 році добрий урожай, працівники радгоспу «Кагарлицький», (колишній «Відродження»), колгоспники артілей ім. Леніна, «Червонопрапорний», «Перше травня» внесли в фонд оборони країни зерно, картоплю та інші сільськогосподарські продукти, а також зібрали 150 тис. крб. на побудову танкової колони. Після цього все більше відроджувалися господарства. У 1946 році колгоспи й радгосп «Кагарлицький» повністю відновили довоєнні площі посівів. У листопаді 1950 року всі колгоспи об'єдналися в одне господарство - ім. Леніна.
Самовіддано працювали робітники, щоб підняти з руїн цукровий завод. Узимку 1945-1946 року частково відбудоване підприємство почало випускати продукцію. Відроджувались маслозавод, райпромхарчокомбінат, промартілі. На кінець першої післявоєнної п'ятирічки усі підприємства повністю стали до ладу.
Водночас розгорталася робота медичних і культурно-освітніх закладів.
Виконуючи настанови Комуністичної партії, працівники сільського господарства Кагарлика у післявоєнні роки досягли великих успіхів.
У 1954 році колгосп ім. Леніна був поділений на два господарства - ім. Леніна та ім. Богдана Хмельницького. 1961 року колгосп ім. Леніна увійшов до окладу радгоспу «Кагарлицький».
За радгоспом «Кагарлицький» закріплено 3,8 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3,6 тис. га орної землі, а за колгоспом ім. Богдана Хмельницького - відповідно 2,9 тис. га і 1,9 тис. га. Для цих господарств з врахуванням природно-економічних умов було чітко визначено напрям їх спеціалізації: вирощування зернових і цукрових буряків, розведення м'ясо-молочної худоби.
В галузі землеробства поруч з спеціалізацією велика увага із року в рік приділялася удосконаленню агротехніки, запровадженню найбільш раціональних сівозмін, систем удобрення грунтів, поліпшенню насінництва. Все це забезпечує постійне збільшення валових зборів зерна. У колгоспі ім. Богдана Хмельницького і в радгоспі «Кагарлицький» за післявоєнні роки врожай зернових на кожному гектарі зріс у середньому з 20 до 32 цнт, у т. ч. за роки восьмої п'ятирічки на 5-7 цнт. Щодо цукрових буряків, то в 1970 році на кожному гектарі було зібрано в колгоспі по 420 цнт, а в радгоспі - по 325 центнерів.
В галузі тваринництва на основі запровадження досягнень науки й передового досвіду також завойовано чималих успіхів. У 1970 році було вироблено на 100 га сільськогосподарських угідь у колгоспі ім. Богдана Хмельницького


Кагарлик