Сторінка 5 з 6
військами партизанський загін ім. Чапаева. У квітні 1943 року в ньому нараховувалося 220 народних месників. Спочатку керівниками загону були лейтенант Ф. В. Головач (командир) і Б. О. Замика (комісар), а згодом підполковник Г. Ф. Покровський (командир) і В. М. Мироненко (комісар). Народні месники нападали на ворогаг завдавали йому дошкульних ударів. Так, 1943 року вони розгромили німецький гарнізон, що розташовувався у селі Ротичі. У цьому бою героїчно загинув комуніст М. Я. Навальний. Місце загиблого партизана в бойовому строю зайняв його 13-річнйй брат Василь.
Партизани подали велику допомогу військам 13-ї армії 1-го Українського фронту у форсуванні Дніпра і Прип'яті у вересяі-листопаді 1943 року. Зокрема, під час боїв за Чорнобиль з'єднання й загони народних месників під командуванням В. С. Ушакова, Г. Ф. Покровського, К. А. Таранюка и І. М. Бовкуна захопили і утримували переправи через Прип'ять до підходу частин Червоної Армії, що сприяло загальному успіху наступальної операції.
16 листопада 1943 року частини 8 стрілецької дивізії (командир - генерал-майор А. С. Смирнов) остаточно визволили Чорнобиль від німецько-фащистських військ. У боях за місто загинули Герої Радянського Союзу командир батальйону українець П. К. Балюк і старший лейтенант казах Абдула Духамбетов.
За час перебування у місті гітлерівці вчинили багато злочинів. Вони закатували понад 500 жителів, багатьох насильно вивезли до Німеччини, зруйнували промислові й комунальні підприємства, медичні й культосвітні заклади, у затоні затопили 22 пароплави й баржі.
Відразу ж після визволення міста відновили діяльність Чорнобильський райком партії, райвиконком та міськвиконком. Вони розгорнули політичну й організаторську роботу серед населення, щоб якнайшвидше відбудувати народне господарство. Комуністи очолили найбільш складні ділянки відбудовних робіт на підприємствах, у річковому порту, радгоспі «Комсомолець Полісся», колгоспах ім. 8 березня та «Новий світ».
У відродженні промисловості й сільського господарства трудящим Чорнобиля допомагала вся країна. З Москви, Магнітогорська, Челябінська та інших міст надходили верстати, інструменти, будівельні матеріали. Колгоспи ряду областей РРФСР надіслали сільськогосподарські машини, посівний матеріал, худобу. У свою чергу робітники, колгоспники, інтелігенція міста прагнули якомога швидше ліквідувати наслідки окупації, активно допомагали фронту. Вже 1944 року під приємства були частково відбудовані й почали випускати продукцію. Справжній трудовий героїзм у той час проявили річковики. Вони у стислі строки підняли з дна Прип'яті 17 пароплавів й барж, затоплених гітлерівцями, відбудували їх і здали в експлуатацію. Трудівники радгоспу і колгоспів виростили 1944 року добрий врожай картоплі, овочів і виконали свої зобов'язання перед державою. В малопристосованих приміщеннях відновили діяльність медичні й культурноосвітні заклади, розпочалося навчання у середній школі.
У перемогу Радянського Союзу над гітлерівською Німеччиною свій вклад внесли і трудящі Чорнобиля. 390 жителів-воїнів, партизанів і підпільників удостоєні урядових нагород. Багато героїв боїв не повернулися в рідні місця. Пам'ять про них завжди бережуть трудящі міста.
Ще ширше розгорнулися відбудовні роботи у роки четвертої (першої післявоєнної) п'ятирічки. Заново було споруджено цехи судноремонтного заводу. 1946 року досяг довоєнного рівня пасажирських і вантажних перевезень Чорнобильський річковий порт. 1948 року став до ладу лісопильний завод. Розширили виробництво чавуноливарний завод і райпромкомбінат. За п'ятирічку випуск валової продукції промисловості міста зріс майже у 4,6 раза.
Успішно відбудовувалися колгоспи і радгосп. У 1947-1948 pp. вони повністю відновили довоєнні площі посівів.1949 року колгоспи об'єдналися в одне господарство ім. Крупської, яке в свою чергу у 1955 році об'єдналося з колгоспом «Дружба» села Залісся, що розташоване за 3 км від районного центру. За межі міста була переведена і центральна садиба радгоспу «Комсомолець Полісся».
За роки першої післявоєнної п'ятирічки обновилося і саме місто. Його вулиці прикрасили багато нових житлових будинків. Методом народної будови споруджені районний будинок культури, стадіон, відкрито парк культури і відпочинку.
Нових успіхів було досягнуто у наступні десятиріччя. В цей час відбулося переобладнання підприємств на основі нової техніки. Велика увага приділялася науковій організації праці на виробництві, запровадженню прогресивної системи планування й економічного стимулювання.
Невпізнанним став річковий порт. Колись невеличка Чорнобильська пристань виросла в сучасний, оснащений складними механізмами перевалочний порт - філіал Київського. Звідси багато вантажів доставляються у річкові порти Російської федерації, Білоруської РСР, Польської Народної Республіки і Німецької Демократичної Республіки. Під час навігації 1970 року тут було одержано й
Дивиться також інші населені пункти цього району: