Сторінка 3 з 6
Після поразки першої російської революції підприємці, поміщик і куркулі ще жорстокіше експлуатували трудящих. Умови життя і праці робітників були жахливими. Робочий день на підприємствах становив 12-14 годин на добу. Більшість селянських господарств ледве животіли. 1912 року в Чорнобилі 144 господарств залишилися зовсім без землі, 60 - володіли наділами до 2-х десятин кожне, 130 - до 3-х десятин. 134 господарства до того ж не мали ще й худоби. А тим часом 6 куркульських господарств володіли 440 десятинами землі.
1910 року на все містечко і волость було 2 лікарі й 3 фельдшери. Лікарнею й аптекою користувалася невелика кількість людей.
Наприкінці 70-х років XIX століття на кошти селян збудували приміщення парафіяльної школи. 1890 року відкрилася двокласна школа на 60 учнів. Вона утримувалася за кошти батьків.
У роки світової імперіалістичної війни майже все чоловіче населення Чорнобиля, здатне носити зброю, було мобілізоване на фронт. Багато сімей лишилося без годувальників. Політичне безправ'я, зростання експлуатації, зниження життєвого рівня викликали незадоволення трудящих.
Після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 року в Чорнобилі створюється Рада робітничих і солдатських депутатів. Одночасно почали діяти місцеві органи Тимчасового уряду, які стояли на сторожі власності експлуататорів. У зв'язку з тим, що селяни вимагали конфіскації поміщицької землі (цю вимогу підтримувала Рада робітничих і солдатських депутатів) місцеві органи Тимчасового уряду викликали до Чорнобиля війська. Та коли через деякий час військовий підрозділ залишив містечко, селяни знову почали наполягати на виконанні своїх вимог. Перелякані місцеві власті змушені були ще раз звернутися до Київського губернського комісара Центральної ради, а останній у свою
чергу вдався по допомогу до начальника штабу Київського військового округу. Комісар просив «терміново командирувати не менш як 300 чоловік військової сили до Чорнобиля.. бо без військової сили боротися з анархією неможливо».
Трудящі Чорнобиля радісно вітали перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції та проголошення України республікою Рад. 2 лютого 1918 року під керівництвом більшовиків за активною участю місцевих робітників, селян і солдатів, що поверталися з фронту, було створено ревком. У той же час у Чорнобилі почав процювати партійний осередок.
На початку березня 1918 року містечко захопили німецькі інтервенти. Понад 8 місяців вони чинили сваволю. Спираючись на активну допомогу українських буржуазних націоналістів, окупанти розстрілювали всіх, хто боровся за Радянську владу, або співчував їй, грабували місцеве населення.
Після визволення Чорнобиля від німецьких окупантів та петлюрівців почав діяти ревком. Коли в березні 1919 року було обрано міську Раду робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, ревком передав їй свої повноваження.
Зміцненню Радянської влади перешкоджали куркульсько-націоналістичні банди. 15 квітня 1919 року до міста увірвалася банда Струка. Почалися вбивства, пограбування. Бандити вбили 400 громадян. На Дніпрі у районі Чорнобиля вони захопили, кілька вантажних пароплавів. Для розгрому бандитів у район Чорнобиля були надіслані частини Червоної Армії і кораблі Дніпровської військової флотилії. Після багатоденних боїв на початку травня основні сили ворога були розгромлені. Під час боїв особливо відзначилися команди бронекатерів «Верный», «Самуил» и «Курьер». За мужність виявлену в боротьбі з ворогом, вони одержали подяку від командуючого флотилією А. В. Полупанова.
У червні 1919 року Чорнобиль став центром повіту. Почали працювати Чорнобильський повітовий комітет партії і повітвиконком.
Коли на початку вересня 1919 року Чорнобиль захопили денікінці, тут почало діяти партійне підпілля. У районі Чорнобиля активні операції проти білогвардійських військ провадив партизанський загін. На початку листопада 1919 року Червона Армія, визволила місто від білогвардійців.
В умовах мирного перепочинку партійний осередок Чорнобиля організовував трудящих на відбудову господарства, боротьбу з голодом, хворобами, бандами. Комуністам активно допомагали комсомольці. Комсомольський осередок було засновано в грудні 1919 року. У лютому 1920 року у місті налічувалось 100 комуністів й 70 комсомольців.
Партійний і комсомольський осередки були організаторами комуністичних суботників, недільників на відбудові підприємств, пристані. В них брали участь сотні безпартійних робітників і селян. За ініціативою комуністів й комсомольців населення збирало продукти, одяг для Червоної Армії. Разом з міською Радою партійний і комсомольський осередки дбали про розвиток освіти, культури. У грудні 1919 року у місті були відкриті школа, клуб, а в лютому 1920 року - бібліотека.
Наприкінці квітня 1920 року в районі Чорнобиля розгорнулися бої частин Червоної Армії, Дніпровської військової флотилії з білополяками. Обороною повітового міста
Дивиться також інші населені пункти цього району: