Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Чорнобиль

Сторінка 2 з 6
Після Андрусівського перемир'я між Росією і Польщею (1667 р.) Чорнобиль залишився під владою Польщі. Містечко стало власністю князів Сапегів. Звідси шляхтичі не раз робили набіги на лівобережні українські землі, що входили до складу Російської держави. Так, у січні 1669 року загін магната полковника Я. Пиво напав на містечко Ніжин. Сапеги володіли Чорнобилем до кінця XVII століття. Кілька раз вони віддавали його в
оренду. Власники і орендарі містечка посилювали феодальний гніт. Панщина влітку становила шість днів на тиждень з господарства. Були збільшені податки натурою й грішми, кількість повинностей. У Чорнобилі, як і повсюди на українських землях, що перебували під владою польської шляхти, переслідувались українська мова, культура, здійснювалося окатоличення місцевого населення.
За цих нестерпних умов жителі все частіше піднімалися на боротьбу проти панів, добивалися возз'єднання Правобережної України з Росією. Під час повстання українських селян і козаків на чолі з Палієм і Самусем (1702-1704 pp.) чорнобильці не раз громили шляхетські й орендаторські будинки.
Коли на Правобережній Україні знялося полум'я гайдамацького руху, місцеві селяни й ремісники активно підтримували повстанців. Вони двічі-20 жовтня 1747 і 13 червня 1751 pp. допомагали повстанським загонам захопити Чорнобиль і розправитися з гнобителями. 17 липня 1768 року князь М. Рєпнін писав із Варшави генерал-майору М. Кречетникову про необхідність, якщо гайдамаки оволодіють Чорнобилем, послати для їх розгрому гусарський полк, розташований у Харкові. Було наказано «біля Овруча й Чорнобиля непокірних мужиків і гайдамаків знищувати».
Щоб оборонятися від повстанців, тодішній власник Чорнобиля М. Ходкевич заново перебудував свій замок і тримав там гарнізон з 700 солдатів при 12 гарматах.
У другій половині XVIII ст. в Чорнобилі швидко зростали дрібні промисли, торгівля. Тут виникли цехи кравців, шевців, кушнірів. Ходкевич, прагнучи збільшити прибутки, дозволив ремісникам самим збувати свої товари. У містечку влаштовувалися великі ярмарки, на які купці привозили товари. З Чорнобиля до Києва, Кременчука та в інші місця вивозили ліс, дьоготь, смолу. Одночасно посилювалаЬь і експлуатація кріпаків і ремісників. З 1772 року жителі містечка під час жнив відбували тижневу повинність.
Економічний розвиток містечка сприяв зростанню його населення. Тут осідає багато втікачів з інших земель. Наприкінці XVIII століття в містечку було 2865 жителів, 642 будинки.
Після возз'єднання Правобережної України з Росією (1793 р.) Чорнобиль ввійшов до складу Радомишльського повіту Київської губернії як заштатне містечко. Під час Вітчизняної війни 1812 року, в зв'язку з загрозою наступу французької армії на Київ, Чорнобиль був значно укріплений. Тут зосередилося Костромське ополчення.
У першій половині XIX ст. виникають невеликі підприємства. 1845 року шкіряний і два свічкові заводи виробили продукції на суму понад 2 тис. крб.6
1830 року у містечку заснували перший медичний заклад - невеличку аптеку. Через 25 років відкрилася парафіяльна школа. Вчителем був дяк. Він навчав дітей у власній хаті, бо шкільного приміщення не було.
Після реформи 1861 року 1270 десятин кращої землі залишилось у поміщика. Земельні наділи (1928 десятин) за великий викуп одержали 206 селян із 736, або
27 проц. Безземельні, під загрозою голодної смерті, змушені були йти батракувати до поміщика і куркулів або шукати інші заробітки. У пореформений період у зв'язку з розвитком капіталізму ще інтенсивніше відбувалося розорення селянських господарств.
У 70-х роках XIX ст. у Чорнобилі працювали шкіряний, свічковий заводи, було 105 ремісників, сім раз на рік збиралися ярмарки. Найбільше господарське значення для містечка мала пристань. Її вантажообіг з 1859 по 1905 рік зріс більш як у 13 разів.
1900 року у Чорнобилі проживало 16 740 чоловік і нараховувалося понад 2000 дворів. Більшість селянських господарств не мали наділів. Із загальної кількості 3861 десятини землі 1726 десятин належало поміщикові, 120 десятин - церкві і 2015 десятин - селянським господарствам.
Економічна криза, що охопила промисловість на рубежі XIX і XX ст., позначилася на Чорнобилі. На підприємствах і на пристані скоротилася кількість робітників. Для розорених селян було щастям знайти будь-яку роботу. Користуючись масовим безробіттям, підприємці збільшували тривалість робочого дня, зменшували й без того злиденну заробітну плату. А поміщик посилював експлуатацію сільськогосподарських пролетарів, що працювали в його економіях.
Під час революції 1905-1907 pp. у Чорнобилі відбувалися мітинги, страйки робітників. Активно виступали проти поміщика місцеві селяни. Вони захоплювали панську землю. У січні-травні 1907 року місцеві власті склали понад 400 протоколів на селян, які намагалися самовільно рубати ліс.


Чорнобиль