Сторінка 4 з 6
керував спеціально створений комітет. Проте сили виявилися нерівними, і ЗО квітня ворог захопив Чорнобиль.
43 дні творили чорні справи окупанти. Вони грабували державне й народне майно, руйнували місто. Багато жителів було розстріляно. 11 червня 1920 року навальним ударом частини 12-ї армії визволили Чорнобиль від білопольських загарбників.
Під час громадянської війни Чорнобиль був дуже зруйнований. Не працювали підприємства, річковий порт. У місті для населення не вистачало хліба, палива, поширювалися хвороби.
Комуністи й комсомольці особистим прикладом надихали трудящих на подолання труднощів відбудовного періоду. Вони першими йшли працювати туди, де було найважче і найскладніше. У той час велика увага приділялася насамперед відродженню річкового порту, налагодженню руху пасажирських і вантажних пароплавів. 1921 року стали до ладу майстерні по ремонту пароплавів, в яких працювало понад 200 робітників. Почали випускати продукцію промартілі. 1922 року селяни заснували два товариства спільного обробітку землі.
У роки відбудовного періоду багато було зроблено в галузі охорони здоров'я, освіти і культури трудящих. У 1920-1922 pp. почали працювати лікарня, амбулаторія, аптека, а у 1924 році - дитяча консультація. Діти навчалися у двох семирічних школах, підлітки -в школі ФЗН, а дорослі -у гуртках і школах ліквідації неписьменності. Важливими подіями в культурному житті Чорнобиля стало відкриття двох клубів і бібліотек (1921 - 1923 pp.) і драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка (1921 р.).
1923 року Чорнобиль став центром однойменного району і був віднесений до селищ міського типу. Це мало важливе значення для його дальшого економічного й культурного розвитку.
У 1925 році відбудова народного господарства Чорнобиля була завершена.
Значного розвитку набула економіка й культура міста в роки соціалістичного будівництва. У 1932 році на базі ремонтних майстерень створено судноремонтний завод, що обслуговував Дніпровське пароплавство. Почали працювати нові підприємства - чавуноливарний завод (1934 p.), маслозавод (1932 р.), райпромхарчокомбінат (1932 p.), цегельний завод (1929 p.). Різноманітну продукцію для потреб місцевого населення випускали промислові артілі «Перемога», «Праця», «Інвалід Полісся» та інші.
Соціалістичні перетворення відбулися і в житті селян. 1930 року хлібороби заснували колгоспи ім. 8 Березня і «Новий світ». Того ж року було створено радгосп «Комсомолець Полісся». 1932 року почала працювати МТС, вона обслуговувала всі колгоспи району.
У роки довоєнних п'ятирічок великі роботи провадилися щодо благоустрою міста, його нової забудови. Була створена широка мережа медичних закладів. Населення обслуговували лікарня, поліклініка, амбулаторія, протитуб диспансер, дитяча консультація, дві аптеки, санепідстанція.
Разючі зміни за цей час сталися в освіті, культурі. Напередодні війни було завершено ліквідацію неписьменності серед дорослого населення. Тепер книга, знання стали доступними широким масам трудящих. Усі діти шкільного віку були охоплені навчанням. У райцентрі працювали 4 середніх школи, в яких налічувалося понад 1800 учнів. З 1936 року кадри для лікувальних закладів готувала школа медсестер.
Центрами культосвітньої роботи були районний будинок культури, клуби, бібліотеки, кінотеатр. У 1934 році для школярів гостинно відчинив двері палац піонерів.
Таким був Чорнобиль до Великої Вітчизняної війни.
У роки війни з новою силою розкрилися високі моральні якості радянських людей, вихованих Комуністичною партією. 22-23 червня 1941 року у Чорнобилі організовано пройшла мобілізація до Червоної Армії. Серед тих, хто пішов боронити зі зброєю в руках Радянську Батьківщину, було, майже 200 комуністів і понад 300 комсомольців. З наближенням фронту до Чорнобиля трудящі доклали багато зусиль, щоб евакуювати промислові підприємства, техніку МТС, радгоспу і колгоспів в глиб країни. Чорнобильський райком партії створив партійне підпілля.
25 серпня 1941 року місто захопили німецько-фашистські загарбники. Але не скорилися ворогові радянські люди. На боротьбу з окупантами їх організовували комуністи-підпільнйки. На судоремонтному заводі діяла група патріотів у складі А. М. Титаренка, П. С. Синіцина та інших. Серед робітників сплавконтори активно працювали А. І. Демиденко, І. І. Головненко, І. І. Попадюк, М. І. Шиленок, О. М. Ворона. Безпосередньо у місті проводила роботу підпільна партійна організація, очолювана П. М. Квашею. Підпільники займалися антифашистською пропагандою серед трудящих, на підприємствах й річковому флоті влаштовували диверсії, надавали допомогу партизанам.
У 1941-1943 pp. у районі Чорнобиля вів боротьбу з німецько-фашистськими
Дивиться також інші населені пункти цього району: