Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Кагарлик

Сторінка 4 з 6
21 січня 1924 року радянський народ, трудящих усього світу спіткало велике горе: помер Володимир Ілліч Ленін. Смерть вождя гострим болем вразила серця робітників та селян Кагарлика. Трудящі ще тісніше згуртувалися навколо Комуністичної партії, вирішили жити й працювати так, як заповідав Ленін. У дні ленінського призову до партії передові робітники й селяни Г. Безнисько, С. Барило, І. Спіленко, Д.
Спіленко, І. Юрченко та інші стали комуністами.
На основі втілення у життя Комуністичною партією ленінського кооперативного плану все більше утверджувалися на селі колективні форми господарювання. Восени 1925 року за ініціативою партійної організації було засновано товариство спільного обробітку землі. Колективно господарюючи, селяни уже в наступному році одержали високий урожай. У 1928 році на базі ТСОЗу виникла сільськогосподарська артіль ім. Петровського. У її зміцненні велику допомогу подавав радгосп «Відродження», який було організовано 1920 року.
У наступні роки все трудяще селянство Кагарлика стало на шлях колективного господарювання. 1930 року у райцентрі налічувалося 14 артілей. У 1932-1933 pp. вони об'єдналися в три великі господарства - ім. Леніна, «Червонопрапорний», «Перше травня». З 1931 року колективні господарства обслуговувала Кагарлицька МТС.
Завдяки постійному піклуванню Комуністичної партії і Радянської держави уже в довоєнні роки колгоспи переконливо продемонстрували свої переваги над дрібним селянським господарством.
Одним з кращих господарств у Кагарлику і районі став колгосп «Червонопрапорний» (голова правління - агроном В. І. Коваль). У 1939-1940 pp. тут одержували щорічно в середньому по 20 центнерів зернових і по 300 центнерів цукрових буряків з гектара. Колгосп був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки, відзначений її Дипломом І ступеня і премійований автомашиною.
Добрі наслідки господарювання мали й інші колгоспи. В 1937 році ланки, очолювані Марією Семененко з колгоспу ім. Леніна та Лізою Швидкою з колгоспу «Перше травня», виростили понад 500 центнерів цукрових буряків на кожному гектарі. Вони стали першими п'ятисотенницями у районі.
Своєю самовідданою працею славився колектив Кагарлицької МТС. Він зразково організував обслуговування колгоспів. У 1940 році Кагарлицьку МТС за трудові успіхи нагородили орденом Леніна. Тут працювало багато новаторів виробництва, серед них - трактористи К. Макаров, Н. Усиченко, В. Ступак, О. Скоробогатько, слюсар А. Семей та інші. Всі вони були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки у 1940 році.
За роки довоєнних п'ятирічок у Кагарлику докорінно реконструйовано цукровий завод. В результаті значно збільшилися його виробничі потужності. Були відкриті нові підприємства - райпромхарчокомбінат та маслозавод.
Ще красивішим і впорядкованішим стало село. Воно було майже повністю електрифіковано й радіофіковано. Населення обслуговували лікарня, два медпунк' ти, пологовий будинок, аптека, санепідстанція.
Особливо великі зміни відбулися в освіті, культурі трудящих. У Кагарлику, де до Жовтневої революції переважна більшість людей не вміла читати, писати, тепер усе доросле населення стало письменним. Для дітей було 6 шкіл, у т. ч. 2 середні, молодь навчалася у школі медсестер і філіалі Ржищівського педагогічного технікуму. Значну культурно-освітню роботу серед трудящих провадили районний будинок культури, клуб цукровиків, кінотеатр, 7 бібліотек. Районна бібліотека обслуговувала понад 1500 читачів. При будинку культури й клубі працювали гуртки художньої самодіяльності. З 1930 року видавалася районна газета «Будівник комунізму».
Влітку 1941 року на полях достигав багатий урожай, в колгоспах велася підготовка до його збирання. Але мирну працю перервав напад гітлерівської Німеччини. Сотні жителів Кагарлика вступили до лав Червоної Армії. З наближенням фронту було організовано евакуацію в тил державного і колгоспного майна.
У боях на підступах до Кагарлика хоробро билися проти ворога частини 6-го стрілецького корпусу 26-ї армії. Бійці, командири й політпрацівники проявляли масовий героїзм. Особливо відзначився особовий склад батареї під командуванням лейтенанта Д. П. Бойка.
З серпня 1941 року гітлерівці вдерлися до Кагарлика. Вони розстріляли багато радянських людей, у т. ч. й першого секретаря райкому партії Ф. М. Михайлова, який, організовуючи евакуацію, до останнього дня залишався у районі. Фашисти пограбували підприємства, колгоспи, населення, вивезли в рабство 578 жителів.
Населення вело активну боротьбу проти ворога. Частина жителів пішла в партизани. В селі діяло підпілля. Підпільників Кагарлика й інших населених пунктів очолював райком партії, секретарями якого були місцеві вчителі С. Л. Ковальський, В. Л. Витищенко, Т. П. Рибак.
Підпільний райком партії працював за планом, затвердженим Київським підпільним обкомом партії, що перебував у Ставах. Він проводив агітаційно-

Кагарлик